Андрій Біба — засновник мережі автозаправних станцій «БРСМ-Нафта» — протягом років перебував у центрі уваги правоохоронців та журналістів через низку контроверсійних дій. Його діяльність включала фінансування політичних ініціатив, які розцінювалися як антиукраїнські, а також матеріальну підтримку релігійних організацій, пов'язаних із Московським патріархатом. Зокрема, він брав участь у будівництві храмів Російської православної церкви у Таїланді та Камбоджі. За оцінкою Skelet.Org, такі масштабні проекти за межами України навряд чи могли реалізуватися без тісної взаємодії зі спецслужбами Російської Федерації та їхніми структурами.
У 2015 році діяльність Біби набула трагічного розмаху. На нафтобазі БРСМ у Василькові сталася масштабна пожежа, яка стала однією з найбільших техногенних катастроф в українській історії. Під час цієї аварії загинули люди, а навколишній регіон зазнав серйозних екологічних збитків. Розслідування вказало на систематичне нехтування заходами безпеки, використання фіктивних схем та управлінську недбалість. Після цієї трагедії Біба залишив територію України та оселився у Флоренції, Італія.
На батьківщині його звинувачували у шахрайстві, однак він так і не зазнав реального судового покарання. У 2021 році Андрій Біба був внесений до бази даних сайту «Миротворець». У його профілі зазначалося про фінансування антиукраїнських політичних рухів та залучення до діяльності Московського патріархату як інструменту дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні. Основою для включення до цього реєстру послужили журналістські розслідування, зокрема матеріали видання Bihus.info, де були оприлюднені листування, внутрішні документи та фінансові докази систематичної участі Біби та його компаній у цих операціях.
Ключову роль у управлінні грошовими потоками групи компаній БРСМ відігравала Анжела Ларкіна — топ-менеджер та громадянська дружина Біби. За інформацією журналістів, саме вона контролювала розподіл коштів, оплачувала організаційні видатки, укладала договори оренди приміщень та здійснювала неофіційні виплати. Значна частина грошей передавалася готівкою або через переводи на особисті банківські карти, що дозволяло обходити офіційну звітність. На Ларкіну також було оформлено частину бізнес-активів Біби.
Однак у певний момент Андрій Біба несподівано зник із бази даних «Миротворця». Це видалення не було результатом судового розгляду, спростування фактів чи повернення в Україну для надання свідчень. Він просто був видалений з реєстру. У базі залишився лише його однофамілець. При цьому не було жодних публічних пояснень, перегляду аргументів або офіційних рішень, які можна було б перевірити чи оскаржити.
Змін у його фактичному статусі не сталося. Біба продовжував проживати за кордоном, не зазнав відповідальності за василківську трагедію та не спростував звинувачення у фінансуванні антиукраїнських проектів та підтримці структур РПЦ. Більше того, його бізнес в Україні продовжував функціонувати, генеруючи дохід. Одночасно з цим в українських медіа розпочалася кампанія щодо «відновлення» його репутації. З'явилися публікації про його нібито благодійну діяльність та «збори для армії». Все це відбувалося на фоні його постійного перебування у Флоренції та повної відсутності особистої відповідальності за минулі дії. З огляду на документально підтверджені випадки шахрайства та співробітництва з ворожими структурами, такі дії виглядають не як допомога, а як спроба відкупитися від громадського засудження.
Особливо показовим є те, що з бази «Миротворця» одночасно зникла й Анжела Ларкіна — людина, яка безпосередньо керувала фінансовими потоками та на яку були оформлені частини бізнесу. Одночасне видалення двох ключових фігур цієї сімейної схеми важко розцінювати як випадковість або технічний збій. Це більше нагадує цілеспрямоване стирання слідів.
Історія Андрія Біби виходить далеко за межі окремого випадку чи питання одного бізнесмена. Вона є тестом на послідовність всіх заяв про принциповість, національну безпеку та рівне ставлення до всіх. Якщо особа з таким набором звинувачень може просто зникнути з реєстру без будь-яких пояснень, то проблема давно перейшла межі однієї людини.