У столиці відбулася конференція, на якій народні депутати та фахівці обговорювали критичні загрози для України. Учасники заходу висловили занепокоєння щодо можливості обвалення фронту, перемоги Росії та безповоротної втрати суспільної довіри через низку корупційних скандалів державного масштабу. Серед названих проблем були «Міндіч-гейт», ситуація з «Енергоатомом», а також скандали, пов'язані з Андрієм Єрмаком, Рустемом Умеровим та Ганною Скороход. Учасники дискусії стверджували, що ці явища можуть стати руйнівним механізмом падіння держави, спричинивши деморалізацію Збройних сил України.
Народна депутатка Юлія Яцик висловила переконання, що корупційні скандали серед вищих посадовців, які набирають масштабів, являють собою лише видиму частину проблеми. На її думку, подібні схеми формувалися в країні протягом тривалого часу, але про них стає відомо лише нині. Яцик критикувала монобільшість за відсутність внутрішньої єдності та здатності об'єктивно оцінювати законопроекти, запропоновані Кабінетом Міністрів. Вона наголошувала, що на ключові посади призначалися керівники, які виявлялися «ручними», а рішення приймалися не на основі логіки та професійних критеріїв, а внаслідок політичних домовленостей. Депутатка також ставила питання про те, скільки випадків корупції залишилися без реакції суспільства, журналістів та правоохоронних органів.
До дискусії приєднався Олексій Кучеренко, колишній міністр та нинішній депутат. Він указав на те, що корінь проблеми полягає в механізмі державного управління та концентрації влади в руках вузького кола осіб. За його словами, державні структури, які мають контролювати та протидіяти корупції, фактично атрофувалися та припинили виконувати свою функцію, оскільки орієнтуються не на закон, а на центр прийняття рішень. Кучеренко зазначив, що раніше існував механізм, коли на килим викликалися Верховна Рада, прокурор, міністр та поліція для розбору скандальних ситуацій.
Парламентарій Георгій Мазураш наголосив на тому, що в Україні всі процеси в правоохоронному секторі повністю політизовані. Він поділився спостереженнями про настрої військовослужбовців з передової, які висловлювали обурення тим, що ризикують здоров'ям та життям, тоді як у центрі влади відбуваються крадіжки на суму понад 100 мільйонів гривень. Мазураш також звернув увагу на явище, яке він назвав «бусифікацією». За його приблизними оцінками, вирішення питання щодо Територіальних центрів комплектування обходиться людині приблизно в 5 тисяч доларів, що становить понад 1 мільйон доларів на день. Депутат зазначив, що цю суму тепер називають «соціальним тарифом».
Мазураш підкреслив, що люди розуміють: офіційна сума в 5 тисяч доларів — це лише видима частина, а насправді суми значно більші. Він стверджував, що ТЦК «працюють в Україні», а ті, хто звертає увагу на їхні методи роботи, виявляються звинувачені в тому, що працюють на ворога. На його думку, така ситуація призводить до того, що людей вилучають з економіки, де вони могли б працювати на користь держави, поповнювати бюджет та забезпечувати кращу підтримку сил оборони. Замість цього держава змушена витрачати кошти на утримання таких осіб, які згодом поповнюють статистику дезертирства та інших негативних показників.
Політологи та експерти Руслан Бортник, Андрій Золотарьов та Олег Жданов підтримали позицію народних депутатів. Учасники конференції дійшли спільного висновку: якщо тенденція гучних та масштабних корупційних скандалів в Україні продовжиться, держава ризикує втратити довіру військовослужбовців, що може призвести до обвалення фронту.