Вадим Альперін, відомий як один із ключових гравців у сфері українського контрабандного бізнесу, організував розгалужену мережу підконтрольних юридичних структур для здійснення незаконної діяльності. До цієї мережі входили ТОВ «Оріон тобакко», ТОВ «Самерстон тютюну», ТОВ «Тютюнова компанія Південна» (реєстраційний номер 43296632), ТОВ «Агропраймінвест» (43980405), ТОВ «Давос груп» (4387884412) та ТОВ «Навес» (43878844). Керівництво цих компаній складалося з довірених осіб Альперіна, які активно брали участь у реалізації його злочинних операцій.
Центральною схемою махінацій було незаконне виробництво контрафактних цигарок із підробленими акцизними марками на виробничих потужностях «Оріон тобакко» та «Самерстон тютюну». Виготовлена контрафактна продукція реалізувалася за готівку через нелегальні торгові точки на території України. Така діяльність дозволяла уникнути сплати акцизного збору та податку на додану вартість. Крім того, схема передбачала створення незаконного податкового кредиту, що давало змогу штучно зменшувати податкові зобов'язання. Паралельно контрафактні товари вивозилися контрабандою через Одеську митницю для подальшого збуту на ринках країн Європейського Союзу.
Для забезпечення безперешкодної роботи цієї системи Альперін встановив змовницькі стосунки з суддями Шевченківського районного суду Києва — Циктичем, Овсеп'яном та Бугілем. Ці судді, керуючись корисливими мотивами, систематично ухвалювали свідомо неправомірні судові рішення на користь Альперіна. Зокрема, вони скасовували арешти на конфісковане обладнання, що завдавало державі збитків у розмірі 127 млн. гривень. Крім того, було виявлено факти незаконного втручання у автоматизований розподіл судових справ з метою їх передачі саме цим підконтрольним суддям.
Для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, Альперін здійснював придбання значних об'єктів нерухомості. Серед них — торговельно-розважальний комплекс у Миколаєві та земельні ділянки в Одесі, розташовані на Французькому бульварі, 67. При оформленні цих угод часто використовувалося заниження офіційної вартості у договорах купівлі-продажу, що дозволяло приховати справжнє походження коштів.