У середині листопада 2025 року Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи всім семи підозрюваним у справі про розкрадання близько 100 млн доларів та отримання неправомірної вигоди у розмірі 10-15% вартості контрактів від контрагентів Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія». Станом на 30 грудня за всіх підозрюваних внесли застави, і суд відпустив їх з-під варти.
Підозрюваними у справі є колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов та три співробітники так званого бек-офісу з легалізації коштів — Ігор Фурсенко, Людмила Зоріна та Леся Устименко. У розшуку також перебувають бізнесмен та співзасновник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч та Олександр Цукерман. Суд заочно заарештував їх до фактичного затримання. Розслідування у справі продовжили до серпня 2026 року.
За даними слідства, використовуючи службові зв'язки у Міністерстві енергетики та державній компанії, підозрювані забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель та рухом фінансів. Факти злочинної діяльності Тимура Міндіча Національне антикорупційне бюро встановило протягом 2025 року. За матеріалами слідства, він впливав на колишнього міністра енергетики Германа Галущенка та колишнього міністра оборони Рустема Умерова. НАБУ стверджує, що реалізація злочину залежала від побудови Міндічем особистих зв'язків із керівниками міністерств та проведення зустрічей за місцем його фактичного проживання.
За версією слідства, Міндіч визначив організатором схеми бізнесмена Олександра Цукермана, який мав досвід у банківській сфері і широке коло знайомств. Згідно з даними YouControl, він зареєстрований як підприємець вісім років тому, основний вид його діяльності — «Загальна медична практика». Цукерман нібито визначив та сформував склад злочинної групи.
Не пізніше 15 січня 2025 року, як повідомило НАБУ, Цукерман запропонував приєднатися до групи Лесі Устименко, Людмилі Зоріній та Ігорю Фурсенку. Тоді ж Цукерман залучив до групи Ігоря Миронюка та Дмитра Басова, завдяки чому, за даними слідства, отримав контроль над Енергоатомом. Слідство також стверджує, що у період з 16 по 26 жовтня Цукерман та Міндіч залучили до групи співробітників прокуратури, однак кого саме не називають.
Підозрювані, за інформацією слідства, використали різні місця зустрічі і для приховування не називали валюту коштів, а завуальовано говорили про їх зовнішній вигляд: «сині» та «красиві» — про нові стодоларові купюри США, «некрасиві» та «96 роки» — про старі стодоларові купюри. На записах розмов, які опублікувало НАБУ, фігуранти обговорювали розподіл коштів. У групі діяла ієрархічна структура, в якій Міндіч та Цукерман були організаторами та керівниками, Миронюк керував Басовим та одночасно керував співробітниками прокуратури, повідомляє слідство.
У групи був «бек-офіс», розташований у квартирі колишнього нардепа і нині члена ради федерації федеральних зборів РФ Андрія Деркача. За словами прокурора Сергія Савицького, легалізація коштів відбувалася трьома шляхами: першим способом було отримання, доставка коштів до офісу та змішування, другим — маскування коштів та переміщення на рахунки компаній, третім — передача у власність іншим особам, обмін валюти чи переміщення криптоактивів.
За кілька годин до обшуків Тимур Міндіч виїхав із країни, Олександр Цукерман не перебував в Україні задовго до обшуків. 12 листопада їх оголосили у розшук. Наприкінці грудня 2025 року «Українська правда» опублікувала розслідування, в якому журналіст Михайло Ткач знайшов Цукермана та Міндіча в Ізраїлі, громадянами якої вони є, та поспілкувався з ними щодо справи.
Ткач зустрів Міндіча під час прогулянки у місті Герцлія. Він відмовився докладно коментувати звинувачення, назвавши справу «великим медійним кейсом», де його просто «призначили винним». Він зазначив, що зараз майже не спілкується із Володимиром Зеленським, хоча раніше їх пов'язували дружні стосунки.
Цукерман у матеріалах справи фігурує під псевдонімом «Шугармен». У розмові із журналістом бізнесмен стверджував, що ніколи не мав такого псевдоніма. За його словами, всі матеріали слідства — політична історія та кіно, вигадане детективами. Він також заперечував існування так званого бек-офісу, назвавши його місцем зустрічей інтелектуального клубу. Цукерман зазначив, що виїзд був плановим та пов'язаним із лікуванням дитини, а не втечею від правосуддя.
