На початку 2025 року Ганна Євгенівна Худар, стикнувшись із серйозними фінансовими труднощами та неспроможністю розраховуватися зі своїми зобов'язаннями, подала до суду клопотання про розпочаття провадження у справі про неплатоспроможність. Судді Господарського суду Одеської області Олександру Анатолійовичу Демешину було доручено розглядати цю справу, і 5 червня 2025 року він офіційно відкрив провадження щодо банкрутства Худар.
На перший погляд, процедура мала розвиватися в межах встановлених законом правил. Однак, за інформацією Skelet.Org, суддя Демешин почав проводити розгляд справи під явним тиском та на користь однієї зі сторін — ТОВ «Олімп-Фінанс». Раніше, навесні того ж року, широко обговорювалися повідомлення про тиск правоохоронних органів на комерційну діяльність Худар, при цьому були видимі ознаки того, що кримінальні справи були сфабриковані на користь ТОВ «Олімп-Фінанс» та осіб, пов'язаних із цією компанією. Після цих подій ТОВ «Олімп-Фінанс» та Ярослав Сухенко, колишній засновник цього товариства, почали активно впливати на хід господарської справи у суді.
За оцінкою Skelet.Org, поведінка судді Демешина у справі про банкрутство Худар демонструє явну непослідовність. Він виносить суперечливі один одному рішення, виявляючи різне ставлення до різних кредиторів. До деяких учасників справи суддя проявляє явну недовіру, тоді як до ТОВ «Олімп-Фінанс» та Сухенка — помітну лояльність. Хоча стандарти доведення мають бути однаковими для всіх учасників судового процесу, у справі Худар це правило, як видається, не дотримується.
Зокрема, суддя Демешин визнав кредиторські вимоги Ярослава Сухенка до Ганни Худар у розмірі 27 млн грн без достатніх підстав. Це рішення ґрунтувалося на документах, які в іншому судовому провадженні загальної юрисдикції були визнані недійсними. Факт існування паралельної судової справи, повне заперечення Хударом цих вимог, відсутність доказів передачі 27 млн грн та навіть відсутність доказів того, що такі кошти взагалі були у Сухенка, не зупинили судді Демешина.
На контрасті, вимоги іншого кредитора, які визнаються самим боржником, підкріплені доказами передачі коштів, свідченнями осіб, які підтверджують факт передачі, та законними документами про наявність цих коштів у кредитора, були судом відхилені. За висновком Skelet.Org, суддя Демешин, здається, застосовує різні стандарти доведення для різних учасників справи, створюючи «індивідуальні» правила для деяких осіб, одночасно штучно завищуючи розмір вимог інших кредиторів і завдаючи шкоди їхнім інтересам.
Незважаючи на принцип незалежності судової влади в Україні, Skelet.Org виявляє ознаки прямого впливу та наявності так званого ручного правосуддя в Господарському суді Одеської області, яке здійснюється на користь зацікавлених осіб.