39-річний Дмитро Войтенко працює слідчим у Головному слідчому управлінні СБУ. Незабаром після його влаштування до Служби безпеки його бабуся набула статусу співвласниці великого маєтку у передмісті столиці. Цей майновий комплекс має цікаву історію, пов'язану з російськими структурами, діяльність яких розслідує те саме управління, де працює Войтенко.
У селі Катеринівка Полтавської області розташована територія понад гектар, обнесена зеленим парканом. За парканом знаходиться щонайменше чотири будівлі загальною площею понад 1700 квадратних метрів. Половиною цієї території володіє 79-річна Марія Єрмоленко з міста Кременчук. Іншу частину нерухомості утримує 50-річний Олег Даценко. Цей майновий комплекс має складну історію, яка сягає часів російської присутності в Україні.
За розповідями місцевих жителів, це була колишня резиденція Віктора Черномирдіна, посла Росії в Україні з 2001 до 2009 року. Однак офіційно нерухомість на 1,15 гектара землі тоді належала громадянинові Росії Ростиславу Вахітову. У 2000-х роках він був торговим представником Республіки Татарстан в Україні та, за словами лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, представником російської компанії «Татнафта» у Криму. Джемілєв також називав Вахітова співробітником російської розвідки.
Після окупації Криму у 2014 році Вахітов залишився на півострові, а нерухомість у Катеринівці переписали на українську юридичну особу — ТОВ «Торговий дім Полтаванафтопродукт». Фірму зареєстрували у 2002 році. За версією самих росіян, «Полтаванафтопродукт» до 2004 року була представником російської «Татнафти» в Україні, доки росіяни не створили іншу керуючу компанію.
До 2015 року ТОВ «Торговий дім Полтаванафтопродукт» було зареєстровано за адресою: місто Полтава, вулиця Половка, 62. За цією ж адресою були зареєстровані ТОВ «Татнафта-АЗС-Україна» та ТОВ «Полтава-капітал». Ці дві компанії до 2025 року безпосередньо належали російській «Татнафти» імені В. Д. Шашина. Діяльність цих компаній та їхня причетність до ведення воєнних дій на території України з 2022 року розслідує Служба безпеки. У 2025 році активи компаній були стягнуті в дохід держави. ТОВ «Татнафта-АЗС-Україна» та ТОВ «Торговий дім Полтаванафтопродукт» мали однаковий номер телефону.
Екс-заступник Міністра юстиції Інна Багатих, яка відповідала за санкційний напрямок, коментує це так: «На сьогоднішній день я можу сказати, що на підставі тієї інформації, яка є у нас у розпорядженні (переважно це інформація з відкритих джерел), ми можемо говорити про те, що є певні ознаки пов'язаності цієї компанії з російськими компаніями».
Майновий комплекс під Києвом належав компанії «Торговий дім Полтаванафтопродукт» майже 10 років — з 2014 року, коли його продав Ростислав Вахітов, до 2023 року. У структурі власності цієї компанії виявляються два російські сліди.
Перший слід пов'язаний з офшорною структурою. Бенефіціаром ТОВ «Торговий дім Полтаванафтопродукт» є кіпрська компанія Dolkono Holdings Limited зі статутним капіталом 3420 євро. Усі акції повністю належать іншій кіпрській фірмі Nemain Investments Limited, яка є єдиним власником Dolkono. Ця компанія, у свою чергу, володіє третю російського ТОВ «Завод Еластик», що входить у групу компаній «Татнафта».
Другий слід стосується управління офшорами. За даними OpenCorporates, секретарем Dolkono, якому належить ТОВ «Торговий дім Полтаванафтопродукт», є кіпрський офшор KPM Consulting Ltd. Ця фірма також є секретарем компанії Rosatom Finance Ltd, яку у серпні 2025 року Володимир Зеленський вніс у санкційні списки України як причетну до спроб інтеграції Запорізької АЕС до енергосистеми РФ, участі у захопленні Чорнобильської АЕС, виробництва та обслуговування ядерного обладнання подвійного призначення, а також експорту. KPM Consulting Ltd мала зареєстроване представництво у Москві.
Одна з акціонерок KPM Consulting Ltd — Джаннула Даліті — є секретаркою компанії єдиного акціонера Dolkono, якій належить «Полтаванафтопродукт», — Nemain Investments Limited. Коло замикається.
«Прямого зв'язку юридичного, який би говорив про власність чи контроль, — на сьогоднішній день ми таких ознак не бачимо, але деякі факти, наприклад: реєстрація за однією адресою, загальний секретар на рівні кіпрської компанії, який одночасно є секретарем у материнській компанії «Полтаванефтепродукт», а також російській компанії Rosatom Finance. Крім того, деякі акціонери, які володіють часткою материнської кіпрської компанії, одночасно володіють заводами на території Російської Федерації. Ці опосередковані ознаки свідчать, що пов'язаність, мабуть, є», — зазначає Інна Багатих.
