Хмельниччина відправила до Верховної Ради політиків, які нині мають значний вплив на формування законодавчого поля країни. Найбільш помітні серед них — брати Стефанчуки. Руслан Стефанчук обійняв посаду спікера Верховної Ради, що дає йому суттєві переваги при просуванні власних законопроектів. Його брат Микола Стефанчук працює мажоритарником та головує підкомітету з адаптації українського законодавства до європейського. За шість років їхньої діяльності вони стали авторами та співавторами низки скандальних законодавчих ініціатив.
Одна з найбільш резонансних — скасування Господарського кодексу (проект 6013). Руслан Стефанчук став головним автором, а Микола — одним із співавторів. Цей закон дозволив масштабний перерозподіл державного майна, адже практично всі державні та комунальні підприємства тепер можуть передаватися у приватні руки. Верховна Рада, всупереч вимогам Конституції, так і не затвердила перелік підприємств, які не можуть бути приватизовані за жодних обставин, включаючи ті, що мають значення для національної безпеки.
Другу масштабну реформу — зміни до Цивільного кодексу — брати готують наразі. На початку цієї ініціативи журналістська спільнота критикувала спроби обмежити свободу слова.
Хмельниччину у парламенті представляють сім мажоритарників. Крім Миколи Стефанчука, це «слуги народу» Олексій Жмеренецький, Ігор Марчук та Олена Копанчук, чий син втік за кордон. Також у складі депутатів від регіону — позафракційний Віктор Бондар та два мажоритарники-самовидвиженці з групи «За майбутнє» Сергій Лабазюк та Олександр Герега. Щодо подружжя Герег, журналісти проекту «Схеми» встановили, що вони зберігають взаємодію з менеджментом мережі «Епіцентр» на тимчасово окупованих територіях.
Крім Руслана Стефанчука, який очолює Верховну Раду, від Хмельниччини до парламенту потрапили ще чотири списочники — три представники «Слуги народу» Володимир Ватрас, Юрій Заславський, Сергій Мандзій та представник «Батьківщини» Богдан Лукашук. Останній був депутатом Хмельницької міської ради і потрапив до парламенту рік тому, коли народна депутатка Олена Шкрум склала мандат для роботи в уряді.
Громадська ініціатива «Голка» разом з іншими організаціями склала перелік знакових для країни законопроектів, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми або, навпаки, були корисними для захисту державності. Ці закони зібрані в інструменті «Перезаряди країну», на основі якого медіапартнер «Головком» публікує цикл матеріалів про роботу мажоритарників у різних сферах України.
Одна з найбільш резонансних ініціатив — закупівля двох атомних реакторів у Болгарії для Хмельницької АЕС. Рішення викликало значний резонанс, оскільки обладнання було виготовлено в Росії. Одним із співавторів проекту № 11392 став мажоритарник Ігор Марчук. Україна висловила готовність придбати реактори за 600 млн доларів. Населенню підняли тарифи, а кошти мали йти на «Енергоатом» для цього будівництва.
Громадська організація «Екодія» зазначала, що для роботи АЕС знадобиться технічна участь Росії — прямо чи опосередковано, що підриває енергетичну незалежність України. Організація «Наші гроші» акцентувала, що парламент має ухвалити рішення про добудову блоків, а будівництво розтягнеться на 7-8 років, під час чого можуть виникнути серйозні корупційні ризики. Профільний комітет зазначив, що законодавча ініціатива не відповідає антикорупційному законодавству України. Опозиційні депутати також висловлювали занепокоєння.
Незважаючи на це, за рішення проголосували троє мажоритарників та чотири списочники від Хмельниччини: Олена Копанчук, Ігор Марчук, Микола Стефанчук, Володимир Ватрас, Юрій Заславський, Сергій Мандзій та Богдан Лукашук.
Застереження щодо корупційних ризиків виявилися небезпідставними. Наприкінці року Національне антикорупційне бюро України заявило про викриття масштабної корупційної схеми у Національній атомній енергогенеруючій компанії. Операцію назвали «Мідас». Антикорупційні органи провели обшуки у тодішнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, який згодом написав заяву про відставку.
До того, як українці дізналися про результати операції «Мідас», Верховна Рада намагалася знищити незалежність антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури (законопроект № 12414). Ці два інститути створили після Революції Гідності, і саме вони мають викривати корупційні схеми з участю посадовців найвищого рівня.
