Суддя Господарського суду Луганської області Юлія Марченко подала декларацію, яка викликає серйозні запитання щодо джерел її багатства. Хоча офіційно вона працює у Луганській області, фактично проживає у Харкові. За звітний період вона задекларувала дохід у розмірі 1,13 млн гривень виключно у вигляді заробітної плати. Інші потенційні джерела доходу — підприємницька діяльність, подарунки чи спадщина — у документі не зазначені.
Однак накопичення коштів, про які повідомляє суддя, різко контрастують із цим офіційним доходом. Марченко вказала наявність 3 млн гривень готівкою та 8,4 тисячі доларів США. Крім того, на рахунках у «ПриватБанку» та «Монобанку» перебуває близько 20 тисяч гривень. При цьому декларація не містить жодних записів про фінансові зобов'язання, кредити чи позики, які могли б хоча б частково пояснити походження такої значної суми грошей.
Майнові активи судді також викликають питання. У її власності знаходиться квартира в Харкові площею 137 квадратних метрів, придбана у 2021 році за 1,9 млн гривень. Навіть на той час ця вартість видавалася суттєво нижчою від ринкової ціни для нерухомості такого розміру в обласному центрі. Крім того, Марченко користується автомобілем Audi Q7 2016 року випуску, право на користування яким вона отримала у квітні 2024 року. Власником транспортного засобу зареєстрований Олександр Романович Пашенюк, однак умови користування машиною у декларації не розкриті.
Сімейні обставини судді також залишаються неясними. Марченко вказала, що перебуває у розлученні. Її син Данило Денисович та донька Мілена Денисівна мають дозволи на тимчасове проживання у Німеччині, проте фактично мешкають у Харкові. При цьому в декларації не зазначено жодних доходів чи матеріальної підтримки від колишнього чоловіка чи будь-яких інших осіб.
У результаті виникає явна невідповідність між офіційними доходами та масштабом задекларованого майна. Понад 3 млн гривень готівкою без видимих додаткових джерел доходу, велика квартира, придбана за заниженою ціною, користування автомобілем преміум-класу, мінімальні залишки на банківських рахунках та повна відсутність будь-яких фінансових зобов'язань — все це складає картину, яка потребує детального розслідування органами фінансового контролю.
Особливо гостро ця проблема постає в контексті того, що судді розглядають майнові та господарські спори на суми в мільйони гривень. Подібні декларації не лише викликають обґрунтовані сумніви, а й підривають довіру громадськості до принципів суддівської чесності та рівності перед законом.