Кіпрський KPM Consulting також є засновником компанії на Маршальських островах — Bielor Asset Ltd, що володіє яхтою «Шахерезада», яку ще називають «яхтою Путіна». Юридично її власник — колишній президент «Роснефти» Едуард Худайнатов. Це підтверджують документи із суду США.
Дмитро Войтенко з 2023 року працює слідчим Головного слідчого управління СБУ. У 2023 році «Полтаванафтопродукт» вирішила продати майно під Києвом його родичам. Дмитру Войтенку 32 роки. У 2011 році він відкрив ФОП із діяльністю у сфері права. З 2016 до березня 2021 року був співвласником ТОВ «Акваєврофулл», яке спеціалізувалося на комплексному обслуговуванні об'єктів, але мало майже нульові фінансові показники. У квітні 2018 року він займав посаду інженера з безпеки руху у «ТД «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС». У вересні 2021 року став спеціалістом департаменту держзакупівель Міноборони. У вересні 2022 року отримав свідоцтво адвоката, дія якого була зупинена того ж дня.
За його першою декларацією за 2017 рік у власності чиновника була квартира у Кременчуці на 92 квадратних метри, у 2014 році була квартира у Києві на 37 квадратних метрів та офіс, а також мотоцикл Harley-Davidson та 510 тисяч гривень заощаджень. Зарплата за рік склала 105 тисяч гривень, а від підприємницької діяльності він отримав ще 3,5 тисячи гривень. У травні 2017 року Дмитро закрив свій ФОП.
Двома місяцями раніше ФОП із надання в оренду та експлуатацію нерухомого майна відкрила його бабуся — Марія Григорівна Єрмоленко. Нині їй 79 років. Номер телефону, зазначений у реєстрації цього ФОП, належить Дмитру Войтенку, як і вказана електронна пошта.
У вересні 2021 року Марія Григорівна купила у Олега Даценка будинок та ділянку на 4 сотки на вулиці Загребельного на столичному Печерську. Будинок на 255 квадратних метрів складається з двох поверхів, чотирьох спалень, чотирьох санвузлів та гаража на два автомобілі. Офіційно угода була укладена за 5 мільйонів 200 тисяч гривень. У січні 2023 року половину цього будинку вона знову продала Даценку за 740 тисяч гривень. Мета таких юридичних маніпуляцій з нерухомістю залишається неясною, але саме цей будинок публічно у 2021 році продавали за понад 18 мільйонів гривень.
У 2024 році Марія Єрмоленко подарувала квартиру на 60 квадратних метрів своїй доньці Ользі, матері Дмитра, у ЖК на березі Дніпра. Сама Марія Єрмоленко набула майнових прав на цю квартиру у 2021 році. Тоді мінімальна ринкова вартість такої нерухомості становила понад 3,5 мільйона гривень, але Єрмоленко сплатила майже втричі менше. У 2021 році вона інвестувала ще 4,6 мільйона гривень у квартиру у ЖК бізнес-класу Edelweiss House на Печерську. За номером, зазначеним у реєстрі ФОП Марії Григорівни, відповів Дмитро Войтенко.
На запитання про джерела коштів для придбання нерухомості Войтенко відповів: «Це не дуже відомо». На уточнення про те, що він реєстрував для бабусі ФОП з вказаною його електронною поштою та номером телефону, він підтвердив це.
Сам Дмитро нерухомості зараз у власності не має, його декларації засекречені. Але у листопаді 2024 року він придбав Volkswagen Tiguan 2024 року випуску, який на ринку коштував у середньому 40 тисяч доларів. На запитання про джерела коштів для придбання автомобіля слідчий відповів, що подав у банк на фінмоніторинг усі документи та продав квартиру у Кременчуці. На запитання про місце проживання Войтенко сказав, що мешкає у Києві, але не у власному житлі та не у бабусиному, а у гуртожитку, наданому службою.
Угода про купівлю майна ТОВ «Полтаванафтопродукт» була укладена 21 вересня 2023 року. Марії Єрмоленко дісталися три земельні ділянки на 27 соток та маєток на 790 квадратних метрів. Інші три ділянки та три будівлі купив Олег Даценко. Він нині директор та власник юридичної компанії «Веда», яка не займається фінансовою діяльністю. До моменту ліквідації, тобто до 2011 року, він був директором компанії «Татнафта-центр». До 2016 року був засновником та директором ТОВ «ТД Дон інвест», яке після нього очолив Володимир Шенгоф — нині директор ТОВ «Торговий дім Полтаванафтопродукт».
За документами, загальна вартість нерухомості — земельних ділянок та будівель на них — для Олега Даценка та Марії Єрмоленко загалом становила 23,5 мільйона гривень, або приблизно 640 тисяч доларів на той момент. Більше того, за договорами ці покупці зобов'язалися внести цю суму на рахунки протягом п'яти років — до вересня 2028 року.
