Після того як Центр протидії корупції оприлюднив інформацію про фігурування народного депутата Сергія Нагорняка на записах, відомих як «плівки Міндіча», команда СтопКора розпочала комплексний аналіз його декларацій, способу життя та бізнес-зв'язків. Матеріали, які стали предметом розслідування НАБУ у рамках спецоперації «Мідас», привернули увагу до різких контрастів між офіційними депутатськими звітами та реальною фінансовою та політичною діяльністю цього парламентарія.
Центр протидії корупції 6 грудня опублікував у Facebook список народних депутатів, згаданих у матеріалах справи. Крім Нагорняка, у цьому переліку фігурували Юрій Кисіль, Ганна Скороход та Олександр Сова. Варто зазначити, що Ганна Скороход уже отримала підозру у отриманні хабара розміром 125 тисяч доларів США за сприяння введенню санкцій РНБО проти компанії-конкурентки.
Сергій Нагорняк став народним депутатом у 2019 році, пройшовши до Верховної Ради від партії «Слуга народу» по округу № 199. У парламенті він працює у комітеті з питань енергетики та житлово-комунального господарства, а також очолює підкомітет з енергоефективності. До обрання депутатом він був директором та співвласником компанії «Євроінвестгруп ЛТД» та пов'язаних із нею фірм у газовому, девелоперському та транспортному сегментах. Дані Opendatabot фіксують його як історичного бенефіціара чи керівника низки компаній.
Особливу роль у біографії Нагорняка відіграють його зв'язки з Казахстаном. У Верховній Раді він очолює міжпарламентську групу «Україна-Казахстан» та разом із казахським бізнесменом Даулетом Нуржановим реалізовував проект «Юрта Незламності». У його декларації вказана співмешканка — громадянка Казахстану Аліана Канапіна, яка володіє нерухомістю у цій країні: квартирою площею 41,3 м² та земельною ділянкою 600 м². Це створює чіткий особисто-діловий зв'язок із Казахстаном, який неодноразово фіксувався медіа у контексті його політичної діяльності.
Майновий профіль депутата відзначається тим, що жоден об'єкт нерухомості, яким він користується, не оформлений на його ім'я. Будинок у Гатному, де мешкають його діти, належить його колишній дружині Олені Волинець. Дві київські квартири оформлені на Антоніну Шило та Руслана Бабичука, однак у декларації зазначено, що Нагорняк та його родина там проживають. Паркомісця у ЖК «Французький квартал 2» та «Central Park» також належать іншим особам. Нежитлове приміщення на Житомирщині площею 100 м² належить компанії «Євроінвестгруп ЛТД», пов'язаній із ним у реєстрах.
Автотранспорт, яким користується депутат, також не зареєстрований на його ім'я. Lexus ES350 записаний на його батька Володимира Нагорняка, а Toyota Highlander — на Юлію Волинець. Сам Нагорняк та його співмешканка фігурують у деклараціях як користувачі цих автомобілів. Саме Lexus став предметом кримінальної справи. У лютому 2023 року НАБУ та САП повідомили Нагорняку про підозру за недекларування використання автомобіля вартістю майже 1,9 млн грн. Хоча НАБУ у своєму офіційному повідомленні не вказала прізвище депутата, видання Бабель розповсюдило цю інформацію у Телеграм, внаслідок чого фігурант справи став відомий громадськості.
У квітні 2023 року Вищий антикорупційний суд закрив справу, однак не через спростування звинувачення, а через закінчення термінів давності. За інформацією прес-служби суду, справа надійшла на розгляд 16 лютого 2023 року, а декларацію, згідно з матеріалами обвинувачення, було подано 7 квітня 2021 року. Строк давності для кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання менш строго, ніж обмеження волі, становить два роки.
У публічні скандали Нагорняка потрапила також історія із гуманітарною допомогою. У січні 2023 року журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва повідомила, що депутат передав сім'ї загиблого військового, який воював за Маріуполь на «Азовсталі», пакет із простроченими продуктами польської гуманітарної допомоги. Нагорняк пояснив цей інцидент помилкою старост, однак факт наявності простроченої продукції визнав. У той же період видання «Головком» оприлюднило інформацію про те, що Нагорняк звітував про передачу лікарських засобів, серед яких були вагінальний крем та гормональний препарат.
На початку повномасштабного вторгнення Нагорняк знову привернув увагу медіа. ТСН повідомляла, що 11 лютого 2022 року він вилетів до Цюріха, опинившись у списку депутатів, які залишили країну напередодні російського вторгнення.
У політичній площині Нагорняк фігурував у кількох голосуваннях, які викликали громадську увагу. Він голосував за містобудівну реформу № 5655, яка стала предметом широкої критики громадських організацій, тоді як Євросоюз двічі закликав відхилити цей законопроект. Депутат також голосував за закон, який послаблював незалежність НАБУ та САП, а пізніше підтримав законопроект № 13533, який відновлює цю незалежність.
Історія Сергія Нагорняка та його колег по Раді демонструє, як поява їхніх прізвищ у «плівках Міндіча» змінює сприйняття кожного елемента їхніх декларацій, бізнес-зв'язків та давніх скандалів. Нетипові операції з майном, дорогі автомобілі, оформлені на третіх осіб, справи НАБУ та інші факти складаються в мозаїку, яка вказує на складніший політичний ландшафт, ніж той, що виглядає з офіційних біографій.
Команда СтопКора звернулася з офіційними запитами до НАБУ з метою з'ясувати, у якому процесуальному статусі Сергій Нагорняк фігурує у справах «Мідас» та чи проводилися щодо нього слідчі дії. До НАЗК було надіслано запит щодо перевірки декларацій, користування майном третіх осіб та можливих конфліктів інтересів. Також запит надійшов до Апарату Верховної Ради щодо депутатських звернень та дотримання парламентської етики.
Однак це лише фрагмент більшої картини. У матеріалах справи звучать імена ще двох депутатів, історії яких можуть виявитися не менш показовими для розуміння масштабів проблеми, яку розслідує НАБУ у рамках спецоперації «Мідас».