Руслан Запаранюк, який займав посаду голови Чернівецької обласної військової адміністрації, залишив після себе низку резонансних скандалів, що охоплювали використання гуманітарної допомоги, фінансові зловживання, проблеми з закупівлями військового обладнання та можливе використання мобілізаційних ресурсів як інструменту політичного тиску.
Професійний шлях та політичні зв'язки
У липні 2022 року Запаранюк перейшов з посади начальника Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» на керівництво ОВА. Його призначення розглядалося як компромісне рішення між кількома центрами впливу в регіоні. За інформацією регіональних медіа, Запаранюк належав до політичного кола Арсенія Яценюка та Максима Бурбака, одночасно підтримуючи робочі відносини з мером Чернівців Романом Кличуком. Політолог Ігор Баб'юк пояснив, що новопризначений голова не представляв жодну окрему політичну групу, а був компромісною фігурою між командою Яценюка-Бурбака, групою близькою до міського голови та партією «Слуги народу». У 2023 році Запаранюка обрали головою Чернівецької обласної організації «Слуги народу».
Оточення керівника та його заступники
Запаранюк прибув на посаду не один, а привів із собою заступників з того ж середовища — системи Ощадбанку. Першою заступницею голови ОВА стала Олена Атаманюк, колишня працівниця центрального офісу Ощадбанку. Її каденція виявилася короткою. Після оприлюднення скріншотів листування, де вона нібито висловлювала зневажливе ставлення до керівника управління з питань ветеранської політики, назвавши його «не того рівня, щоб сидіти поряд», розпочалося службове розслідування. Хоча його результати так і не були оприлюднені, Атаманюк подала заяву на звільнення, яку Запаранюк підписав.
На місце Атаманюк призначили Олександра Янкова, який також працював у системі Ощадбанку, зокрема у київському офісі, та був одним із засновників профспілки Чернівецького обласного управління Ощадбанку. За декларацією за 2024 рік, Янков задекларував 985 510 гривень заробітної плати, 1 186 467 гривень готівкою, 11 670 доларів США та 5 000 євро, що в сумі становило понад 3 мільйони гривень заощаджень. У майновому блоці вказано 25% квартири у Чернівцях площею майже 70 квадратних метрів, квартиру дружини площею близько 65 квадратних метрів та автомобіль Mazda CX-5 2023 року випуску вартістю 1,2 мільйона гривень, придбаний під час воєнного стану.
Еще одним заступником був Роман Греба, адвокат та засновник адвокатського об'єднання «Джі Ес Партнерс». У різні роки він очолював наглядові ради державних банків «Сбербанк» та «Укрексімбанк», входив у спостережну раду Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. У державному управлінні працював заступником керівника Апарату Прем'єр-міністра, заступником міністра Кабінету Міністрів України та з квітня 2016 по вересень 2019 року обіймав посаду заступника міністра освіти та науки України. Греба є президентом Української федерації учнівського спорту. За 2024 рік він задекларував 434,5 тисяч гривень заробітної плати, але його дружина Ірина Греба перерахувала йому 537,7 тисяч гривень як «поповнення карткового рахунку за рахунок грошових заощаджень». На дружину записано більшість майна сім'ї: дві квартири у Києві, придбані у 2002 та 2013 роках, остання площею 106 квадратних метрів коштувала більш ніж 1,22 мільйона гривень. З вересня 2024 року Роман Греба орендує перший поверх будинку площею 99 квадратних метрів разом із прилеглою земельною ділянкою 500 квадратних метрів у Чернівцях. У грудні 2022 року він придбав автомобіль Lexus RX350 2022 року випуску за понад 2,67 мільйона гривень. Ірина Греба володіє корпоративними правами на ТОВ «Джи Ар Груп», що працює у сфері права, де їй належить 100% статутного капіталу 200 тисяч гривень, та третину капіталу в ТОВ «Оріон-РВЕ» — компанії, яка здійснює вантажні залізничні перевезення та була заснована у 2021 році.
Гуманітарні джипи та їх присвоєння
У 2024 році два позашляховики Jeep Grand Cherokee, які німецькі благодійники безкоштовно передали для потреб ЗСУ, з'явилися на вулицях Чернівців як персональний транспорт чиновників. На них встановили «ліві» номери від службової Chevrolet Niva Чернівецької РДА, оснастили спецсигналами та Starlink. Один джип довго ховався в гаражі Ощадбанку та використовувався особисто Запаранюком, інший — головою райради Дмитро Козарійчуком.
