Коли громадськість почала критикувати інфраструктурний проект у напрямку Буковеля, державні органи відреагували низкою офіційних пояснень, спрямованих на заспокоєння суспільства. Центральною фігурою у цій ситуації виявився Любомир Симанов, керівник Івано-Франківської служби відновлення.

Агентство відновлення оголосило про проведення внутрішнього розслідування. За його результатами, як повідомляла голова політичної партії Національна платформа та політтехнолог Катерина Одарченко, Симанов нібито подав заяву на звільнення. Одночасно офіційні джерела пояснювали, що тендер на проектування дороги вартістю 6,6 млрд грн не був узгоджений із центральним рівнем у Києві. За офіційною версією, він проводився на запит місцевих громад як підготовка «на майбутнє» після завершення військових дій, з розрахунком на залучення коштів від міжнародних донорів. Окремо наголошувалося, що ремонт ділянки дороги загальною вартістю близько 2,2–2,3 млрд грн розпочали, зокрема, на прохання НАК «Нафтогаз України», яка реалізує у цьому районі власні видобувні проекти.
Офіційна позиція щодо фінансування
Державні органи наголошували, що фактичне фінансування обмежене лише 75 млн грн, спрямованими на ремонт підпірних стінок та двох мостів. За цією версією, масштабне будівництво дороги найближчим часом не передбачається через відсутність коштів у бюджеті. Цю позицію публічно підтверджували народні депутати Ярослав Желєзняк та Ігор Палиця, а також голова Агентства відновлення Сергій Сухомлін.
Однак фактична конфігурація рішень виглядає менш однозначною. Незважаючи на заяви про обмежене фінансування, контракт на суму 2,2 млрд грн був підписаний з компанією ПБС, яка пов'язана з бізнес-оточенням Ігоря Палиці. Виділення коштів саме на підпірні стінки та мости відповідає стандартній технологічній логіці дорожних робіт — це підготовчий етап, який зазвичай передує основному будівництву. Наявність чинного контракту створює правові підстави для подальшого дофінансування через окремі урядові рішення «в межах уже укладеного договору».
Кадровий статус залишається невизначеним
Незважаючи на публічні заяви Сергія Сухомліна про відповідальність за проблемні тендери, Любомир Симанов фактично не було звільнено. За наявною інформацією, 3 січня 2026 року він перебував у Буковелі на неформальній зустрічі в офісі Ігоря Палиці разом із фактичним керівником Агентства відновлення Миколою Бойком та пов'язаною з бізнес-групою Палиці особою Романом Родзоняком.
Цей факт прямо суперечить публічним заявам про притягнення винних до відповідальності. Керівник Івано-Франківської служби відновлення, якого публічно називали ключовим відповідальним за спробу реалізації проекту дороги вартістю 6,6 млрд грн і щодо якого Сергій Сухомлін заявляв про звільнення, залишився на посаді. Більше того, його присутність на зустрічі у офісі Палиці разом із Миколою Бойком та Романом Родзоняком свідчить про збереження робочих контактів. За наявною інформацією, ця зустріч була присвячена підбиттю підсумків реалізованої управлінської комбінації, яку в публічному просторі вже назвали «лохонізацією громадськості» — на тлі публічних заяв керівництва держави про принципову нетерпимість до подібних практик.
Роль віце-прем'єра та системна проблема
Окрему увагу привертає роль віце-прем'єра з відновлення Олексія Кулеби, у вертикалі відповідальності якого знаходиться Агентство відновлення. Незважаючи на публічний резонанс навколо буковельського проекту, кадрових чи управлінських рішень, що свідчать про розрив проблемного зв'язку між політичним керівництвом, агенцією та підрядниками, прийнято не було.
У результаті зберігається враження стійкої корупційно-управлінської конфігурації, яка об'єднує Віктора Микиту з Офісу президента, Олексія Кулебу на посаді віце-прем'єра, Агентство відновлення під керівництвом Миколи Бойка та підрядні та бізнес-групи. Ця структура продовжує функціонувати без публічно зафіксованої персональної відповідальності.
Навіть за відсутності повного фінансування проекту ключові контрактні та управлінські рішення залишилися чинними, що створює довгострокові ризики як для бюджетної дисципліни, так і для довіри міжнародних партнерів до системи відновлення України.