Українська держава щороку втрачає мільярди гривень через нелегальну торгівлю електронними сигаретами та рідинами для них. За 2025 рік бюджет недоотримав 34 млрд грн від незаконного обігу тютюнових виробів та вейп-рідин, з яких 7,5 млрд грн припадає саме на «сіру» торгівлю рідинами для електронних сигарет. За прогнозами експертів, у 2026 році ринок вейпів ризикує не сплатити ще 10 млрд грн податків.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев неодноразово підтверджував, що весь ринок електронних сигарет залишається у тіні. «Нічого не змінилося. Там усе погано», – зазначив впливовий депутат.
Проблема привернула увагу міжнародних організацій. Міжнародна торгова палата (ICC Ukraine) звернулася з відкритою заявою до МВФ, посольства США та представництва ЄС в Україні щодо нелегального ринку сигарет, закликаючи українську владу зосередитися на боротьбі з незаконною торгівлею, а не посилювати тиск на легальний бізнес. Європейська бізнес асоціація також звернулася до країн «Великої сімки» з проханням посилити підтримку українських правоохоронних органів у боротьбі з незаконною торгівлею підакцизними товарами.
У грудні попереднього року Міжнародний валютний фонд оголосив нові вимоги для України щодо отримання понад 8 млрд дол. кредиту — запровадження заходів щодо розширення податкової бази та усунення митних лазівок. Однак замість драконівського податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, існують інші способи наповнення державної скарбниці, зокрема детінізація ринку вейпів.
Законодавство передбачає, що оптова та роздрібна торгівля тютюновими виробами та рідинами для електронних сигарет на території України здійснюється лише за наявності відповідних ліцензій. З 1 жовтня 2025 року заборонено як роздрібну торгівлю, так і безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин електронних сигарет та нікотину. За порушення цієї заборони Державна податкова служба уповноважена накладати штрафи у розмірі 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів, але не менше ніж 25 грн.
Одна з найбільших мереж на українському ринку електронних сигарет — Uvape — налічує понад 150 торгових точок, переважно у Києві. Восени 2025 року Бюро економічної безпеки провело масові облави у точках продажу цієї мережі у різних куточках України, запідозривши її в отриманні доходів від незаконного збуту підакцизних товарів.
Правоохоронці розкрили схему, яка використовується мережею. У точках роздрібної торгівлі та інтернет-магазині продаються рідини для електронних сигарет та компоненти для самозамішування рідин для POD-систем, що складаються з гліцерину, пропіленгліколю та ароматизаторів. Проте продавці пропонують як подарунок нікотинсодержащу суміш, здійснюючи таким чином збут незаконно виготовлених підакцизних товарів. У податковій звітності факт реалізації подарунку підакцизної продукції не відображається.
Відомий економіст Олексій Кущ прокоментував викриття мережі Uvape, вказавши на цікаву схему: з одного боку, існує зареєстрований бренд, який може офіційно передаватися на умовах франчайзингу, а з іншого — потужний «тіньовий» бізнес. «І тоді скільки не виявляй незаконних виробництв, дилерська мережа цвістиме, як каштани на Хрещатику. Тому що вивіска – офіційна, продаж – відверта, а локація – в пішій доступності від мерії», – констатував експерт. Одна з точок Uvape працювала неподалік будівлі Київської міськради на вулиці Хрещатик, 21. За словами Куща, слідству потрібно довести зв'язок між незаконним виробництвом та дилерською мережею, що свідчить про втрату контролю як політичну позицію.
Станом на кінець 2025 року Бюро економічної безпеки продовжувало аналізувати документацію, пов'язану з діяльністю Uvape. Через суди правоохоронці отримали тимчасові доступи до речей та документів, що містять банківську таємницю.
Незважаючи на масові обшуки та вилучення продукції, Uvape продовжувала вести справи. Мережа оголосила набір працівників на посади територіального керівника мережі магазинів із зарплатою до 50 тис. грн, продавців-консультантів у Києві, Ірпені та Димері із зарплатою до 30 тис. грн, а також SMM-фахівця для просування бренду в TikTok та Instagram із зарплатою до 30 тис. грн.
Ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами у ТОВ «Фрейтіс», яке використовує бренд Uvape, закінчується 29 грудня 2025 року. За даними аналітичної системи YouControl, у липні 2024 року фірму «Фрейтіс» зареєстрував мешканець столиці Данило Попков. Цей же Попков восени 2023 року створив ТОВ «Зентос». Наступного року компанія засвітилася у судовому реєстрі, коли детективи Бюро економічної безпеки запідозрили її у причетності до збуту електронних сигарет та рідин без відповідної ліцензії та без марок акцизного податку. Товар реалізовувався через мережу Uvape.
