Після початку повномасштабної російської агресії Національне агентство із запобігання корупції почало вилучати з публічного доступу майнові декларації державних службовців. Офіційна причина — безпека військовослужбовців та членів їхніх сімей. Однак насправді перелік підстав для засекречення виявився значно ширшим, ніж це було обґрунтовано. Результат: інформація про доходи та майно чиновників залишається прихованою від громадськості принаймні до завершення воєнного стану. НАЗК обіцяє повернути документи у вільний доступ лише після закінчення війни або коли потреба в конфіденційності зникне, наприклад через звільнення посадової особи.
Журналісти NGL.media виявили, що у 2025 році з публічного реєстру видалено декларації 5352 осіб, які разом подали 6836 документів. У цьому списку виявилися депутати сільських рад, працівники сервісної служби, митники, судді, правоохоронці, колишні чиновники та кандидати на посади. Деякі з цих осіб привернули особливу увагу журналістів через невідповідність між офіційними доходами та видатками, що може свідчити про незаконне збагачення.
Закриття реєстрів розпочалося 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала відкриту агресію проти України. НАЗК відразу припинив публічний доступ до своїх реєстрів. Кілька днів потому Верховна Рада прийняла закон, який дозволив усім не подавати декларації до завершення воєнного стану. Одночасно НАЗК зупинив перевірку вже поданих документів. Тодішній голова агентства Олександр Новіков пояснював: «У ці важкі часи уповноважені особи Національного агентства разом із декларантами захищають рубежі нашої Батьківщини, тож спочатку перемога, а згодом — декларування та перевірки».
Спочатку всі сподівалися на швидке завершення війни, тому закриття реєстрів виглядало тимчасовим заходом. Однак повернути декларації до публічного доступу вперше спробували лише у вересні 2022 року. На цьому наполягали європейські партнери України. Проте у НАЗК тоді переконували, що документи мають залишатися закритими, оскільки це питання фізичної безпеки та життя громадян. Відновити електронне декларування вдалося лише через рік — 12 жовтня 2023 року Верховна Рада прийняла відповідний закон. Усіх посадових осіб зобов'язали протягом чотирьох місяців подати пропущені декларації. При цьому у законі передбачено можливість приховування документів для певних категорій.
Законодавство дозволяє приховувати декларації не лише самих посадовців, а й їхніх родичів. Якщо, наприклад, чоловік, брат, син чи дочка служать в армії, то декларація дружини, сестри чи батька, які працюють цивільних посадах, також можуть бути засекречені. Важливо, що НАЗК не закриває доступ до таких документів автоматично, а лише на вимогу. Керівник органу влади, де працює посадова особа, має звернутися до НАЗК із спеціальним поданням. Агентство розглядає запит і протягом десяти днів може вилучити декларацію з публічної частини реєстру. Вилучаються не лише документи, подані з 2022 року, а й усі попередні. Засекречувати можуть також декларації кандидатів на посади або колишніх держслужбовців, які після звільнення приєдналися до армії.
Наприклад, прихованою виявилася декларація екс-глави Луганської області Артема Лисогора, який після звільнення приєднався до окремої штурмової бригади Нацполіції «Лють». Однак якщо підстави для засекречення втрачають актуальність і ризики безпеки зникають, НАЗК має повернути такі декларації до публічного доступу. Для цього знову потрібне окреме звернення, оскільки агентство самостійно не відслідковує зміни обставин.
Проте чи завжди рішення про засекречення мають достатні підстави? У відповіді на запит NGL.media НАЗК заявив, що обґрунтованість таких підстав не перевіряють: «Перевірка обґрунтованості підстав для вилучення декларацій суб'єктів декларування щодо відкритого доступу Реєстру не проводиться. Національне агентство перевіряє лише дотримання формальних вимог». Це означає, що агентство не аналізує, чи дійсно існує реальна загроза безпеці конкретної особи.
Цікаво, що можливістю приховати декларації користуються люди, робота яких навряд чи передбачає значний ризик. У списку прихованих документів виявилися співробітники Нацбанку та податкової служби, фахівці казначейської служби, працівники архіву, київського зоопарку та навіть президентського оркестру. Водночас люди, які займають схожі посади та виконують приблизно ту саму роботу, по-різному оцінюють ризики публічності своїх декларацій. Наприклад, декларація голови Харківської ОВА Олега Синегубова, який обіймає посаду з грудня 2021 року, засекречена. Раніше він не був приєднаний до армії — принаймні у відкритих джерелах такої інформації не знайдено. Його колега, голова фронтової Запорізької області Іван Федоров, свою декларацію не приховує. NGL.media звернулися до Харківського ВВ із запитом про підстави для засекречення декларацій Синегубова, проте чіткої відповіді не отримали.
Вивчення деяких прихованих декларацій дозволяє зробити обґрунтовані припущення про ознаки незаконного збагачення, які передбачають невідповідність видатків та задекларованого майна офіційним доходам. Виявленням саме таких ознак і має займатися НАЗК.