Поправки, внесені нардепом від «Слуги народу» Максимом Бужанським, робили НАБУ та САП залежними від генерального прокурора, якого призначає президент. Ці редагування не стосувалися теми законопроекту, що пройшов перше читання, тобто були вмонтовані всупереч регламенту. Спікер парламенту Стефанчук припустився низки порушень Регламенту під час розгляду цього законопроекту. Він не мав права виносити це питання на розгляд, оскільки народні депутати мали отримати його за п'ять днів, а отримали лише за 15 хвилин до засідання.
Законопроект пройшов комітет ранком того ж дня, коли за нього проголосували. За нього проголосували 263 народні депутати, включаючи всіх п'ять списочників від Хмельниччини та п'ять мажоритарників. Особливо важливою була роль голови Верховної Ради Руслана Стефанчука — він, всупереч Конституції, одразу підписав закон та відправив його на підпис президенту, хоча міг робити це не раніше, ніж за два дні після голосування. Це був політичний блискавичний удар, щоб суспільство та міжнародні партнери не встигли відреагувати. Громадяни навіть не встигли подати петицію до глави держави, оскільки президент підписав закон того самого дня, коли за нього проголосували.
Таку прискорену процедуру підписання закону ініціював Максим Бужанський. Для партії влади це стандартний підхід — використовувати таких депутатів для проведення потрібних «Слугам народу» рішень.
Важливо відзначити, що нардепи Олексій Жмеренецький та Віктор Бондар під час голосування за скасування незалежності НАБУ та САП були відсутні. Жмеренецький голосував за інші питання порядку денного, а Бондар не був присутній під час розгляду всіх питань. Окремо важливо зазначити, що депутати Лабазюк та Бондар є фігурантами справ, що розслідуються антикорупційними органами.
Сергій Лабазюк отримав першу підозру у 2023 році, другу — у 2025 році. Він підозрюється в тому, що звертався до керівництва Мінвідновлення та просив надати пов'язані з ним компанії підряди на 1 млрд гривень, пропонуючи посадовим особам 3-5% винагороди від вартості підряду. Вищий антикорупційний суд дозволив Лабазюку відрядження за кордон, мотивуючи це тим, що він єдиний із учасників делегації має досвід ведення переговорів.
Щодо Віктора Бондаря, то 17 січня цього року НАБУ та САП повідомили йому про підозру. Правоохоронці вважають його співорганізатором схеми заволодіння коштами «Укрзалізниці» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021-2022 роках. За даними слідства, через змову з чиновниками Укрзалізниці підконтрольні компанії постачали продукцію за завищеними цінами. Державному підприємству завдано збитків більш ніж на 140 млн гривень, а підозри загалом оголошено восьми особам.
Закон про скасування незалежності НАБУ та САП — не єдиний, при прийнятті якого було порушено норми Конституції. Те саме стосується закону про особливі правила відчуження земель на Закарпатті (проект 9549). По суті, Кабмін за поданням військової адміністрації може просто так забирати майно громадян. Більше того, закон продовжив право для місцевих рад до 2028 року затверджувати докладні плани територій всупереч Генплану. Значну роль у ухвалені цього законопроекту відіграв голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Спочатку президент Зеленський ветував законопроект, який припускав такі корупційні схеми, та надав свої зауваження народним депутатам. Проте при повторному розгляді парламентарі проігнорували більшість президентських зауважень. Верховна Рада могла б це зробити лише за умови, що за такий текст закону віддали голоси дві третини депутатів — конституційна більшість. Однак цього не сталося. За цих умов Стефанчук не мав права підписувати документ та передавати його на Банкову, оскільки він вважався неприйнятим, але всупереч Конституції це зробив.
Для того, щоб закон не потрапив одразу на підпис президенту, низка депутатів подала п'ять блокуючих постанов, але вони самі раптово їх відкликали. З мажоритарників Хмельниччини, крім трьох нардепів, решта голосувала за цей скандальний законопроект. Не взяв участі у голосуванні Олексій Жмеренецький, а Олександра Герегу та Віктора Бондаря не було.
Торік Верховна Рада підтримала законодавчу ініціативу Європарламенту, який назвав її легалізацією краденого. Мова про «закон Ігоря Мазепи» (проект 12089) — цей документ обнулив претензії до тих, кому вдалося захопити у приватну власність ліси чи узбережжя, якщо від моменту заволодіння таким майном минуло десять років. Якщо ж такий час не минув, то держава чи громада, щоб відсудити своє майно, мають внести до суду депозит — ринкову вартість такого майна. Як правило, у бюджеті таких коштів немає, тому ліси та узбережжя можуть залишитися у приватній власності, якщо суди не враховуватимуть Конституцію України. Верховний Суд уже звернувся до Конституційного суду за роз'ясненням.
