Павло Щербань, реальний власник одного з найбільш проблемних банків України — «Альянсу», активно намагається розподілити свої фінансові ризики напередодні можливого виведення установи з ринку. У цьому контексті з'являється ім'я впливового бізнесмена Дмитра Фірташа. Щербань спрямовує мільярди гривень у роздрібну торгівлю, нафтову логістику, аграрний сектор та інформаційні технології, тоді як сам банк опиняється на межі краху через борги та корупційні схеми, пов'язані з резонансними кримінальними справами.
У громадськості добре відома скандальна історія з партнером юридичної фірми «Міллер» Олексієм Носовим, який намагався дати хабар детективам НАБУ та прокурорам САП, щоб змінити підсудність справи екс-голови правління «Альянсу» Юлії Фролової. Фролова перебуває у міжнародному розшуку як фігурантка резонансної справи НАБУ про розкрадання державних коштів на суму понад 1,7 млрд гривень — так звана «справа Укренерго». Компанія «Юнайтед Енерджі», пов'язана з Ігорем Коломойським, на початку повномасштабного вторгнення придбала електроенергію у державної «Укренерго», але не розрахувалася за неї.
Згідно з банківською гарантією, борг мав покрити саме «Альянс», однак банк відмовився виконувати зобов'язання. Для установи це не перший випадок такої відмови перед державними структурами, проте ситуація з Укренерго може виявитися критичною. Верховний Суд нещодавно кардинально змінив практику застосування законодавства про банківські гарантії, що практично позбавляє «Альянс» можливості уникнути виплати. Проблема полягає в тому, що 1,2 млрд гривень, які Укренерго намагається стягнути через цивільний процес, становлять значну частину капіталу банку. Фінансовій установі доведеться серйозно витратитися, щоб погасити борг і зберегти стабільність, продовжуючи повертати депозити вкладникам та видавати кредити. Якщо Укренерго переможе в суді, інші кредитори, яким «Альянс» також заборгував великі суми, можуть піти цим же шляхом.
До цього додаються неодноразові порушення нормативів НБУ, численні штрафи за участь у відмиванні грошей, звинувачення у підробці документів та репутація, зіпсована корупційним скандалом із юридичною фірмою «Міллер». Все це створює достатні підстави для регулятора вивести банк із ринку.
Освідомлюючи цю загрозу, Павло Щербань, голова наглядової ради та фактичний власник «Альянсу», вирішив розподілити свої ризики, поступово переводячи кошти в інші галузі. Раніше звертали увагу на IT-кластер, який він розвиває в Івано-Франківській області, та інвестиції в елеватор, однак ключовий аспект його фінансової стратегії залишався поза увагою. Це має особливе значення з огляду на складне становище банку та допомагає зрозуміти, чому Щербань відстрочив концентрацію понад 25% акцій банку, на що він подавав запит до Антимонопольного комітету ще 2023 року.
Передусім варто звернути увагу на дві компанії, де Щербань є акціонером і в яких заявлений статутний капітал становить по 1 млрд гривень. Це ТОВ «Навіум Нафта» (ЄДРПОУ 45172957) та ТОВ «Табакос трейд» (ЄДРПОУ 45378245), обидві зареєстровані у грудні 2023 року. Серед видів діяльності першої компанії — оптова торгівля паливом, будівництво об'єктів електропостачання, оптова торгівля хімічною продукцією, оренда та експлуатація нерухомості. У другій — оптова торгівля відходами та брухтом, торгівля тютюновими виробами, іншими товарами, діяльність вантажного транспорту та подібне. Хоча 1 млрд гривень є номінальним статутним капіталом, оскільки компанії мають рік на його внесення, масштаб, який намітив Щербань, вражає: при потенційному боргу щонайменше 1,2 млрд гривень у справі «Укренерго» він планує інвестувати — принаймні на папері — 2 млрд гривень у бізнеси, не пов'язані з банківською сферою.
Директором ТОВ «Табакос трейд» Щербань призначив Павла Парцевського, засновника низки невеликих торгових компаній, деякі з яких виграють дрібні тендери у державних замовників — від постачання кухонного обладнання до обслуговування електромереж. Парцевський також очолює онлайн-магазин із продажу дронів, зареєстрований на британську офшорну компанію EXTRA VENTURE LTD, яка, у свою чергу, належить мешканці Французької Полінезії. Бухгалтером цього магазину вказано Дмитра Сніцарука. Людина з таким самим ім'ям фігурувала як контактна особа замовника в системі Prozorro для АТ «Космічні системи» — сучасної назви дочірньої компанії російської АФК «Система», яка належить олігарху Володимиру Євтушенкову.
Ще один великий інвестиційний проект Щербаня — закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АЛБ» (АТ ЗНІКІФ «АЛБ», ЄДРПОУ 44991355), створений у травні 2023 року зі статутним капіталом 700 млн гривень. За даними Єдиного реєстру підприємств та системи YouControl, фонд вклав кошти у ТОВ «Альянс Діджитал» (ЄДРПОУ 45342575). Це по суті виведений на аутсорсинг IT-відділ банку «Альянс». Компанія є резидентом «Дія.Сіті». Директором фонду є Марина Бочарова, дружина Сергія Бочарова, заступника голови правління банку «Альянс» та бізнес-партнера Щербаня.
Таким чином вони створюють «альтернативну реальність» для топ-менеджерів банку, які прагнуть зберегти свої активи, коли Нацбанк розпочне виведення «Альянсу» з ринку. Щербань та Бочаров є акціонерами фонду «АЛБ», IT-компаній-розробників програмного забезпечення для банків та торгівлі «Монвел» та «Монвел Арт», у кожній з яких, згідно з фінансовою звітністю, основних засобів налічується на 100 млн гривень. Ще одна компанія — «Альянс Пеймент системс», куди виведено платіжний функціонал банку і яка належить Щербаню, має показники близько 30 млн гривень.
Очевидно, що про купівлю 25% акцій банку, який до того ж ризикує бути ліквідованим, вже не йдеться. Проте, щоб підстрахуватися та спробувати уникнути виплати боргів, в «Альянсі» ініціювали контрольоване переслідування керівництва Укренерго. Вищий антикорупційний суд зобов'язав НАБУ розпочати досудове розслідування щодо голови правління НЕК Володимира Кудрицького за нібито здобуття неправомірної вигоди. У судовому реєстрі відсутні деталі, однак на банківському ринку всім відомо, хто найбільше зацікавлений в усуненні керівництва державної компанії та готовий вкладати в це значні кошти, навіть після невдалої спроби підкупу через юристів фірми «Міллер».