Прихованими виявилися декларації екс-глави Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, якого президент у жовтні призначив керувати Одеською міською військовою адміністрацією. Лисак є колишнім військовим та чиновником СБУ. Згідно з його декларацією, він та його дружина не мають власної нерухомості. Під час роботи у Дніпрі він орендував будинок у котеджному містечку «Золоті ключі» у передмісті. Вартість місячної оренди таких будинків коливається від 60 до 110 тис. грн, що становить близько мільйона на рік. Офіційно подружжя не має транспортних засобів, але орендують чотири автомобілі — Mercedes-Benz S 500, Toyota Land Cruiser, Volkswagen Touareg і Volkswagen Passat. Вартість оренди не вказана.
Практично єдиним доходом подружжя у 2024 році стали виплати від Дніпропетровської ОВА — майже 1,1 млн грн. Сергій Лисак отримав ще 32 тис. грн як викладача, а його дружина 58 тис. грн як аспірантки Житомирської політехніки. Вони також задекларували 10 тисяч доларів та 15 тисяч гривень заощаджень. Сергій Лисак відмовився говорити з NGL.media про невідповідність доходів із витратами та не відповів на запитання, надіслані через месенджери.
У списку прихованих декларацій багато посадовців правоохоронних органів — приблизно втричі більше, ніж військовослужбовців ЗСУ. При цьому йдеться не лише про спецназ, який виконує бойові завдання. У списку виявилися працівники ДБР, БЕБ, департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції у Києві та навіть інспектора охорони СІЗО. Наприклад, декларація колишнього керівника оперативного управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Романа Мудя була прихована, хоча його вже було звільнено. Після того, як NGL.media звернулися до НАЗК, його декларації відкрили. НАЗК стверджує, що про це попросив сам Роман Мудь.
У публічному доступі також не можна знайти декларацію Івана Саленкова, заступника директора територіального управління ДБР у Полтаві. При цьому директор цього управління Денис Маньківський та інший заступник директора Олег Сорський своїх декларацій не приховували. Аналіз декларації Саленкова підтверджує, що він має що приховувати від громадськості.
Сам Саленков живе у орендованій квартирі в Полтаві, проте на його дружину Наталію Бугаєць у Харкові записано чимало нерухомості — чотири квартири та три гаражі, а також великий будинок у передмісті Харкова. Загальна площа нерухомості, якою володіє дружина, перевищує 1000 м2 без урахування земельних ділянок. Подружжю також належать чотири автомобілі — Lexus RX-200T, яким користується Саленков, та Mercedes-Benz GLC, Toyota RAV4 та Nissan Cefiro, записані на дружину.
Минулого року Іван Саленков заробив майже 2,5 млн грн, а також одержав 131 тис. грн пенсії та понад 30 тис. грн відсоткового доходу від «Ощадбанку» та «ПриватБанку». Його дружина отримала 77 тис. грн зарплати від Харківського педуніверситету та ще понад 2 млн грн як відсотки, дивіденди та доходи від відчуження цінних паперів. Загалом подружжя задекларувало понад 12 млн грн, 300 тис. доларів та 242 тис. євро як заощадження. Крім того, дружина Саленкова позичила його батькові Володимиру Саленкову 300 тис. євро, а точніше його болгарській компанії «ДВ БІЛД ЕООД», яка, згідно з болгарським реєстром, займається будівництвом у Софії.
Іван Саленков відмовився пояснити NGL.media, на якій підставі його декларацію засекречено. Відмовилися від пояснень і у ДБР. Раніше НАЗК з'ясував, що у декларації за 2023 рік Саленков вказав недостовірні відомості на суму понад 2,1 млн грн, що підпадає під дію частини 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Проте NGL.media не вдалося знайти підтвердження, що його хоч якось покарали за це порушення.
Прихованою виявилася також декларація начальника поста Київської митниці Руслана Малюги. За 2024 рік він задекларував земельну ділянку та будівлю у Броварах площею 228 м2. Його дружина Леся володіє квартирою у Броварах площею 59 м2, а син Іван — 54-метровою квартирою у Києві. Торік Руслан Малюга також отримав у подарунок ще одну квартиру у Києві площею близько 70 м2 та вартістю 1,7 млн грн. Його дружина Леся купила минулого року Volkswagen Tiguan 2022 року випуску за 1,1 млн грн. При цьому сукупні доходи цього подружжя у 2024 році ледве склали ті ж 1,1 млн грн.
У розпорядженні NGL.media є кілька повідомлень про зміни у майновому стані Руслана Малюги вже у 2025 році. Наприкінці лютого він продав подаровану квартиру за 4,2 млн грн. У квітні він продав свій 15-річний Lexus RX350 за 830 тис. грн, а вже у травні за 1,6 млн грн придбав Volkswagen Touareg 2020 року випуску. Руслан Малюга заявив NGL.media, що «завжди відкритий для спілкування», проте попросив відправити питання до його роботодавця. Леся Малюга відмовилася від коментарів.
У свою чергу у Київській митниці стверджують, що декларація Руслана Малюги прихована, оскільки його дружина приєдналася до ЗСУ, а вилучення документа з реєстру «ніяким чином не має на меті приховування доходів чи уникнення фінансової прозорості». Щоправда, на питання щодо походження коштів на придбання майна відповісти відмовилися.