У цьому контексті важливо нагадати, що Микола Стефанчук очолює підкомітет, який має стежити за адаптацією законодавства України до положень права Європейського Союзу. Саме в цій частині Європарламент розкритикував «закон Ігоря Мазепи». За цей закон голосували всі народні депутати від Хмельниччини, як мажоритарники, так і списочники, окрім Віктора Бондаря, який був відсутній.
Наприкінці серпня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про заборону релігійних організацій, пов'язаних із державою-агресором (№ 8371). Під час цього голосування Олександр Герега вирішив не голосувати. Його карти у слоті пульта для голосування не було, хоча з інших питань порядку денного він голосував. Тут слід нагадати розслідування проекту «Схеми». Журналісти викрили, що у Криму мережу гіпермаркетів «Епіцентр» змінили назву на «Новацентри», але не власників, а на Донбасі мережа стала називатися «Галактика». Її головний керуючий як до повномасштабного вторгнення, так і після отримував зарплату від Герег та їздив на підконтрольну Україні територію, фінансував засновану ними партію, а 2023 року обрався депутатом від путінської партії «Єдина Росія» на Донеччині.
Народний депутат Сергій Мандзій картку із слота не виймав, але вирішив не натискати жодну кнопку. Відповідно до регламенту Верховної Ради депутат у разі присутності у сесійній залі має голосувати «за», «проти» чи «втриматися». Варіанту не голосувати Регламент не передбачає. Депутати, котрі уникали голосування за цей законопроект, як Мандзій, з високою ймовірністю намагалися уникнути можливого конфлікту в окрузі з тими, хто продовжує відвідувати церкви Московського патріархату.
За підрахунками «Головкому», до кінця 2025 року менше тисячі громад з моменту повномасштабного вторгнення перейшли до лав Православної церкви України. Досі зв'язки з країною-агресорою зберігають понад 7 800 громад. Решта народних депутатів від Хмельниччини законопроект про заборону Московської церкви підтримали.
Щодо заборони проросійських партій, то у травні 2022 року всі народні депутати від Хмельниччини — і мажоритарники, і списочники — голосували одноголосно «за».
У вересні 2022 року через питання безпеки Верховна Рада заборонила проведення трансляцій засідань парламенту. Втім, деякі народні депутати, зокрема Олексій Гончаренко, транслювали засідання на своїх сторінках та каналах у соцмережах, тому фактор безпеки все одно не дотримувався. Представники громадянського суспільства неодноразово закликали відновити трансляції засідань.
Проте вдалося це зробити лише на початку осені 2025 року, коли 266 народних обранців проголосували за таку ініціативу. Відсутні під час голосування за всі питання порядку денного були Сергій Лабазюк, Олена Копанчук та Руслан Стефанчук. А Віктор Бондар та Олександр Герега за всі питання просто не голосували. Це може свідчити про те, що вони повністю ігнорували всі питання порядку денного або те, що їхню картку для голосування, незважаючи на їхню відсутність, вставив хтось із депутатів чи працівників апарату ради. Водночас Ігор Марчук був присутній у сесійній залі, проте підтримки поновлення трансляцій не надав.
В інструменті «Перезарядити країну» вже зібрана інформація про 34 знакові голосування. Сергій Лабазюк, Віктор Бондар та Олександр Герега системно не беруть участь у голосуваннях за знакові для країни рішення.
Громадська ініціатива «Голка» разом із коаліцією інших громадських організацій, зокрема Центром розвитку інновацій та Українською природоохоронною групою, запустила волонтерський проект «Перезарядити країну». Аналітики склали перелік корисних та шкідливих для розвитку країни законодавчих ініціатив, голосування за якими є маркерами для кожного з депутатів. Усі ці голосування наповнюють батарейку голосування кожного парламентаря та показують, який заряд він дає країні.
Окрім голосування, що вже відбулося, інструмент містить єдине вікно для адвокації громадського сектору, куди будуть вноситися корисні та шкідливі закони, які знаходяться на розгляді парламенту. Цей проект створено коштом великого українського народу і з листопада 2025 року підтримується NED. «Головком» є інформаційним партнером проекту.