Київська влада планувала до кінця лютого розгорнути програму встановлення додаткових когенераційних установок — резервних систем для заміни теплоелектроцентралей та котелень у разі блекаутів. Однак виконавцями цих багатомільйонних контрактів мають стати компанії, щодо яких у правоохоронців виникли претензії через можливі зловживання бюджетними коштами.
Програма передбачала поставку до кінця 2025 року п'ятнадцяти когенераційних установок. Тендер на їх закупівлю виграла словацька фірма KTS Engineering. За контрактом дев'ять установок моделі JMS 624 GS-NL мали потужність 4,5 МВт кожна з ціною 82,74 млн грн за одиницю (еквівалент 1,9 млн євро). Такі установки фактично функціонують як міні-теплоелектроцентралі — одна здатна забезпечити електроенергією та теплом мікрорайон з 40-45 тисячами домогосподарств або невеликий промисловий комплекс. Крім того, замовлено було шість установок моделі JMS 620 GS-NL потужністю 3,3 МВт кожна вартістю 63,51 млн грн за одиницю (1,46 млн євро), здатних покрити потреби приблизно 20 тисяч середніх домогосподарств. Загальна вартість обладнання становила 1,2 млрд грн.
Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» витратило протягом 2024 року ще 55,8 млн грн на розробку проектної документації для шістьох об'єктів. Пошук підрядників супроводжувався складнощами — кілька торгів потребували перегляду початкових рішень через проблеми з документацією. На 2025 рік підприємство замовило додаткові проектні роботи на суму 13,5 млн грн.
Розміщення когенераційних установок передбачає комплекс робіт, що включає зведення технічної будівлі, влаштування фундаменту з бетонної плити та антивібраційними елементами, монтаж металевих естакад для підведення комунікацій, електротехнічні роботи зі прокладання високовольтних кабелів та розподільчих пристроїв, встановлення протипожежної системи, створення фізичного захисту, а також авторський та технічний нагляд.
КП «Київтеплоенерго» проводило тендери не на весь об'єкт загалом, а на окремі види робіт. Хоча такий поділ формально не порушує законодавство, він створює певні ризики. По-перше, знищується конкуренція — на кожен лот претендує лише одна-дві компанії, оскільки замовнику легше прописати технічну специфікацію під конкретного виконавця. По-друге, розмивається відповідальність, коли на одній точці працюють різні фірми, що дозволяє їм перекладати провину один на одного при виникненні проблем. По-третє, учасникам легше завищувати обсяги та неможливо відразу оцінити кінцеву вартість. Громадськість бачить окремі витрати у розмірі 10-20 млн грн, але повний цикл робіт із запуску однієї установки може коштувати стільки ж, скільки саме обладнання, якщо не більше.
Одним із стабільних переможців торгів КП «Київтеплоенерго» як у 2025, так і на початку 2026 року є ТОВ «Інвентум Україна». За даними YouControl, компанія зареєстрована у травні 2009 року. Засновниками є приватні особи: Гліб Міненко зі Сумської області (51% частки), Олександр Гнаповський зі Сумської області (24,5% частки) та киянка Жанна Талац (24,5% частки).
Фірма вже кілька років залучена до робіт на енергетичних об'єктах у різних регіонах і є фігурантом кримінальних проваджень. У 2018 році «Інвентум Україна» була під підозрою через можливе підроблення документів та фіктивні операції, що дозволили присвоїти бюджетні кошти під час ремонтних робіт на Сумській ТЕЦ. У середині січня 2026 року директор компанії отримала нову підозру у зловживаннях під час відновлення Трипільської ТЕС. За судовою ухвалою, в актах виконаних робіт були завищені ціни на матеріали та обсяги робіт, що призвело до переплати замовником ПАТ «Центренерго» майже 40 млн грн бюджетних коштів.
Незважаючи на такий бекграунд, КП «Київтеплоенерго» уклало з ТОВ «Інвентум Україна» у січні 2026 року контракти на десятки мільйонів гривень. За результатами торгів 30 січня компанія отримала замовлення на 20,7 млн грн на облаштування естакад для однієї з когенераційних установок, 12,9 млн грн на електротехнічну частину та 23,8 млн грн на протипожежну систему. 27 та 23 січня та ж фірма натендерила ще кілька позицій: 42,2 млн грн на проектування та будівництво захисних споруд з переддетонаційним екраном, 87,5 млн грн на будівництво технічної будівлі для розміщення установки та 1,6 млн грн на водопровід, каналізацію та зовнішні мережі теплопостачання.
