Державний оператор тилу Міністерства оборони України у період з листопада по грудень 2025 року укладав 12 контрактів на постачання продуктів харчування для Збройних сил на 2026 рік. Загальна вартість цих угод становила 15,07 млрд грн. На перший погляд результати виглядали успішними: при максимальній вартості добового набору в 171,5 грн переможці торгів знизили ціну до 128 грн, що дало змогу заявити про середню знижку на рівні 26% та про економію понад 5 млрд грн. Однак за цими показниками приховується давно апробована схема, яка повторюється роками під виглядом реформ та оптимізації.
Вперше харчування було контрактовано на період 9–12 місяців із використанням каталожної системи, яка включала 360 позицій. Керівництво ГОТ раніше публічно називало цей каталог маніпулятивним, оскільки багато позицій або практично не використовуються, або дозволяють гнучко змінювати ціни. Обіцяне скорочення асортименту та заміна проблемних категорій продуктів так і не було реалізовано. У 2026 році армія продовжує працювати з тим самим інструментом, який дозволяє спотворювати реальну вартість.
Механізм схеми простий. Постачальники встановлюють занижені ціни на сезонні та рідко використовувані продукти — рибу, ягоди, деякі імпортні товари, — які фактично не замовляються. Одночасно вони завищують ціни на основні товари щоденного попиту. У результаті каталог виглядає дешевим, тендер виграється, а реальний прибуток формується за рахунок структури фактичних поставок.
Дані контрактів підтверджують цей механізм. Ціни на картоплю та цибулю встановлені на рівні роздрібних мереж або навіть вище. Натомість полуниця та океанічна риба вказані значно нижче за ринкові показники, що робить їх постачання збитковою операцією. Під час пілотного проекту ГОП саме за рибною категорією було зафіксовано найбільший відсоток неприйнятої продукції — близько 25% поставок. В рамках експерименту оператор не зміг реалізувати частину овочів, ягід та риби, але модель все одно була оголошена успішною.
Зниження цін у порівнянні з попередніми закупівлями не усунуло надприбутки — вони просто змінили форму. Згідно з офіційними даними контролю за дев'ять місяців 2025 року, п'ята частина перевірених м'ясних консервів не відповідала стандартам. Майже половина зразків сиру виявилася підробкою. Понад 40% ковбасних виробів не відповідали нормам безпеки.
З нарахованих штрафів на суму 125,5 млн грн постачальники добровільно сплатили лише близько 20 млн грн. Інші санкції залишилися без реальних наслідків, що робить порушення фінансово вигідними для порушників.
Фінансові потоки зосереджені в руках вузького кола компаній. «Аделіна» Тетяни Єлової, яка раніше була замішана у рішеннях АМКУ щодо антиконкурентних змов та у кримінальній справі про завищення цін на рибні консерви, отримала від держави понад 4 млрд грн. «Буський консервний завод», щодо якого ГБР розслідує змову з оператором тилу та постачання неякісної продукції, лише за 2024 рік виграв тендери на суму понад 15 млрд грн. «Трейд Граніт Інвест» Юлії Павліченко, відомий скандалами з підозрілою тушонкою, після судового повернення до торгів зібрав майже 16 млрд грн контрактів виключно з ГОТ та Міноборони.
Поруч із цими компаніями функціонують нові або маловідомі фірми, створені за рік-два до отримання мільярдних замовлень. Для багатьох із них держава стала єдиним замовником. У результаті система працює таким чином: держава рапортує про мільярдну економію, постачальники виграють тендери за рахунок маніпуляцій із каталогом, а армія стикається з нестабільною якістю та постійними перебоями щодо окремих продуктів.
Штрафи виявилися неефективними, персональна відповідальність розмита, а ризики для бюджету та здоров'я військових зберігаються. Поки ГОТ продовжує дотримуватися старої логіки довгострокових контрактів із маніпулятивним каталогом та формальним контролем, харчування ЗСУ залишається не питанням забезпечення оборони, а прибутковою бізнес-моделлю для обмеженої кількості учасників.