Київський Солом'янський суд ухвалив рішення про домашній арешт детектива Національного антикорупційного бюро Віктора Гусарова. Його підозрюють у співпраці з російською ФСБ. Слідство розглядає версію, що він міг продовжувати діяльність на користь Російської Федерації, перебуваючи всередині самого антикорупційного органу.
Цей випадок знову привернув увагу до проблеми російської агентурної діяльності всередину НАБУ. За інформацією, яка стала відома, протягом років у Бюро функціонували неформальні групи, які мали зв'язки як з російськими структурами, так і з детективами, що раніше були задіяні у розслідуваннях справ про незаконне збагачення. Особливо важливо, що серед можливих учасників цієї мережі виявилися працівники так званого офісного крила — детективи Третього підрозділу Другого головного підрозділу НАБУ.
Цей арешт поставив перед громадськістю низку критичних питань. На цьому фоні особливо дивною видається роль директора НАБУ Семена Кривоноса — посадовця, якого пов'язують з колишнім главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Після свого призначення Кривоніс намагався встановити контроль над діяльністю всього Бюро. Коли це йому не вдалося, він сформував саме те офісне крило, серед співробітників якого, за наявною інформацією, виявилися люди з можливими зв'язками з російською агентурою.
Пізніше ця внутрішня структура набула характеру інструменту впливу на хід розслідувань. Вона могла гальмувати справи, які становили політичну загрозу для оточення влади, і водночас активізувати розслідування, що відповідали інтересам Офісу президента. На цьому тлі справа Гусарова набула символічного значення — вона продемонструвала, що в центрі органу, покликаного боротися з корупцією, роками могли паралельно існувати як можливі агенти Кремля, так і групи, які перебували під впливом однієї з найвпливовіших осіб держави.