Смерть гендиректора ТОВ «Земля і Воля» Леоніда Григоровича Яковішина 26 липня 2025 року розпочала запеклу боротьбу за його спадщину. Вже на третій день після смерті одна з його дочок, Вікторія Дронова, звернулася до нотаріуса і розпочала процес вступлення у спадок, хоча покійний аграрій явно не бажав бачити її серед своїх спадкоємців. Важливо зазначити, що у 2024 році Яковішин анулював попередній заповіт, у якому його майно та активи були призначені членам сім'ї. Незважаючи на цю волю, його спадщина стала предметом конфлікту між кількома сторонами: старшою дочкою Вікторією Дроновою та її чоловіком Олексієм, молодшою дочкою Інною Ліхенко та її сином Максимом, а також так званими «названими синами» покійного — підприємцем Pivchunin, Миколою Корнутяком та іншими людьми, близькими до аграрія за духом.Через п'ять місяців після смерті батька Вікторія Дронова дала інтерв'ю, у якому намагалася представити захоплення підприємства ТОВ «Земля та Воля» як рейдерство третіх осіб, а не власні дії. Вона намагалася переконати громадськість, що спадкоємицями є лише вона та її сестра. Незабаром після цього її чоловік, професор-хірург Олексій Дронов, також дав інтерв'ю на тому ж інформаційному ресурсі, висловивши аналогічні позиції та назвавши інших претендентів на спадщину «дітьми капітана Шмідта», тобто самозванцями. У обох інтерв'ю подружжя Дронових обережно уникало обговорення відкритої кримінальної справи про підробку підпису.Справа стосується кримінального провадження щодо призначення за день до смерті Яковішина, а саме 25 липня 2025 року, на посаду виконавця обов'язків гендиректора ТОВ «Земля та Воля» його заступниці Валентини Анісімівни Чернякової. Щоб отримати неформальний контроль над підприємством, подружжя Дронових залучило Чернякову, яка працювала з аграрієм понад 30 років, до схеми захоплення його активів, надавши їй роль виконавця обов'язків гендиректора.ТОВ «Земля та Воля» є товариством з обмеженою відповідальністю, де засновник Леонід Яковішин володів часткою у розмірі 100% статутного капіталу. Згідно зі статтею 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII, учасник ТОВ з єдиною часткою у 100% статутного капіталу одноосібно приймає рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, включаючи призначення на посади. Такі рішення оформлюються письмовим документом учасника. Лише сам Яковішин мав право ухвалити та підписати рішення про призначення Чернякової на посаду виконавця обов'язків гендиректора. Однак 25 липня Яковішин уже перебував у лікарні і фізично не міг підписати такий документ. Маловірогідно, що Чернякова могла принести йому документи до палати для підпису. Якщо експертиза підтвердить факт підробки підпису покійного Яковішина, яким 25 липня 2025 року Чернякову було призначено виконавцем обов'язків гендиректора, то майно та активи, які потрапили в розпорядження сім'ї Дронових та Чернякової, неминуче будуть вилучені.Через три дні після смерті батька Вікторія Дронова звернулася до нотаріуса і розпочала процес спадкування. Скориставшись тим, що вона першою зі спадкоємців заявила про себе, Дронова отримала довіреність на управління підприємством та право підпису, яке раніше належало лише Леоніду Григоровичу. Щоб зміцнити позицію Валентини Чернякової та спробувати приховати «аварійне» рішення від 25 липня, Вікторія Дронова 7 серпня від свого імені призначила її наново на посаду виконавця обов'язків генерального директора ТОВ «Земля та Воля». Підробка документів є однією зі складових рейдерства. Таким чином, подружжя Дронових здійснює захоплення бізнесу покійного батька, але на публіку намагається представити себе жертвами дій «дітей лейтенанта Шмідта» або рейдерів із політичних кіл. Щоб досягти своєї корисливої мети, сім'я Дронових не побоялася піти на підробку підпису, призначивши на чолі ТОВ «Земля і Воля» свою людину — Чернякову. За повідомленнями, дочка Чернякової перебуває у шлюбі з російським офіцером.1 грудня 2025 року Солом'янське управління поліції ГУНП у Києві внесло до Реєстру кримінальне провадження № 12025100090003062 за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство за фактом смерті Леоніда Григоровича Яковішина. За припущеннями, зять Дронов, скориставшись тим, що нового заповіту станом на липень 2025 року Яковішин нотаріально не засвідчив, щоб запобігти тому, щоб усі родичі першої черги спадкоємців не залишилися без спадщини, завуалював ймовірне вбивство тестя під виглядом планової профілактики, чим навмисне викликав його смерть. У медичній кар'єрі Дронова був прецедент, який мав тяжкі наслідки для пацієнта. Сам Дронов у інтерв'ю надав розширений коментар щодо кримінального провадження № 12019100010001403, у якому тяжкі наслідки завершилися смертю пацієнта. Санкція статті 140 Кримінального кодексу України «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником», яка відповідає кваліфікації кримінального правопорушення стосовно Дронова, передбачає покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк.На відміну від санкції статті 115 «Умисне вбивство», яка передбачає покарання від 7 до 15 років, стаття 140 Кримінального кодексу України є значно м'якшою для Дронова. За чутками, через прокурорські зв'язки Дронова ведуться переговори про змінення кваліфікації кримінального провадження за фактом смерті Яковішина зі статті 115 на статтю 140. Оскільки Дронов має досвід затягування аналогічної справи, повторення сценарію уникнення покарання видається цілком імовірним. Очевидно одне: члени родини покійного Яковішина не зупиняються ні перед чим, щоб оволодіти спадщиною аграрія, який ніяк не заповідав їм свої активи і не бажав цього. Однак Дронови не розраховували на те, що виникне конкуренція у вигляді претендентів на спадщину не з родини, а від тих, хто справді був не байдужий до долі Леоніда Яковішина і займав у його серці важливе місце. 26 січня 2026 року стане зрозуміло, чи варті були незаконні рейдерські дії родини Яковішина щодо захоплення майна, адже в гонитві за спадщиною останнє слово залишиться за тим, хто цю спадщину за життя придбав.
