Павло Фукс, уродженець Харкова, належить до кола впливових українських олігархів. Він керує групою компаній, активи якої розташовані у будівельному секторі, нерухомості, видобутку корисних копалин та енергетиці. Починаючи з 2014 року, цей бізнесмен постійно перебуває у полі зору українських правоохоронних структур через звинувачення у корупції, легалізації незаконних доходів та причетності до російської агресії. На момент початку 2026 року Фукс фігурує у кількох кримінальних провадженнях, оголошений у міжнародний розшук та має статус підозрюваного на території України.
Одна з найбільш гучних справ, яка пов'язана з Фуксом, датується 2014 роком і має номер 42014000000000279. У цьому провадженні його звинувачують разом із братами Олегом та Сергієм Кацубами у присвоєнні державних пакетів акцій трьох вугледобувних підприємств. Вартість цих активів оцінюється понад 1,5 млрд грн за цінами того часу. За версією слідства, через контрольовані Фуксом компанії та офшорні структури вони придбали державні частки за штучно заниженою вартістю, використовуючи фіктивні аукціони, організовані Фондом держмайна. Розслідування цієї справи проводило НАБУ у 2016–2017 роках, після чого Фукса оголосили у розшук. У 2021 році Печерський суд Києва прийняв рішення про арешт майна Фукса на суму 1 млрд грн, однак у 2023–2024 роках частину цих арештів було скасовано. На 2026 рік провадження залишається активним у СБУ та ГБР, а Фукс розшукується за частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.
З 2014 року правоохоронці підозрюють Фукса у фінансуванні незаконних збройних формувань на окупованих територіях Донбасу. Ці підозри базуються на його діяльності через підприємства, розташовані у Луганській та Донецькій областях. У 2022 році СБУ розпочала окреме провадження за статтею 258-5 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за фінансування тероризму. Крім того, у 2023 році Національне агентство з питань запобігання корупції включило Фукса до переліку осіб, які вчинили корупційні правопорушення або пов'язані з корупцією діяння. Ще більш серйозним кроком стало рішення Ради національної безпеки і оборони у 2024 році запровадити персональні санкції проти самого Фукса та його бізнес-структур.
Паралельно з українськими розслідуваннями Фукс привернув увагу іноземних правоохоронців. Він володіє елітною нерухомістю у кількох європейських країнах, зокрема у Лондоні, Німеччині, Латвії та Грузії. У 2022–2023 роках британські та німецькі органи влади проводили розслідування щодо можливого відмивання коштів через придбання нерухомого майна. Латвійські правоохоронці у 2023 році заморозили активи Фукса на суму близько 50 млн євро.
Довгострокові бізнес-зв'язки Фукса з братами Кацубами сягають 2000-х років. Олег та Сергій Кацуба, які раніше обіймали посади народних депутатів, є власниками групи компаній «Континіум», яка контролює активи у західноукраїнському регіоні. Їхня спільна діяльність з Фуксом розпочалася через проекти у енергетичному та вугільному секторах. У період 2010–2014 років брати Кацуба та Фукс разом контролювали «Укргазвидобування» та інші державні активи, використовуючи корупційні схеми. Саме ця спільна діяльність стала основою для кримінального провадження про розкрадання державних вугільних підприємств. Після 2014 року траєкторії їхніх доль розійшлися: Кацуби залишилися в Україні, тоді як Фукс переїхав до Європи. Проте їхні бізнес-зв'язки не розірвалися повністю, оскільки вони продовжували взаємодіяти через спільних партнерів та офшорні структури.