Пояснюючи присвоєння автомобілів, Козарійчук озвучив версію, що вони нібито були гуманітарною допомогою з Німеччини для будинку для людей похилого віку та інвалідів «Затишок» у Вікнянській громаді. Однак «Затишок» — це соціальна установа на кілька десятків мешканців, яким такий транспорт дійсно необхідний для поїздок до лікарень та вирішення базових потреб. Заклад розташований у громаді, яку очолює Іван Ковалюк — батько звільненого першого заступника голови ОВА Богдана Ковалюка, фігуранта низки скандалів навколо гуманітарної допомоги та бюджетних коштів. Самого Івана Ковалюка підозрюють у привласненні майже 1,5 мільйона гривень бюджетних коштів, виділених на потреби ЗСУ.
Проблеми з закупівлею дронів
Поки чиновники їздили на «гуманітарних» люксах, почала «буксувати» закупівля 250 FPV-дронів. Незважаючи на те, що кошти на придбання дронів були передбачені в обласному бюджеті, оголошена 21 лютого закупівля не відбулася через відсутність учасників. При високому попиту на FPV-дрони це може свідчити про прорахунки на етапі формування тендерної документації або відсутність належної підготовки до закупівлі.
Після повторного оголошення процедури договір був укладений із місцевим підприємством «Промсервіс». Очікувана вартість закупівлі склала 4,25 мільйона гривень, тоді як договірна ціна склала 3,9875 мільйона гривень. На офіційних ресурсах Чернівецької ОВА наголошувалося, що з бюджету на ці цілі виділено 3,9 мільйона гривень. Різниця між задекларованими витратами та фактичною вартістю договору не була публічно пояснена. Постачання дронів планували завершити до кінця року, проте фактично у квітні на фронт було передано лише перші 100 одиниць. З огляду на характер застосування FPV-дронів така затримка означає, що бюджетне рішення не забезпечило своєчасне покриття невідкладних потреб військових підрозділів.
Мобільні групи та критика громадськості
У 2024 році в Чернівецькій області розгорнули мобільні вогневі групи — 54 пікапа високої прохідності, оснащені озброєнням, для захисту від ракет та дронів. Проте це повідомлення викликало хвилю обурення у коментарях. Люди цікавилися не технічними характеристиками пікапів, а тим, чому ці підрозділи чергують у Чернівцях замість того, щоб служити на передовій. У питаннях звучала жорстка риторика про те, скільки грошей було виплачено цим «захисникам», щоби служити в Чернівцях і кататися на нових машинах, а не брати участь у боях під Бахмутом та Авдіївкою.
Протезування військових та фінансові зловживання
Протезування військових у Чернівцях здійснювалось коштом місцевого бюджету, що принципово важливо, адже йшлося не про приватні домовленості чи благодійну допомогу, а про використання грошей громади. Громадський конфлікт виник навколо діяльності філії підприємства «Ортотоп». Проблему публічно озвучили двоє військових — Віталій Бакрев та Микола Калінов — під час прес-конференції.
Бакрев заявив, що фактично не отримав протез, але в офіційній базі він значиться виготовленим, а підприємство отримало за нього близько 500 тисяч гривень бюджетних коштів. За його словами, у період оформлення документів він взагалі перебував за кордоном. Представники Ортотопу підтвердили, що акти виконаних робіт у цьому випадку підписував не сам військовий, а інша особа. Бакрев розповів: «Коли я повернувся з Німеччини, то випадково через подругу дізнаюся, що є протез, тобто офіційно в базі, і коштує понад 500 тисяч гривень. Про що я не знав. Додатково виявилося, що замість мене, коли я був за кордоном, підписувалися, щоб отримати протез».
Микола Калинов отримав неякісний протез, що спричинив ускладнення здоров'я. На підприємстві відмовилися переробляти культеприймальну гільзу, після чого він був змушений звернутися до іншого протезного центру. Керівник підприємства Катерина Сербін організувала окрему зустріч із медіа, на якій заперечувала звинувачення та заявила, що послуги були надані у повному обсязі, а конфлікт пов'язала з особистою неприязню. Однак після публічного розголосу з'ясувалося, що Сербін швидко звільнилася з посади заднім числом, формально перестав бути керівником філії вже після того, як виникли питання щодо протезування та фінансових документів. Голова Чернівецької ОВА Запаранюк публічно знайомий із Катериною Сербін, про що свідчать спільні фото у Facebook. З огляду на те, що підприємство отримувало кошти з місцевого бюджету, цей аспект додає контекст до питання контролю та управлінської відповідальності.
