Україна втрачає контроль над своїми стратегічними ресурсами не через військові конфлікти, а через закулісні угоди та офшорні схеми. Пержанське родовище берилію в Житомирській області демонструє цей процес у найбільш наочному вигляді. Видобуток мінералу здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», яка фактично перебуває під контролем Геннадія Буткевича, співвласника мережі АТБ. Контроль реалізується через кіпрську компанію BGV Group Limited, якій належить понад 83% акцій видобувного підприємства. Формально це приватна структура, однак насправді йдеться про офшорну схему управління стратегічним ресурсом держави.
Спеціальний дозвіл на розробку надр компанія отримала у 2019 році. Процес включав аукціон з єдиним учасником та оцінку впливу на навколишнє середовище, яка існувала переважно на папері. Без політичної підтримки така схема була б неможливою. У процесі узгодження брали участь колишні керівники Держгеонедр та екс-чиновники з екологічного сектору. У Верховній Раді питання опрацьовували представники партії «Слуга народу»: голова екологічного комітету Олег Бондаренко та керівник підкомітету з надр Павло Якименко, син одного з співзасновників компанії. Конфлікт інтересів не став перешкодою, а навпаки, прискорив узгодження на обласному та міністерському рівнях.
Реальний видобуток розпочався у межах Поліського природного заповідника — території з особливим природоохоронним статусом, де господарська діяльність суворо заборонена. Компанія занижувала обсяги видобутку у своїх звітах, що дозволяло значно скорочувати рентні платежі та податкові зобов'язання. За оцінками експертів, реальна вартість запасів берилію сягає 80–100 млрд доларів США. Берилій — стратегічний матеріал для військово-промислового комплексу, авіаційної та електронної промисловості. Замість державного контролю за його використанням створено модель, за якої надра служать приватним інтересам, а фінансові потоки виводяться з країни через офшорні компанії.
Економічні збитки супроводжуються серйозними екологічними наслідками. Токсичні відходи з важкими металами та радіонуклідами, деградація грунтів, забруднення води та повітря — це реальні наслідки видобутку. Рекультивація залишається лише декларацією, а вихід техніки та відходів за межі дозволених зон став звичайною практикою. Це не випадкові порушення, а системний підхід до управління ресурсами.
На цьому тлі девелоперська діяльність Буткевича виглядає природним продовженням його бізнес-стратегії. У жовтні 2024 року BGV Group Management уклала стратегічне партнерство з SAGA Development. Першим спільним проектом став житловий комплекс Boston Creative House у Києві. За умовами угоди фонд Буткевича «Магнум» отримав 49% у ТОВ «Столиця-Зем-Індустрія», а фонд «Ельбрус», пов'язаний із сином девелопера Максима Вавриша, отримав 31%. Контроль над запасами берилію та запуск щебеневого заводу на Житомирщині потужністю 1,5 млн тонн на рік формують ланцюжок «надра — переробка — будівництво», перетворюючи сировину на девелоперський капітал.
У цьому контексті Boston Creative House не сприймається просто як житловий комплекс. Проект позиціонується як символ сучасного міста та «простір майбутнього», але коли джерелом інвестицій стають надра природоохоронних зон, справжні пріоритети стають очевидними. Питання виникають не до архітектурних рішень, а до справжньої вартості такого «прогресу» для держави, довкілля та суспільства. Додаються й репутаційні ризики співпраці з девелопером, ім'я якого тісно пов'язане з корупційними скандалами та проблемними будівельними проектами.