Глибоцький районний суд Чернівецької області 22 січня 2026 року винесли вирок у справі про промислову контрабанду зерна через Чернівецьку митницю. Судом було засуджено Богдана Костанчука, директора київського підприємства «ЛАПТЕР ГРУП», на штраф у розмірі 1 275 000 гривень та конфіскацію всього його майна, за винятком житла.
За встановленими судом фактами, у березні 2025 року Костанчук намагався вивезти за кордон понад 1,5 тисяч тонн соєвих бобів вартістю 28 040 020 гривень. Для приховування товару від митного контролю він вдався до підміни документів. У митних деклараціях вантаж був зазначений як «соєвий жмень» (шрот), експорт якого регулюється іншими умовами. Крім того, Костанчук наперед внесли неправдиві відомості до заявок на отримання фітосанітарних сертифікатів, навмисне змінивши номери залізничних вагонів, щоб отримати подвійний комплект документів.
Під час судового засідання Костанчук повністю визнав свою провину та щиро покаявся. Суд врахував як пом'якшувальні обставини те, що він раніше не був судимий, виховує малолітню дитину та є військовослужбовцем. За цими обставинами суд визнав його винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 201-3 Кримінального кодексу України (контрабанда товарів у великому розмірі).
Однак справа викликає серйозні питання щодо справедливості розслідування. Жодної відповідальності не понесли ні митники, ні реальні організатори та бенефіціари схеми. На аграрному ринку добре відомо, що цей епізод аж ніяк не є випадковим чи разовим — він входить у павутину системного контрабандного експорту зерна та виведення грошей із України через збут тіньового зерна.
Підміна документів на сою соєвим шротом є дуже вигідною схемою. При експорті сої експортер повинен сплатити 14% гарантійного забезпечення ПДВ, яке вносять на рахунки податкової як заставу — гарантію повернення виручки в країну. Коли валюта за угодою заходить в Україну, ці кошти зараховуються експортеру. Однак якщо експортер не планує повертати валюту в Україну, ці гроші з податкової рахунки йдуть до бюджету, що становить прямі збитки для схемщика. При експорті соєвого шроту таке експортне гарантійне забезпечення не сплачується — можна просто вивезти товар. Саме тому ті, хто вивозить зерно без повернення валюти, підміняють документи на шрот, додатково користуючись відсутністю належного контролю за зареєстрованими податковими накладними.
Схема функціонує за чітким алгоритмом. Коли потрібно вивести з України кілька мільйонів доларів, залучаються спеціальні посередники. Посередник скуповує у фермерів за готівку зерно за демпінговими цінами. Далі зерно везуть до Чернівців, де продають його вже «операторам схеми» — також за готівку. ТОВ «Платинум Логістик», яке фігурує у цій справі, забезпечує перевалку зерна у вагони та наймає перевізника. Паралельно куратори схеми формують пакет фіктивних документів від одноденки типу «ЛАПТЕР ГРУП», видаючи зерно за шрот. Після отримання дозволу від митниці вагони їдять на одне з переробних підприємств у Європі, яке розраховується із кураторами схеми за зерно валютою до офшорної юрисдикції. Таким чином схемщик отримує свій «відмитий» кеш.
Розслідування великої схеми, яка стоїть за цим епізодом, так і не було проведено. Суд обмежився покаранням дрібного виконавця, при цьому організатори та бенефіціари, які мають десятки подібних одноденок на кшталт «ЛАПТЕР ГРУП», залишилися безкарні.