Підозрювані Ігор Миронюк та Дмитро Басов, за даними слідства, під керівництвом Міндіча та Цукермана отримували кошти за схемою «шлагбаум». Вона полягала в тому, що Миронюк і Басов спілкувалися з компаніями-контрагентами і вимагали від них 10-15% вартості договору, надалі за це Енергоатом обіцяв здійснювати дії в їх інтересах. У випадку, якщо компанія відмовлялася від пропозиції, вона потрапляла до «чорного списку» і не могла більше укладати договори з Енергоатомом — до тендерної документації могли вноситися особливі вимоги, які блокували участь у подальших тендерах.
За допомогою Басова, за даними НАБУ, Миронюк отримував доступ до коштів та згодом доставляв їх до офісу групи. Миронюк координував Басова та представника прокуратури, організовував отримання коштів, акумулював кошти, конспірував їхні дії та залучив до групи представника із сектору безпеки та оборони. Крім того, Миронюк особисто намагався легалізувати отримані кошти.
Не пізніше 14 травня, за даними слідства, Басов отримав від невідомої особи 53 тисячи доларів за вчинення дій на користь компанії. За версією слідства, Миронюк визначав контрагентів, які мали сплатити посадовим особам відсотки від вартості контрактів, забезпечував підготовку документації, забезпечував перемогу у тендерах та своєчасну сплату коштів, за потреби постачав товари за завищеною вартістю. Правоохоронці повідомили про вісім епізодів, у яких підозрюють Миронюка у легалізації та привласненні незаконно видобутого майна.
7 липня 2025 року правоохоронці зафіксували проведення співбесіди Миронюком із кандидаткою на посаду міністра енергетики Світланою Грінчук, яка на той момент очолювала Міністерство екології. Пізніше він обговорював із Цукерманом кадрові питання до Міненерго. На записах фігуранти обговорювали призначення члена Національної комісії з питань енергетики Сергія Пушкаря на посаду. Watchers звернувся до Пушкаря за коментарем, але він відмовився коментувати цю справу.
Під час засідання 11 листопада суд дослідив відео, на якому, ймовірно, Миронюк ніс пакет із грошима. Адвокат Олександр Готін зазначив, що, можливо, підозрюваний несе у них сміття. Миронюк погодився з цим і стверджував, що справді живе у будинку, де сміттєвий бак розташований далеко, тому камери зафіксували, як він виносить його далі.
Адвокат Готін також зазначив, що існує суперечність між викладеними обставинами та матеріалами, які додає сторона звинувачення до справи. Адвокат стверджував, що матеріали, надані прокурором, не співпадають із складом злочину, який інкримінують Миронюку. Готін наголошував, що надання медійності історії створює тиск на виробництво і сторона обвинувачення не має достатньої кількості доказів для вручення підозри.
Прокурор просив застосувати для Миронюка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити його у розмірі 136 млн грн. Суд ухвалив рішення щодо утримання Миронюка під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 126 млн грн.
12 листопада суд розпочав засідання щодо обрання запобіжного заходу Дмитру Басову. До доказів щодо скоєння злочину сторона звинувачення додала записи прослуховування, зокрема за 23 липня, між Цукерманом та Миронюком, де вони обговорюють загальний стан фінансування Енергоатому. На записах Миронюк наголошує на причетності Басова до групи. В одному з діалогів вони обговорюють виділення коштів на фортифікаційні споруди.
Свідками у провадженні щодо Басова проходять кілька осіб, серед яких, зокрема, голова виконавчої ради Укренерго Володимир Кудрицький. Прокурор Іван Дячук просив застосувати до Басова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і, у разі визначення застави, встановити його у розмірі 45 млн грн. Суд у результаті визначив Басову утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 млн грн.
Адвокат Віталій Наум стверджував недостатність доказів для вручення підозри. Захист зазначав, що Басов спілкувався з посадовими особами виключно з робочих питань. Сам Басов стверджував, що не знайомий з іншими фігурантами справи, окрім Миронюка. Суд у результаті заарештував його з можливістю вийти під заставу 40 мільйонів гривень.
