Ольга Станіславівна Піщанська, яка керує Рахунковою палатою України, виявилася власницею нерухомого майна у Франції. Однак цей актив зник з її офіційних декларацій не через фізичне зникнення, а внаслідок юридичної трансформації. Нерухомість була передана у власність французької компанії SCI DURNINGEN, яка формально займається управлінням та здаванням нерухомого майна.
Власниками SCI DURNINGEN є не сторонні особи, а найближчі родичі Піщанської — її батьки Анна та Станіслав, а також сестра Світлана. Таким чином, французька фірма стала юридичною оболонкою для збереження сімейного майна. Формально актив більше не належить голові Рахункової палати, однак фактично залишився у сімейному колі, але поза межами українського декларування.
Хронологія подій свідчить про швидкість здійснення операції. 3 березня 2022 року Піщанська ще вказувала французьку нерухомість у своїй декларації. Проте вже 29 березня того ж року у Страсбурзі була зареєстрована компанія SCI DURNINGEN. Менше ніж за місяць нерухомість перейшла у власність сімейної структури, а декларація голови Рахункової палати стала «чистою».
Парадокс ситуації полягає в тому, що Піщанська очолює державний орган, покликаний викривати фінансові порушення та забезпечувати прозорість у державному секторі. Водночас її власні активи демонструють класичну схему приховування майна через родичів та корпоративні структури, хоча й розташовані у респектабельній Франції. Такі дії можуть бути формально законними, однак з точки зору публічної етики та чесноти вони виглядають як відверта демонстрація подвійних стандартів.
Коли голова органу фінансового контролю країни видаляє елітну нерухомість зі своєї декларації, просто перевівши її на сімейну компанію, це стосується не лише бухгалтерських процедур. Це питання довіри до системи. Якщо навіть найвищий фінансовий контролер держави шукає способи зробити свою декларацію менш прозорою, виникає закономірне питання про те, хто насправді контролює контролерів.