Агрохолдинг Kernel Holding, який контролює бізнесмен Андрій Веревський, перебуває в центрі низки гострих корпоративних конфліктів, судових процесів та розслідувань щодо можливих втрат державного бюджету. Компанія готує придбання групи «Агро-Регіон» із земельним банком близько 41 тисячі гектарів та елеваторною інфраструктурою за орієнтовною вартістю 100–110 мільйонів доларів. Бенефіціарами цієї групи через структуру «Гарна Стокгольм холдинг АБ» є екс-голова «Укроборонпрому» Айварас Абромавічус та Ларс Пітер Елам Хокансон. Рішення про придбання має ухвалити Антимонопольний комітет України. Це вже друга спроба компанії здійснити цю операцію — вперше домовитися про вартість не вдалося.
Однак цей крок відбувається на тлі подій, які докорінно змінили саму модель компанії та спричинили гострий конфлікт з інвесторами. На початку 2023 року Kernel Holding був публічною компанією з великою кількістю міноритарних акціонерів. Засновник Андрій Веревський залишався найбільшим акціонером через підконтрольну структуру Namsen Limited, якій належало близько 38% акцій (приблизно 41% голосів), але не мав повного контролю. Це означало, що ключові рішення потребували підтримки інших інвесторів, а міноритарії зберігали мінімальний вплив на діяльність компанії.
У 2023 році ситуацію було змінено комбінованим способом. З 2022 року в польських медіа від імені Kernel почали активно з'являтися матеріали про війну в Україні, проблеми з експортом та навіть можливе припинення діяльності компанії. Польський аналітик Міхал Жулавінський звернув увагу, що паніка була штучною, а акції Kernel зазнавали підозрілих маніпуляцій. Мета була зрозуміла: налякати польських акціонерів, змусити їх продавати пакети акцій та дозволити Веревському скуповувати контрольний пакет. Паніка спрацювала частково, але у травні 2024 року Україна відкрила експорт морем, і акції Kernel швидко виросли, стабілізувавши ринок. Компанія навіть оголосила про закупівлю двох балкерів для власного експорту.
Наступний крок Веревського став вирішальним. У травні 2024 року на Кіпрі була зареєстрована компанія-прокладка Namsen LTD, а Kernel миттєво випустила 216 мільйонів нових акцій. Namsen LTD купила їх та стала основним акціонером. Внаслідок цієї операції акції на Варшавській біржі впали з 26 до 1 злотого за ніч. Інвестори у паніці були змушені продавати свої пакети, і Веревський фактично одноосібно заволодів акціями. Після цієї операції частка мажоритарного власника перевищила 94%. Простими словами: кількість акцій різко збільшили, а контроль зосередили в одних руках. Для міноритарних акціонерів це означало втрату будь-якого реального впливу на рішення компанії.
Вже після концентрації контролю компанія ухвалила рішення, яке остаточно загострило конфлікт. У грудні 2023 року загальні збори акціонерів Kernel Holding вирішили не виплачувати дивіденди за фінансовий рік, що завершився 30 червня 2023 року. За цей період компанія офіційно задекларувала 299 мільйонів доларів чистого прибутку. Йшлося не про збитковий бізнес і не про кризу. Рішення про нульові дивіденди було ухвалено в ситуації, коли понад 94% голосів належали одному власнику і голоси міноритарних акціонерів вже не мали значення.
Поведінка Kernel викликала міжнародний скандал. 11 грудня 2023 року мали відбутися щорічні загальні збори акціонерів Kernel у Люксембурзі. Ця зустріч є обов'язковою за місцевим законодавством і має надати міноритарним акціонерам реальну можливість впливати на рішення компанії. Однак, як розповідає д-р Рафал Жешотарський, який представляє групу міноритарних акціонерів, зборів фізично не було. Після прибуття в офіс Kernel разом із юристами та місцевим судовим приставом він виявив, що офіс порожній, рецепція нічого не знає, а «збори» зводилися лише до обробки PDF-файлу з голосуванням, завантаженого з Києва без підписів. Наступного дня Kernel опублікував перелік рішень, нібито ухвалених на зборах 11 грудня о 15:00 у Люксембурзі. З'ясувалося, що протокол підписала лише одна співробітниця, яка фізично з'явилася в офісі близько 16:40 після втручання міноритарних акціонерів. Інші дві особи, які формально підписали протокол, не подали заяв про свою присутність.