При аналізі кошторисів виявилося, що закладені ціни на деякі матеріали істотно відрізняються від ринкових. У договорі на зведення техбудинку для розміщення когенераційної установки вказана загальна ціна на металоконструкції — балки, в'язі, стійки — на рівні 121 316,68 грн за тонну, що становить половину всієї вартості проекту, тобто 42,4 млн грн. Водночас ринкові ціни на цей вид будівельних матеріалів у рази нижчі. За даними Асоціації «Український центр сталевого будівництва», минулого року середня ціна сталевої продукції становила 39,7 тис. грн за тонну, а у роздріб металобази торгували за орієнтовно 50 тис. грн за тонну. Навіть з урахуванням транспортної складової та заготівельно-складських витрат різниця виглядає показово. Переплата при цьому може становити щонайменше два десятки мільйонів — і це лише на кількох позиціях одного тендеру.
Ще один активний учасник та переможець тендерів КП «Київтеплоенерго» — ТОВ «Гарант Енерго». Власником фірми, яка входить до групи сім'ї Реви, значиться Олександр Гроно. Батько та син Рева — Михайло та Андрій — відомі у Чернігівській області підприємці, які займаються аграрним бізнесом, будівництвом та електромонтажними роботами. У 2024 році ТОВ виконувала ремонт на Кременчуцькій ГЕС, під час якого, за розрахунками журналістів, використовувала кабелі на третину дорожче за ринкові ціни.
У січні 2026 року «Гарант Енерго» за відсутності конкуренції отримало кілька підрядів на когенераційні установки у Києві. За результатами тендерів від 22 січня фірма виконуватиме фізичний захист та встановлюватиме додаткове обладнання на кількох установках. Вартість аналогічних робіт різна: на одному об'єкті 43,5 млн грн, на другому 69,1 млн грн, на третьому 74,8 млн грн. Крім того, 18,9 млн грн коштуватиме облаштування інженерних мереж та систем пожежогасіння.
У листопаді-грудні 2025 року «Гарант Енерго» отримало ще кілька підрядів: 32 млн грн на пристрій зовнішніх інженерних мереж, 118,9 млн грн на влаштування стін і колон захисних споруд та 164 млн грн на монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціювання. В останньому тендері серед робіт із облаштування захисного екрану вказано монтаж балок ціною 95,6–102,3 тис. грн за тонну. Як і у випадку з попереднім підрядником, ця ціна орієнтовно вдвічі вища за ринкову, що вплинуло на загальну вартість позицій — понад 59 млн грн. Переплата порівняно з роздрібними цінами металобаз становитиме орієнтовно 10-14 млн грн.
У одному з тендерів на будівництво фізичного захисту ціна за тонну будівельних цвяхів із конічною головкою 4,0×100 складає 76 907 тис. грн, тобто 76,9 грн за кілограм. Водночас оптова ціна на деяких сайтах становить 65,08 грн за кілограм, а при закупівлі від тонни — 49,26 грн за кілограм. З урахуванням того, що підрядник придбає понад 2 тонни, переплата може становити 24-58 тис. грн.
Щодо суміші готової бетонної важкої (клас C20/25 W6), переплата може становити 1,2-2,1 млн грн, адже у кошторисі вказана ціна 4648,83 грн за кубічний метр, тоді як середня ціна в Київській області становить 3,5-4 тис грн за кубічний метр. Це лише кілька позицій, які демонструють, що у замовника робіт мали виникнути питання до запропонованих кошторисів.
Цікавий нюанс випливає з договорів, укладених КП «Київтеплоенерго» з ТОВ «Гарант Енерго» та «Інвентум Україна» — розмір авансу становить 70% від загальної ціни договору, який підрядник отримує за десять днів після укладання. Така оплата наперед виглядає нетипово для публічних закупівель та містить ризик затримки виконання робіт. При дострокому розірванні договору через невиконання умов може виникнути проблема повернення бюджетних коштів, адже для перерахування надмірно сплачених сум дається 10 днів, які відраховуються лише з моменту офіційного повідомлення або досягнення згоди про розірвання.
Датою завершення робіт за контрактами для ТОВ «Гарант Енерго» та «Інвентум Україна» вказано червень-липень, а в деяких випадках грудень 2026 року. Це означає, що принаймні частина об'єктів запрацює вже після завершення поточного опалювального сезону.
«Телеграф» звернувся з запитом до комунального підприємства щодо термінів запусків усіх когенераційних установок, придбаних за бюджетні кошти, та витрат на встановлення за одиницю. Видання також поцікавилося у ДАСУ, чи проводились перевірки закупівель цього важливого для столиці обладнання та чи були виявлені порушення. За словами енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, для заміни ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, що забезпечують потреби Києва у теплі та світлі, необхідно півтори сотні когенераційних установок.