Фурсенко доручили координувати членів групи, забезпечувати належні побутові умови для функціонування офісу, а також легалізацію коштів. За версією слідства, у період з 10 лютого по 9 травня Устименка та Фурсенка легалізували кошти у розмірі понад 1 млн доларів і більше 96 тисяч євро, передали їх для цього колишньому віце-прем'єр-міністру, міністру соціальної єдності Олексію Чернишову. Також у період з 12 лютого по 21 травня вони легалізували кошти у розмірі понад 5 млн доларів та понад 450 тисяч євро, які отримали від Миронюка.
Сторона звинувачення посилалася на записи розмов, які свідчать про причетність Фурсенка, Устименко та Зоріної до групи, а також про легалізацію ними коштів та вчинення дій для приховування. За версією прокуратури, 17 лютого Цукерман у телефонній розмові дав вказівку Устименку на видачу коштів, наступного дня вона доповіла Цукерману про розподіл. 24 лютого Фурсенко з'ясовував і погоджував із Цукерманом розмір відсотків для членів групи.
3 березня на повідомлення Фурсенко про передачу коштів Чернишову Цукерман повідомив, що необхідно уточнити це питання у Міндіча. 3 квітня Цукерман та Фурсенко у телефонній розмові обговорювали використання засобів конспірації — розмова була про мікрофон, який було встановлено на Міндічі. 25 квітня Цукерман повідомив Фурсенко, що помітив біля своєї оселі спостереження за собою, а тому попросив охоронця провести контррозвідку. На це Фурсенко сказав, що одержав інформацію про спостереження за Миронюком.
Після цього Фурсенко повідомив Устименко, що необхідно знищити облікові записи з бухгалтерськими розрахунками. Пізніше Цукерман сказав Фурсенку, що необхідно видалити інформацію з телефонів. 30 травня вони обговорювали використання іноземних номерів у програмах з миттєвим видаленням повідомлень. Фігуранти отримували консультації у експерта з використання мережі, перенесення облікових записів та листування.
Визначення відсотка, який отримає Фурсенко, залежало від виду здійснених фінансових операцій, осіб, яких він залучає, кількісного складу компаній, кінцевої форми коштів, необхідності доставки коштів в інше місце, використання криптовалюти. Під час засідання прокурор зазначила, що існують ризики укриття Фурсенка, оскільки він також обіймає посаду адміністратора в компанії «Fire Point», яка займається виробництвом ракет «Фламінго». Це дозволило йому з січня 2018 року до серпня 2025 року виїхати за кордон 26 разів.
Сторона звинувачення просила про утримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити її у розмірі 254 млн грн. Адвокат Фурсенко Марк Герасименко посилався на необґрунтованість врученої підозри та недоведеність ризиків укриття. Сам Фурсенко заявив, що в одному із прикладених відео ніс у коробках не отримані гроші, а пляшки вина, оскільки він займається вином вже 25-30 років.
Щодо Лесі Устименко, прокурор Іван Дячук наголошував, що вона отримала вказівку і мала підготувати понад 27 тисяч доларів «приємної програми», 200 тисяч доларів і понад 90 тисяч євро для передачі Чернишову. Устименко на суді заявила, що з початку війни не має доходів, а її чоловік також не працює. На запитання судді, за що їхня сім'я живе, вона сказала, що «десь знаходять, що робити» для того, щоб заробити 20-30 тисяч грн.
Під час засідання щодо Людмили Зоріної прокурор заявив, що вона ФОП і з 2023 року отримала доходів на загальну суму понад 649 тисяч грн. Водночас, під час обшуків у Зоріної знайшли 105 тисяч доларів. Крім цього, у 2024 році вона купила автомобіль вартістю майже 1,5 млн грн. За словами прокурора, це свідчить про наявність іншого прибутку саме від злочинної діяльності. Сторона звинувачення просила про утримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити його у розмірі понад 15 млн грн.
