Державне підприємство «Державний інститут з проектування підприємств коксохімічної промисловості» (ДІПРОКОКС) втратило контроль над своїми найціннішими активами на користь словацької приватної компанії, яка пов'язана з близьким оточенням впливового криворізького бізнесмена. Про це повідомляє розслідування Bihus.Info.
ДІПРОКОКС — це установа, яка спеціалізується на проектуванні коксових печей та обладнання для коксохімічної промисловості. Саме цей інститут розробив конструкції всіх коксових печей, що працюють в Україні, включаючи об'єкти на Авдіївському коксохімічному заводі, Азовсталі та Арселор Міттал. Крім того, на його рахунку кожна п'ята коксова батарея у світовому масштабі. Портфель інституту налічує понад 50 проектів у 26 країнах та більше 500 патентів, авторських свідоцтв та винаходів.
У листопаді 2024 року ДІПРОКОКС уклав угоду зі словацькою компанією GIPROKOKS EUROPE SRO про створення спільного підприємства ТОВ СП «ГІПРОКОКС». Згідно з документами, які є у редакції, державне підприємство передало до цього спільного проекту свої найважливіші активи — патенти, торгову марку та торговий знак.
Однак державна частка у новоствореному підприємстві становить лише 40 відсотків. Крім того, навіть ця частка може незабаром залишитися лише формальністю, оскільки ДІПРОКОКС зараз перебуває у судовому провадженні про банкрутство через борг перед компанією, яка має прямий зв'язок з власником словацького партнера. На веб-сайті словацької компанії вже оголошено, що саме вона, а не спільне підприємство, є розпорядником інтелектуальних прав, проектів, інженерного персоналу та всього історичного портфоліо ДІПРОКОКС.
Такі дії суперечать законодавству. Згідно з чинними нормами, створення будь-яких організацій на базі державної власності допускається лише за умови, що держава отримує щонайменше 50 відсотків корпоративних прав. Крім того, виникають питання щодо автентичності підписів на документах. У статуті спільного підприємства від імені ДІПРОКОКС стоїть підпис Юрія Масюка з Кривого Рогу, а не чинного керівника державного підприємства. Масюк — це чоловік з кількома судимостями за наркотики, крадіжки та грабіж. У вересні цього року він отримав вирок на 4,5 роки позбавлення волі, однак за кілька тижнів після цього нібито підписав новий статут підприємства.
Фонд державного майна, який від імені держави керує ДІПРОКОКС, у відповіді на запит журналістів заявив, що не надавав дозволу на створення спільного підприємства і не уповноважував Масюка на підписання будь-яких документів. Фонд також пояснив, що дії ДІПРОКОКС загалом суперечать його власному статуту. За цим статутом підприємство не мало права засновувати нові організації; воно могло лише отримати частку в уже існуючій структурі, але лише за попередньою згодою Фонду. Такої згоди надано не було. Незважаючи на це, протягом року, що минув з моменту цих подій, Фонд державного майна не подав жодного судового позову з метою повернення державних активів.
Словацька компанія GIPROKOKS EUROPE SRO була зареєстрована того ж дня, що й спільне підприємство, до якого вона увійшла. Директором цієї фірми є українка Віта Кравченко, яка є дружиною Сергія Кравченка — керівника та головного інженера ДІПРОКОКС. Коли журналісти спробували зв'язатися з Кравченком, той відмовився спілкуватися. Власником GIPROKOKS EUROPE SRO записано Дмитра Сніжка з Кривого Рогу. Протягом багатьох років його сім'я підтримує тісні ділові та партнерські стосунки з відомим місцевим підприємцем Костянтином Караманіцем.
Караманіць спеціалізується на видобутку руди через компанію ТОВ «Рудомайн» та відомий як власник футбольного клубу «Кривбас», бренд якого він відродив у 2020 році на ініціативу Володимира Зеленського за участю народного депутата від партії «Слуга народу» Юрія Корявченкова, відомого також як кварталівець «Юзік». За словами самого Караманиця, він навчався з майбутнім Президентом в одній школі та інституті, однак останні роки їхні контакти обмежувалися переважно футбольною сферою. Проте у соціальних мережах Караманиця часто називають «рудокопом президента» — це натяк на те, що після перемоги Зеленського на президентських виборах у 2019 році бізнес Караманиця суттєво розширився, особливо у напрямі видобутку корисних копалин.
Дані бізнес-реєстру підтверджують, що після 2019 року бізнес-група Караманиця швидко масштабувалася. Обороти «Рудомайну» зросли в кілька десятків разів. Компанія виграла аукціон на оренду великого гірничо-збагачувального комбінату. Його дочірня компанія була викуплена Криворізьким гірничо-збагачувальним комбінатом окислених руд. Через судовий аукціон сімейна група отримала кар'єр у Кривому Розі. Портфель розширився також за рахунок двох компаній з ліцензіями на видобуток у Житомирській області.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Караманіць виявився одним із небагатьох бізнесменів, яких запросили на зустріч із Президентом для обговорення питань відновлення інфраструктури в умовах війни. Після цього одна з його компаній отримала державне замовлення на захист об'єктів критичної інфраструктури — контракт на суму близько чверті мільярда гривень на захист Трипільської теплоелектростанції.
Цікаво, що саме люди, пов'язані з Сніжком та Караманіцем, спричинили банкрутство ДІПРОКОКС. Рік тому державне підприємство позичило 11 мільйонів гривень у компанії ТОВ «Трейдторг Продакшн» і вчасно не повернуло борг. Компанія подала позов до суду з вимогою визнати ДІПРОКОКС банкрутом. Власником цієї фірми на той момент був менеджер Сніжка. Адвокат, який представляє компанію в суді, — Гліб Кравцов — це давній сімейно-бізнесовий адвокат як Сніжка, так і Караманиця. Основне місце роботи Кравцова — компанія ТОВ «Рудомайн», яка належить Караманцю.
Попитати у Сніжка про його роль у цій справі не вдалося. Караманіць у свою чергу запевняє, що вперше чує про ГІПРОКОКС, і стверджує, що останнім часом сам не контактує зі Сніжком.