Ці дії Kernel Holding викликали гучний міжнародний скандал, і компанія скомпрометувала інвестиційну привабливість України. Польські пенсійні фонди та інші інвестори об'єдналися для колективного позову до Люксембурзького суду, і справу кваліфікували як економічне шахрайство у великих розмірах. Однак 28 березня 2025 року Люксембурзький суд відмовив у задоволенні позову міноритарних акціонерів, які намагалися оскаржити рішення Kernel Holding SA та її основного акціонера Namsen Limited щодо призупинення рішень ради директорів щодо випуску акцій у 2023 році. Це рішення стало черговим етапом у тривалому корпоративному конфлікті, який показує, наскільки складно міноритарним інвесторам захищати свої права проти контрольного акціонера, який має майже повний контроль над компанією.
Інвестор Павло Бойко заявив, що після дій Kernel він почав допомагати міноритарним інвесторам компанії. За його словами, він організував їхні спільні дії та ініціював п'ять судових позовів, оскаржуючи рішення компанії, зокрема додаткову емісію акцій та подальші кроки щодо виведення акцій з Варшавської фондової біржі. Судові процеси, за його словами, відбуваються у Польщі та Люксембурзі, а ситуація привернула міжнародну увагу.
Після початку судових процесів Бойко заявив про переслідування в Україні. За його словами, проти нього відкрито кримінальне провадження за звинуваченням в організації незаконного переправлення людей через кордон. Він називає ці звинувачення абсурдними та сфабрикованими та пов'язує їхню появу з корпоративним конфліктом. Бойко також повідомив про обшуки, які стали серйозним психологічним тиском на його родину. У квітні він виїхав з України, а у червні вивіз за кордон сім'ю. Бойко зазначає, що перетнув кордон на законних підставах — підставами для виїзду були інвалідність матері та робота на стратегічному підприємстві. Раніше він неодноразово виїжджав та повертався, проте цього разу вирішив залишитися за кордоном до врегулювання ситуації навколо Kernel.
Веревський також позивається до українського журналіста Нік Фельдмана за його інтерв'ю на YouTube і зробив це у Швейцарії, незважаючи на те, що вони обидва громадяни України. Однак суд у Швейцарії відмовив мільярдеру Андрію Веревському у забезпеченні його позову та зобов'язав сплатити Nick Feldman 7500 швейцарських франків.
Поки Kernel вирішував суперечки з акціонерами в Європі, на українському ринку спалахнув ще скандальніший епізод — на тлі війни, коли державний бюджет перебуває в критичному стані. Через порти Одеської області вивезли 750 тисяч тонн олії за період із травня 2024 року до березня 2025 року, з них Kernel відвантажив лише 325 тонн. Цікаво, що 153 тисячі постачань доводиться перевіряти вручну. У експортного ланцюга раптово запрацювали фірми-одноденки — «Ядро-трейд» та «Ядро-торг», зареєстровані за тією ж адресою, що й структури Kernel.
Розрахунки за відправки здійснювалися двома способами: офіційні постачання Kernel Holding оплачувались корпоративним чеком, а постачання через «Ядро-трейд» та «Ядро-торг» — простими переказами з картки на картку. Схема працювала так: оформляли експорт партій олії (24–26 тонн) через фірми-прокладки. Після доставки вантажу ці фірми зникали з реєстрів, тому податок, який мав сплачуватись після виконання замовлення, було стягувати неможливо. Як наслідок, схема дозволила вивести прибуток від експорту олії з-під податкового контролю. За оцінками експертів, така схема могла коштувати державі близько 1,5 мільярда гривень — кошти, які могли б бути спрямовані на підтримку бюджету та потреби країни у воєнний час, а натомість осіли у кишенях. Цей випадок демонструє, що навіть прибутковий агрохолдинг у період війни може перетворювати звичайну логістику на серйозний конфлікт з державою, коли корпоративні інтереси ставляться вищими за прозорість і контроль.
