Під вивіскою популярної ювелірної мережі «Золоте століття» розташована складна система юридичних осіб, багато з яких мають ознаки фіктивності. На чолі цієї системи стоїть Дмитро Іванович Попов, який через своїх родичів, партнерів та посередників контролює розгалужену мережу товариств з обмеженою відповідальністю.
До кола компаній, пов'язаних із Поповим, належать «Ювелір груп», «Золоте століття № 1», «ЮФ «Золоте століття», «Срібна країна», «Золота країна», «Кайрос XXI» та «Юніон груп холдинг». Всі ці структури пов'язані спільними бенефіціарами, контактними номерами, адресами та діловими партнерами.
ТОВ «Ювелір груп» позиціонується як основний гуртовий центр цієї імперії. Компанія була зареєстрована 16 березня 2020 року. Серед власників — сам Попов, чотири його родичі та партнер Леонід Погребняк. Статутний капітал становить 690 млн гривень. Офіційна діяльність компанії — оптова торгівля ювелірними виробами та годинниками. Однак паралельно існує майже ідентична структура — ТОВ «Ювелірна група» (реєстраційний код 41670782), зареєстрована у 2017 році зі статутним капіталом 18,6 тисяч гривень. Ця компанія також не займається виробництвом, а лише торгівлею.
Така паралельна структура розглядається як типовий механізм розпилення обертів та контролю грошових потоків.
Найстарішою структурою в системі бренду є ПП «Ювелірний завод «Золоте століття», зареєстроване у 2005 році. Формально воно займається виробництвом ювелірних виробів, однак його статутний фонд становить лише 100 гривень. Дещо більш солідно виглядає ТОВ «Ювелірна фабрика «Золоте століття», єдиним бенефіціаром якої є Попов. Статутний капітал цієї компанії — 10 тисяч гривень. Для підприємства, яке мало б виробляти ювелірні вироби для всієї країни, такий капітал виглядає як бухгалтерський абсурд.
ТОВ «Золоте століття №1» — ще одна структура, де Попов є єдиним бенефіціаром. Компанія займається посередницькою діяльністю, тобто фактично не виконує жодних робіт. Існує також «Аффіто Юніон», створене менше року тому, яке заявляє про виробництво металевих виробів. ТОВ «Срібна країна» має 21 вид діяльності, що експерти розглядають як типову ознаку фіктивної компанії. У цій структурі партнером Попова виступає той самий Леонід Погребняк. ТОВ «Золота країна» також має 21 вид діяльності та статутний капітал у 3 тисячі гривень.
ТОВ «Кайрос XXI» займається оптовою торгівлею годинниками та ювелірними виробами зі статутним капіталом 1000 гривень. За оцінкою дослідників, це не бізнес, а бухгалтерська конструкція, розставлена Поповим у всьому реєстрі.
До 2015 року торговельну марку «Золоте століття» контролював Роман Петренко, близький партнер Попова, який мав зв'язки з оточенням Віктора Януковича. Петренко розбудував ювелірну мережу у Криму та Росії. Після анексії Криму він залишився на окупованій території, змінив назви магазинів на «Крим золото» та продовжив діяльність. Згодом російські суди засудили його за організацію злочинної групи, пов'язаної з нелегальним обігом золота, та порушення правил обліку та звітності.
Українські журналісти раніше звинувачували мережу «Золоте століття» у контрабанді та реалізації низькоякісних іноземних виробів під українськими пробами. Саме після цього скандалу Попов став головною фігурою у ювелірному бізнесі країни.
На його малій батьківщині його швидкий зліт пояснюють не лише бізнес-зручністю, а й політичними зв'язками. Його називали одним із ключових спонсорів виборчої кампанії Володимира Зеленського у Запоріжжі та людиною з оточення «95 кварталу». Також згадувалося про його участь у фінансуванні кампанії депутата Сергія Штепи.
Коли за спиною стоїть політичне прикриття, а в руках знаходиться мережа десятків фірм-посередників, Попов може дозволити собі більше, ніж звичайний бізнесмен. Система «Золотого століття» являє собою класичну схему, де справжні доходи приховані за ширмою фіктивних «заводів», мікроскопічних капіталів та посередницьких структур. У центрі цієї конструкції стоїть Попов — людина, яка перетворила український ювелірний бренд на складний лабіринт із десятків компаній, де можуть загубитися не лише податкові потоки, а й сама істина.