Після серії поразок у апеляційному суді Данило Попков продав «Зентос» жителю Узбекистану Уміджону Тешабоєву. Зараз компанія називається «Сот Нетворкінг». Слідство також з'ясувало, що за адресами точок роздрібної торгівлі ТОВ «Фрейтіс» без ліцензій працює низка інших фірм: «Ріксейтед», «Ліфтенд», «Трінталс» та «Кантрікс». Троє з перерахованих підприємств зареєстровано за однією адресою, а два з них — в один і той же день, що може свідчити про їхню пов'язаність.
У серпні журналіст Євген Плінський повідомив, що ниточки від Uvape можуть тягнутися до народного депутата від «Слуги народу» Анатолія Костюха та його колишнього помічника на громадських засадах Івана Чейпеша. Коли редакція звернулася до нардепа Костюха з питанням про його зв'язок з Uvape, політик запевнив: «Жодного відношення до цього не маю». Депутат переконував, що Плінський «поширює вигадки».
Проте за даними Плінського, саме колишній помічник Костюха Чейпеш за своїм ТОВ «Тіса Енерджі Груп» є головним постачальником мережі Uvape. В аналітичній системі YouControl дійсно є посилання на рішення Личаківського районного суду Львова, що фірма Чейпеша згоріла на контрабанді електронних сигарет. За інформацією Плінського, ТОВ «Тиса Енерджі Груп» везла товар начебто для мережи Uvape. Крім того, Анатолій Костюх у 2023 році користувався автомобілем Mercedes-Benz GLE 250 саме у ТОВ «Тиса Енерджі Груп», про що свідчать дані його декларації за 2023 рік.
На момент виходу матеріалу Бюро економічної безпеки та Національне антикорупційне бюро не надали свіжої інформації про розслідування діяльності мережи Uvape.
Однак не на єдиному Uvape тримається багатомільярдний ринок. У Хмельницькій області поліція та прокуратура розслідують низку кримінальних проваджень за фактами незаконного збуту підакцизних товарів та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом через фальсифіковану продукцію.
На початку 2026 року відбулася серія обшуків торгових точок, що спеціалізуються на продажу електронних сигарет та заправок до них. За версією слідства, рідини для електронних сигарет не мають відповідного маркування, сертифікації, обліку та надходять до торгових точок в обхід офіційних каналів постачання. Продаж такої продукції здійснюється з грубим порушенням законодавства, частково без фіскалізації або з використанням підроблених та змінених чеків, що свідчить про системну тіньову діяльність.
Для надання законного виду діяльності у торгових точках продається ароматизатор та гліцерин для електронних сигарет, а нікотин за вказівкою організаторів дають у так званий подарунок. Обшуки проведені в магазинах Soska Ваг, AlmazSho, Табакерка, Тепок, SmokeHab, Вейп шоп типок, Вейп шоп 18+ Cloud castle на території обласного центру та інших населених пунктів Хмельницької області. Вилучено низку заправок до вейпів, включаючи ароматизатори, гліцерин, нікотин та підсилювач міцності.
Важливо уточнити, що гліцерин та ароматизатор не є підакцизними товарами і їх можна вільно реалізовувати. У Податковому кодексі України чітко визначено, що рідини, що використовуються в електронних сигаретах, — це рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах і містяться у картриджах, контейнерах для заправки та інших ємностях. Електронна сигарета — виріб, який може бути використаний для споживання парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
На запит редакції начальник Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області Ольга Височина повідомила, що за період з 2022 року по жовтень 2025 року було проведено понад сім тисяч перевірок у сфері обігу підакцизних товарів. Сума накладених штрафів становить понад 66 млн грн, з яких 2,3 млн грн припадає на суб'єктів господарювання, які продають тютюновими виробами та рідинами для електронних сигарет.
Економічний експерт Олексій Кущ підсумовує, що ситуація навколо ринку вейпів — це не просто проблема окремих точок продажу. Це лакмусовий папірець для правоохоронців, який показує їхню реакцію на «тіньовий обіг товарів, за якими в нормальній ситуації має сплачуватись акциз та має бути забезпечене дотримання всіх вимог, у тому числі обмежень за віком споживачів». За словами експерта, бізнеси «переформатуються», але гроші течуть далі, просто іншим руслом повз легальний сектор та оподаткування. «На наших очах — яскравий приклад неофеодальної моделі економіки, де податки сплачують лише дурні, інші — «вирішують питання», – наголосив Кущ.