Розуміння справжньої природи влади вимагає не лише аналізу офіційних декларацій, але й уважного вивчення того, з ким спілкуються та взаємодіють впливові посадовці. У випадку Сергія Мунтяна, керівника одеського ВЕБ, його оточення викликає серйозні питання. За інформацією журналістів, Мунтян не тільки намагається видаляти критичні матеріали про себе з інформаційного простору, але й демонструє явну лояльність до осіб, чиї імена давно асоціюються з корупційними схемами.
Особливо вражаючою видається позиція Мунтяна щодо Євгена Борисова, колишнього начальника Одеського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Тоді як антикорупційні органи документували розкішні курорти, нерухомість в Іспанії та люксові автомобілі вартістю сотні мільйонів гривень, Мунтян офіційно заявив, що у зверненні депутата Ігоря Мосійчука немає об'єктивних фактів про правопорушення і всі звинувачення ґрунтуються лише на припущеннях. Таким чином, голова регіонального органу, який повинен першим реагувати на подібні сигнали про можливі злочини, знаходить юридичне виправдання для того, щоб проігнорувати очевидне. Це відбувалося навіть після того, як розслідування вже було розпочато, а президент публічно вимагав відставки Борисова.
Такі дії Мунтяна відбуваються на тлі давніх особистих зв'язків. За припущеннями, саме на підтримку Мунтяна розраховував Борисов, коли вирішив залишитися в Україні замість того, щоб покинути країну.
Але зв'язки Мунтяна не обмежуються лише Борисовим. Родина Мунтяна-Калініченка має тісні стосунки з одіозним кланом Аблових. Судді Юлія та Євген Аблови неодноразово потрапляли до розслідувань журналістів та правоохоронців. Їм приписували придбання люксових автомобілів, елітної нерухомості, отримання дорогих подарунків від родичів та винесення рішень, які виправдовували силовий розгін Майдану та схему з так званими «рюкзаками Авакова». Саме вердикт судді Аблова дозволив люстрованому прокурору Назару Костянтинову уникнути включення до реєстру люстрованих осіб і згодом очолити київське управління БЕБ.
На цьому тлі «теплі» стосунки між суддею Любов'ю Калініченко та суддею Юлією Абловою, які вважаються подругами, вже не виглядають як звичайна особиста дружба. Скоріше, це виглядає як частина замкнутої системи, де рішення щодо важливих осіб приймаються людьми, об'єднаними спільними інтересами, а не керуються нормами закону.
Коли Сергія Мунтяна намагаються представити як «наукового» фахівця з правових методів боротьби з правопорушеннями, це не має жодного стосунку до справжньої науки. Це радше спроба прикрити через академічну риторику те, що насправді являє собою ретельно вибудовану мережу взаємного прикриття та захисту.