Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України щодо конфіскації майна Костянтина Кеворкяна, колишнього депутата Харківської міської ради від Партії регіонів. Рішення було ухвалено колегією суддів 15 січня 2026 року у справі №991/10090/25.
Міністерство юстиції довело у суді, що Кеворкян здійснює терористичну діяльність та інформаційно сприяє збройній агресії Російської Федерації. З 2014 року він проживає в окупованому Криму та Москві.
Кеворкян працює колумністом російського пропагандистського видання «Україна.ру», яке входить до холдингу «Росія сьогодні». Він веде антиукраїнські Telegram-канали та написав книги, у яких виправдовує російську агресію. У своїх матеріалах він називає українців «неонацистами», заперечує самобутність українського народу та просуває концепцію «російського світу».
Суд конфіскував на користь держави активи, що належать Кеворкяну особисто, а також частину спільного майна подружжя. До конфіскованого майна входять: житловий будинок площею 83,2 кв.м, дві квартири та частка третьої квартири, гаражний бокс, два автомобілі ВАЗ 2109 (випуску 1989 та 1990 років), 15% частка у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШОСТОЛИЧНЕ», 627,53 долара США на рахунку у «ПриватБанку», а також майнові права на дві торгові марки, ймовірно пов'язані з брендом «Перша столиця».
Міністерство юстиції також просило суд стягнути корпоративні права, записані на дружину Кеворкяна Олену Кеворкян, яка виступала у справі як третя особа. Йшлося про частки у статутних капіталах ТОВ «ВІДДІЛ ПРОДАЖУ «ХК», ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ХК», ТОВ «ХАРПОЛ», ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ХК» та ТОВ «ГОЛОВНЕ ВИДАВНИЦТВО ХК». Однак суд відмовив у цій частині позову.
Судді дійшли висновку, що сам факт родинних зв'язків не доводить, що Костянтин Кеворкян реально контролює ці підприємства чи розпоряджається ними. Крім того, Олена Кеворкян перебуває в Україні, тоді як її чоловік від'їхав понад 10 років тому. Суд також зазначив, що докази того, що ці компанії фінансували діяльність Кеворкяна, не були надані.