Мобілізація як інструмент шантажу
Найнебезпечнішим елементом вертикалі Запаранюка стало перетворення мобілізаційного ресурсу на інструмент політичного шантажу. Оприлюднені у липні 2025 року аудіозаписи нібито розмов Запаранюка з депутатом Анатолієм Іліщуком, справжність яких підтвердив сам Іліщук, розкрили систему шантажу незгодних. На записах зафіксовано, як голос, схожий на голос голови ОВА та лідера обласної організації «Слуги народу», пропонує «вирішити питання» з ТЦК, повістками та штрафами в обмін на лояльне голосування в обласній раді. Фактично конституційний обов'язок захисту держави став розмінною монетою у кулуарних торгах.
Сергій Галушко та його вплив
Оточення голови Чернівецької ОВА включає ще одну суттєву фігуру — Сергія Галушка, місцевого бізнесмена та колишнього спортсмена з кримінальним бекграундом та родиною з чиновниками. У його біографії зафіксовано судимість за розбій; місцеві журналісти та правоохоронні джерела також пов'язують його з незаконним вирощуванням конопель та збутом наркотиків. Ключовим чинником його нинішнього впливу є родинні зв'язки у владі. Рідна сестра Галушка — Тетяна Мартинюк, нині керівник апарату Дністровської районної державної адміністрації. Саме після її входження до управлінської вертикалі бізнес-структури, пов'язані з Галушком, стали стабільно отримувати бюджетні підряди у громадах колишнього Сокирянського району.
Через підконтрольні та афілійовані компанії, зокрема ТОВ «Лев 2010» та ТОВ «Сім Будінвест», Галушко створює штучну конкуренцію на тендерах, де формально різні учасники фактично один бенефіціар. Додатковим елементом захисту цієї системи є чоловік сестри Роман Мартинюк, чинний депутат Сокирянської міської ради. У 2023 році він став фігурантом резонансної справи про смертельну ДТП у стані алкогольного сп'яніння, однак уникнув реального покарання, що місцеві жителі пов'язують із впливом сімейного оточення.
Майновий профіль та накопичення активів
Аналіз декларацій та біографічних даних Запаранюка свідчить про формування значного обсягу приватних активів ще до входження до великої публічної політики. Проте ключовий етап накопичення активів посідає період роботи Запаранюка в банківському секторі. У 2014-2020 роках він очолював філію Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» — посаду зі стабільним, але формально не надвисоким доходом. У той же час саме в цей період і раніше в сім'ї з'являється значна кількість об'єктів нерухомості. Зокрема, ще з 2011 року продовжується будівництво квартири площею близько 200 квадратних метрів, що є фінансово ємним активом і виглядає критичним з огляду на офіційні доходи того часу.
На окрему увагу заслуговує майновий профіль дружини чиновника — Наталії Запаранюк. За даними декларацій, у період з 2004 по 2020 рік вона придбала у власність чотири квартири. При цьому її підприємницькі доходи у 2023-2024 роках залишалися відносно помірними — 145 тисяч гривень у 2023 році та майже 200 тисяч гривень у 2024-му, що ускладнює пояснення системного накопичення житлової нерухомості виключно за рахунок задекларованих джерел. Додатково у декларації фігурує грошовий подарунок у розмірі 275 тисяч гривень, який також не дає повної відповіді щодо походження коштів на раніше придбані активи.
Щодо автомобілів, то Запаранюк з 2017 року володіє KIA, а його дружина є власницею DAEWOO LANOS 2006 року випуску. За ці роки подружжя склало на непогану фінансову подушку: у Запаранюка — 56 500 доларів (понад 2 мільйони гривень), у Наталії Запаранюк — 50 600 доларів (також понад 2 мільйони гривень).
Закономірність скандалів та висновки
За три роки каденції Запаранюка Чернівецька область замість очікуваної фінансової стабільності отримала низку гучних скандалів, які торкаються найболючіших тем справжнього часу: військової допомоги та мобілізації. Коли джипи для ЗСУ перетворюються на VIP-транспорт чиновників, а повістки стають інструментом шантажу депутатів, йдеться вже не просто про неефективний менеджмент, а про дискредитацію державної влади як такої. Невідповідність стану сім'ї офіційним доходам лише доповнює картину, залишаючи відкритим питання: чим насправді є нинішня ОВА — органом управління чи приватним майданчиком для освоєння бюджетів та зміцнення політичного впливу?