У підсумку, 12 листопада ВАКС узяв під варту чотирьох підозрюваних у справі на 60 днів з можливістю внесення застави: Миронюку — 126 млн грн, Басову — 40 млн грн, Фурсенко — 95 млн грн та Устименку — 25 млн грн. Наступного дня суд заарештував Зоріну з можливістю вийти під заставу 12 млн грн. 13 листопада за Зоріну та Устименко внесли застави, і їх відпустили з-під варти, поклавши зобов'язання прибувати на кожну вимогу до суду, не залишати межі Київської області без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, утриматися від спілкування з іншими фігурантами та свідками.
Вищий антикорупційний суд повідомив, що увечері 24 листопада за Ігоря Фурсенка внесли заставу. Пізніше за Ігоря Миронюка також зробили заставу. Раніше його адвокат Олександр Готін наголошував, що підозрюваний не має таких коштів. Дмитра Басова також відпустили під заставу, раніше його адвокат Віталій Наум зауважив про брак коштів та жахливі умови перебування Басова. За словами адвоката, до камери постійно приходили служби фіксувати умови перебування для звітів. Адвокати також оскаржили постанови щодо Басова та Фурсенка. Апеляційна палата ВАКС залишила чинність рішення першої інстанції.
За даними прокурора САП Сергія Савицького, колишній віце-прем'єр-міністр Олексій Чернишов був серед відвідувачів «бек-офісу» і допоміг легалізувати понад 1 млн 227 тисяч доларів та понад 36 тисяч євро. Також фігуранти, як стверджує прокуратура, неодноразово відвідували клініку дружини Чернишова, яка на записах НАБУ фігурує під псевдонімом «Професор». За версією прокурора Цукерман передав їй близько 500 тисяч доларів отриманих коштів.
Прокурор просив про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити його у розмірі 55 млн грн. Савицький наголошував на ризиках втечі за кордон, скоєнні повторного злочину, знищенні доказів та впливу на фігурантів та свідка Олександра Вегеру, який раніше працював водієм Чернишова.
Після виступу прокурора сторона захисту подала клопотання про витребування телефону Чернишова. За словами адвокатів, у ньому немає листування з фігурантами, про яке стверджує звинувачення. Суддя Віктор Ногачевський клопотання не задовольнив і зачитав письмову відповідь від НАБУ, в якій йшлося про те, що листування було, а його відсутність зараз може свідчити про знищення доказів.
Усі три адвокати — Олександр Готін, Олександр Русин та Олександр Тананакін — стверджували про необґрунтованість підозри та відсутність ризиків. Також захист наполягав на тому, що доказів недостатньо, щоб стверджувати, що «ЧеГевар» взагалі людина, оскільки це може бути проектом. Адвокат Олександр Готін наголошував, що відсутня предмет незаконного збагачення.
Адвокат Олександр Русин заявляв про брак фактів для встановлення причетності Чернишова. Він стверджував, що прокурор продовжує наполягати на тому, що вони мають три факти отримання коштів, але не надають їх суду.
Сам Чернишов неодноразово до та після засідань давав коментарі журналістам. Він стверджував, що виступає за розслідування справи Енергоатому та проти будь-якої корупції. Чернишов також заявив, що був у приміщенні бек-офісу на зустрічі інтелектуального клубу, а не на схемі розкрадання. Він зазначив, що готовий надавати відповідні свідчення та допомагати у будь-яких розслідуваннях державних підприємств щодо проявів корупції.
Чернишов також заявив, що був у приміщенні передбачуваного «бек-офісу», проте на зустрічі «інтелектуального клубу» та оприлюднені діалоги не стосувалися схеми Енергоатому. Він вважає, що необхідно верифікувати ці плівки, і не готовий підтверджувати ці діалоги, оскільки вони не стосуються тієї тематики, про яку йдеться.
Сторона звинувачення додала, що доказів отримання коштів та належності псевдоніма саме Чернишову достатньо. Прокурор Савицький запитував, яким чином Чернишов опинився у квартирі, що знаходиться по вулиці Володимирській, в офісі злочинної організації, яка належить родичам зрадника України, колишнього народного депутата Деркача, та з якою метою він туди приходив.
У результаті, 18 листопада Вищий антикорупційний суд також обрав Олексію Чернишову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 51,6 млн грн. Підозрюваний заявив, що не має можливості внести заставу через заарештовані рахунки в іншому виробництві. Але 19 листопада за нього внесли кошти двоє фізичних осіб.