Агресивна корпоративна політика агрохолдингу Kernel, ймовірно, давно вже стала нормою, і один із найрезонансніших її проявів — конфлікт навколо компанії «Агродім». Після трагічної смерті нардепа Валерія Давиденка, засновника «Агродому», контроль над більшою частиною підприємства перейшов до структур, пов'язаних із Kernel. Мати покійного, Валентина Давиденко, стверджує, що компанія використала договір про позику для недружнього поглинання підприємства та привласнила врожай.
2 липня 2020 року АМКУ дозволив структурі Kernel Holding — компанії «Прогресивні інвестиційні стратегії» — придбати понад 50% «Агродому». Валентина Давиденко звернулася до АМКУ із заявою про перегляд рішення, заявляючи, що вона контролювала компанію, а комітет ухвалив рішення на підставі недостовірної інформації. Через відсутність документів, її заява залишилася без розгляду. Kernel опублікувала спростування: компанія не була контрольним акціонером, а лише придбала 24% частки і надала кредит в 11 мільйонів доларів. Після дефолту позичальника зобов'язання щодо зворотного продажу частки припинилися, тому Kernel більше не мав юридичних зобов'язань щодо повернення акцій.
Однак є досить цікава інформація. Станом на січень 2019 року бенефіціаром компанії «Агродім» значилася Валентина Давиденко. Проте з 13 травня 2019 року до списку засновників також увійшли компанія «Прогресивні інвестиційні стратегії» з часткою 24,9%, Олександр Бедріковський із часткою 12% та Ірина Хомайко з часткою 51,1%, яку також пов'язують з Андрієм Веревським. У травні 2021 року на ту ж адресу і з тим самим директором зареєстрували нову компанію-клон — ТОВ СП «Агродім» з копійчаним статутним капіталом у 10 тисяч гривень. За словами Валентини Давиденко, селян змушували переукладати договори оренди землі на користь нового підприємства, що фактично дозволило Kernel збільшити свій земельний банк у Чернігівській області.
Найцікавіше те, що засновницею нового «Агродому» стала якась фізична особа Сліпенчук Оксана В'ячеславівна. Згідно з відкритими даними, Сліпенчук — це ФОП, яка виготовляє меблі у Полтаві. Дивно, що вона, перебуваючи у Полтаві, раптом зареєструвала компанію і почала набирати землю на Чернігівщині. Побула вона бенефіціаром цілий рік, і дивним чином компанія перейшла в руки Андрія Веревського.
У липні 2021 року у матеріалах Господарського суду Чернігівської області вперше з'являється компанія, зареєстрована у вільній економічній зоні ОАЕ. Ця структура має ту саму адресу і власника, що й колишня компанія Олексія Багрія — Markeb Overseas FZE. Через боргові зобов'язання офшор намагалася стати власником частки в «Агродомі». Весь цинізм полягає в тому, що Багрій тісно пов'язаний із соратником та другом покійного Давиденко Борисом Приходьком. Свого часу Приходько та Давиденко підозрювалися у розкраданні з ПАТ «Аграрний фонд» 2 мільярдів 69 мільйонів гривень (або 250 мільйонів доларів за тодішнім валютним курсом). Обидва вони були співвласниками Терра Банку. Саме Борис Приходько знайшов свого друга застреленим. Про те, що Олексій Багрій 2023 року виїхав за кордон із сином Приходьком Данилом як волонтер для доставки гуманітарної допомоги і не повернувся, вже писав СтопКор.
То що ж виходить? Приходько разом із Веревським віджимають бізнес покійного Давиденка? Діяльність Бориса Приходька навіть чимось нагадує те, як працює Kernel Holding. Адже у 2024 році Леонід Яковішин повідомив про ймовірне рейдерське захоплення його компанії «Земля та воля».
Історія Kernel Holding та Андрія Веревського демонструють, як корпоративні рішення, судові конфлікти та фінансові скандали можуть роками співіснувати з подальшим розширенням бізнесу. Незважаючи на міжнародні суди, втрату довіри інвесторів та питання прозорості угод, компанія продовжує укладати великі угоди, що ставить під сумнів ефективність контролю та наслідків для великого бізнесу в Україні.