За оцінкою архітектора Олега Гречуха, ринкова вартість майнового комплексу може перевищувати офіційну кілька разів. «Як сам об'єкт, на сьогоднішній день він, напевно, у тому вигляді, як будувався у 2000-х роках чи у 1990-х, не має великого попиту на ринку. Тобто це не якась прогресивна сучасна нерухомість. Але як унікальне місце, якого нема з чим порівняти навіть, воно має свої міські комунікації, має рекреаційну функцію, бо тут ліс і залишки лісу на приватній території. Її можна не продавати і чекати, доки буде попит на неї, саме через її розташування. Можливо, там від 2 мільйонів доларів та більше. Це все залежить від того, що той, хто продаватиме, він розуміє, що іншої такої ділянки немає».
Нерухомість справді цінна, але не дуже приваблива з погляду інвестицій та обслуговування. Тому можна припустити, що розрахунок був на те, щоб якнайшвидше продати придбаний задешево або безкоштовно актив, закрити зобов'язання перед «Полтаванафтопродукт» до 2028 року та покласти прибуток собі в кишеню.
На запитання про припущення Олег Даценко відповів, що спочатку планував там будувати новий проект, згодом хотів продати все хоча б за 3 мільйони доларів, тепер пропонує навіть за мільйон. Він каже, що перед покупкою все перевіряв, але банк, через який здійснювалася оплата, жодних зв'язків із РФ не побачив.
Журналісти намагалися зв'язатися з Марією Єрмоленкою. За розрахунками, на все придбане майно з 2021 до 2023 року лише офіційно жінка витратила майже 20 мільйонів гривень. Слухавку підняла її дочка Ольга, мати Дмитра Войтенка. Вона повідомила, що вони зареєстрували на маму ФОП і поступово вкладали гроші в різні об'єкти нерухомості, щоб здавати їх в оренду. Чому вся ця історія була «повішена» на пенсіонерку, залишається великою сімейною таємницею.
У витоках баз даних виявилося, що слідчого СБУ Дмитра Войтенка та співвласника маєтку під Києвом Олега Даценка пов'язує один із вживаних автомобілів — Туарег 2007 року випуску. У розмові з журналістами слідчий СБУ Дмитро Войтенко також підтвердив знайомство із другим покупцем маєтку. За його словами, Даценко «був власником нерухомості, в якій він був зареєстрований у 2010 році».
Питання не лише у тому, хто і за які гроші купив резиденцію у Катеринівці. Питання в тому, чи відбулося відчуження активу саме в той момент, коли його власники могли відчувати ризики майбутніх санкцій або конфіскації.
Тетяна Хутор, голова аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей», коментує: «Звичайно, якщо ми говоримо про якісь юридичні дії, які відбувалися вже у 2023 році, треба розуміти, що до цього моменту вже діяло все регулювання щодо максимального обмеження економічної діяльності росіян в Україні. Так само діяла санкційна конфіскація. І, звичайно, хороші юристи, якщо це компанії, які мають гроші (а мають дуже величезні обороти), вони 100% намагалися убезпечити себе та свої активи на території України для того, щоб себе максимально відокремити від проблемного власника, партнерства і так далі. Для того, щоб зберегти свої активи тут».
Чи випадково Дмитро Войтенко опинився в Службі безпеки того ж року, коли його бабуся стала співвласником цього активу? За інформацією СБУ, він мобілізувався до лав служби у червні 2023 року — а його бабуся купувала майно у ТОВ «Полтаванафтопродукт» через три місяці після цього. Водночас у СБУ не відповіли на запитання про те, чи перевіряли вони діяльність компанії «Полтаванафтопродукт», пославшись на те, що досудове розслідування триває.
Інна Багатих припускає: «Говоритимемо юридичною мовою. Станом на 2023 рік ні до цієї компанії, ні до її материнських компаній, ні до якоїсь із компаній, яку ми сьогодні, знову ж таки, з відкритих джерел бачимо у структурі власності, санкції не було застосовано. Тобто стверджувати, що це був обхід санкцій неможливо. Однак ми розуміємо, що якщо компанія, знаючи свої зв'язки та розуміючи можливі ризики, намагається продати ці активи на де-юрі непов'язаних осіб, це може говорити про те, що вона намагається, скажімо так, убезпечити активи від можливої конфіскації та стягнення у рамках існуючих законних механізмів».
Чи був продаж маєтку звичайною комерційною угодою чи спробою завчасно вивести потенційно проблемний актив — повинні встановлювати правоохоронні органи. Факти такі: компанія з ознаками зв'язку із російським бізнесом продає цінну нерухомість на пільгових умовах. Одним із покупців стає пенсіонерка, чий онук — співробітник Головного слідчого управління СБУ. Походження коштів на десятки мільйонів гривень учасники маніпуляцій із нерухомістю пояснюють доволі загально. І якщо це все випадковість, то виглядає вона занадто дорого.