Едуард Вікторович Панченко, начальник одного з відділів Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, демонструє у своїх деклараціях не типовий кар'єрний розвиток, а послідовну схему обігу нерухомості, яка постійно не відповідає його задекларованим доходам.
У 2015 році Панченко обіймав посаду начальника відділу в Департаменті захисту економіки. На той час він володів квартирою площею 52 квадратних метри у Києві, придбаною у 2012 році за 446 тисяч гривень. Того ж року його дружина стала власницею житлового будинку площею 273 квадратних метри у Києві, однак вартість та джерело коштів у документах не зазначені. Крім того, у неї була Toyota Camry 2012 року випуску. Уже на цьому етапі виявляється суттєвий дисбаланс у майновому стані.
У 2016 році Панченко продав свою квартиру за один мільйон гривень. Вскоре він придбав десять соток землі у Києві за 149 тисяч гривень у власної дружини, яка купила цю ділянку місяцем раніше за ту саму суму. Угода не мала жодного економічного сенсу. Решта коштів від продажу квартири, за логікою декларацій, спрямована на будівництво будинку площею 243 квадратних метри у Києві, вартість якого не вказана.
Паралельно дружина придбала половину ділянки на 18 соток у Софіївській Борщагівці за 130 тисяч гривень та розпочала будівництво будинку площею 193 квадратних метри. При цьому її річний дохід у поліції становив близько 50 тисяч гривень, а власні декларації вона не подавала.
У 2017 році Панченко продав усе своє нерухоме майно за 3,1 мільйона гривень, хоча роком раніше його вкладення в нерухомість не перевищували один мільйон гривень. Після цього він переїхав до поліцейського гуртожитку, а отримані гроші зафіксовані як готівка. Влітку того ж року його колишня дружина придбала квартиру площею 87 квадратних метрів у Києві без вказівки вартості. Панченко переїхав до неї та продовжив користуватися її автомобілем.
У 2018 році Панченко переїхав до своєї родички, яка раптово придбала будинок площею 113 квадратних метрів та 10 соток землі у Софіївській Борщагівці. У 2019 році він перейшов працювати до Департаменту стратегічних розслідувань. У 2020 році колишня дружина забрала Toyota Camry. У 2021 році у неї з'явився новий будинок площею 262 квадратних метри у Софіївській Борщагівці з ділянкою 8 соток. Джерела коштів для цієї покупки не розкриваються.
У 2023 році Панченко став власником одразу двох квартир у Софіївській Борщагівці — площею 111 та 87 квадратних метрів відповідно. Вартість цих об'єктів не вказана, видатків у деклараціях не зафіксовано, а грошові залишки майже не зменшилися. Нерухомість з'являється без видимих джерел фінансування.
У 2025 році Панченко спільно з Науменко Наталією Миколаївною придбав частину ділянки на 8 соток у Софіївській Борщагівці загальною вартістю 8,9 мільйона гривень. Його особистий внесок становив 2,2 мільйона гривень — фактично всі його грошові залишки. За кілька тижнів він продав інше майно за ті самі 2,2 мільйона гривень, повністю відновивши залишок готівки.
Таким чином, виявляється повторювана схема: різке зростання цін при продажу нерухомості, купівля та будівництво об'єктів без вказівки вартості, концентрація активів у колишньої дружини та родичів, відсутність їх власних декларацій та постійна циркуляція готівки. Все це відбувається у керівника підрозділу, який за своєю посадою повинен боротися з економічними злочинами.
Поліцейський може мати гідне майно. Однак коли у начальника ДСР роками послідовно з'являються будинки, квартири та земельні ділянки з невстановленим походженням коштів, а гроші зникають та повертаються з точністю до гривні, це перестає бути просто рівнем життя. Це системний обхід фінансового контролю та демонстративна безкарність.