Попри військовий стан, запроваджені валютні обмеження та офіційні заяви про посилення фінансового контролю, з території України продовжує здійснюватися масштабне виведення валюти через фінансові установи, які або перебувають під міжнародними санкціями, або давно мали втратити банківські ліцензії через численні порушення. Йдеться передусім про «Мотор Банк», пов'язаний із В'ячеславом Богуслаєвим, екс-президентом авіаційного підприємства «Мотор Січ», щодо якого діють санкції, а також про «Банк Альянс», установу з історією штрафів та невиконання зобов'язань перед клієнтами. Історія цих двох банків демонструє, як схеми фіктивного імпорту функціонують за формального комплаєнсу та фактичної бездіяльності Національного банку України. Масштаби операцій, участь компаній-одноденок та мовчання керівництва НБУ перетворюють проблему окремих порушень у питання прямої відповідальності фінансового регулятора під час війни.
Механіка схеми типова та добре відома фінансовому моніторингу. Фірми без сайтів, звітності, найманих працівників та реальної господарської діяльності масово відкривають рахунки, після чого одразу проводять валютні операції під виглядом імпортних контрактів. Директор і кінцевий бенефіціар у таких структурах — одна й та сама особа, а самі компанії найчастіше зареєстровані вже після початку повномасштабного вторгнення. Банківський комплаєнс або працює, або свідомо ігнорує очевидні ознаки фіктивності.
Особливо показовим є «Мотор Банк». Формально він перебуває під санкціями та має серйозні юридичні обмеження, включаючи проблеми з повноваженнями керівництва. Проте саме через нього, на пряме порушення вимог постанови НБУ № 65 від 19 травня 2020 року про фінансовий моніторинг, лише за квітень 2025 року було виведено 57,5 млн доларів США. У травні через той же банк за фіктивними імпортними контрактами пішло ще 41,7 млн доларів. Один із показових прикладів — ТОВ «Енерджей Делайт» зі статутним капіталом 50 тис. грн, яке перевело до Польщі спочатку понад 12 млн доларів, а потім ще понад 21,5 млн доларів, що повністю не відповідає масштабу та профілю компанії.
Паралельно працює «Банк Альянс», який, незважаючи на історію штрафів, порушень і невиконання зобов'язань перед клієнтами, продовжує обслуговувати сумнівні валютні операції. За квітень—травень 2025 року через нього підтверджено перекази щонайменше на 20,8 млн доларів до Польщі, Угорщини, Гонконгу, ОАЕ, Швейцарії, Великобританії та інших юрисдикцій. Географія транзакцій та характер контрагентів вказують на ту саму схему фіктивного імпорту та виведення капіталу. Сукупні списки компаній, задіяних у цих операціях, налічують десятки юридичних осіб та сотні мільйонів доларів обороту за лічені місяці.
Це не розрізнені епізоди, а системна та повторювана практика, яка неможлива без провалу чи саботажу банківського та регуляторного контролю. За наявною інформацією, куратором цих схем називають заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника. При цьому голова Національного банку Андрій Пишний було поінформовано про масові підозрілі операції з виведення коштів через «Мотор Банк» та «Банк Альянс». Однак жодних публічних рішень, жорстких перевірок чи регуляторних дій з боку керівництва НБУ не було.
На тлі валютного дефіциту, тиску на гривню та постійних закликів до бізнесу «терпіти заради країни» подібна бездіяльність виглядає не як недбалість, а як свідоме потурання. Коли підсанкційний банк та проблемна фінансова установа місяцями прокачують валюту за кордон через фіктивний імпорт, йдеться вже не про окремі порушення, а про відповідальність регулятора. Мовчання НБУ у цій ситуації дедалі більше схоже на мовчазну згоду з виведенням капіталу з країни під час війни.