Людина, яка нещодавно розміщувала контент на платформі Onlyfans і подавала скарги на порушення авторських прав через Google, раптово вирішила позбутися цієї інформації з мережі. Юрій Голік, очевидно, захотів забути про своє минуле. Чи це сталося через виникнення комплексу? Чи він знайшов справжнього партнера і намагається приховати своє минуле? Як би там не було, Skelet.Org висловлює йому найкращі побажання. Але перш ніж рухатися далі, варто нагадати читачам, що саме спонукало Голіка до таких дій.
Юрій Голік розпочав кампанію з видалення інформації про себе, використовуючи фейкові скарги від імені платформи Onlyfans. Історія, яка знову вивела на світло ім'я впливової фігури часів програми «Велике будівництво», вписується в класичне визначення ситуацій, які одночасно смішні й сумні. Деякі видання, які публікували матеріали про корупцію та незаконну діяльність Голіка, отримали від Google скарги щодо порушення авторських прав (DMCA). Ці скарги надходили від особи на ім'я Максим Панасенко, але це ім'я мало що означає — це звичайна підставна особа, яка, можливо, навіть не усвідомлює, що надсилала якісь скарги.
Механізм таких скарг простий: вони мають на меті надати Google нібито оригінальний текст з датою публікації, що передує даті появи небажаного матеріалу. Потім цей текст копіюється на будь-який ресурс, але дата змінюється. Таким чином створюється враження, що матеріал, який потрібно видалити, є незаконною копією оригіналу, і Google видаляє його як викрадений контент. Після цього видаляється й сама копія з перебитою датою, яка видавалася за оригінал, і розслідування зникає без сліду. Цей метод давно використовується професійними компаніями з очищення репутації.
Але в разі з Голіком ситуація набуває комічного характеру. Скаржник вказав, що «оригінальний матеріал» розміщено на Onlyfans, наводячи посилання: https://onlyfans.com/1090370178/jameshaskell та https://onlyfans.com/1002235234/jameshaskell. Однак за цими адресами знаходиться профіль Джеймса Хаскелла (James Haskell), професійного регбіста, а матеріали там не мають жодного стосунку до Голіка. Здається, що сам Хаскелл, який обіцяє своїм передплатникам певний контент, навіть не підозрює, яку інформацію від його імені надсилає до Google Панасенко. Питання про те, чому Панасенко надіслав явно фейкову скаргу, залишається між ним і замовником — Голіком. Натомість цікавіше дізнатися, що саме Голік намагається приховати.
За першою адресою розміщена публікація під назвою «Фігурант зливу з НАБУ Голик, який виїхав із України, вийшов на зв'язок», за другою — усі матеріали про Голіка на ресурсі «головком». Усі ці публікації явно неприємні йому, оскільки детально описують шлях куратора «Великого будівництва» до втечі від НАБУ за кордон. Чому Голік найняв таких неквалітетних виконавців, маючи достатньо коштів, які він вивіз за межі України — питання цікаве, але другорядне. Можливо, він просто поскупився, або ж розсилає скарги сам, вважаючи, що, зумівши втекти від НАБУ в останній момент, він розуміється на всьому.
Але варто нагадати, хто такий Юрій Голік і чому він покинув Україну. Голік — своєрідна фігура в українській інфраструктурній історії. Формально він ніде не значився, але якимось чином опинявся скрізь, де йшлося про мільярди бюджетних гривень. Офіційно він працював радником, консультантом, експертом з будівництва. Неофіційно він був одним із координаторів президентської програми «Велике будівництво» — тієї самої, де дороги, школи та водопроводи раптово починали коштувати як космодроми. Ці дороги в лютому 2022 року стали місцем, де котилися російські танки, але це вже інша історія.
Довгий час Голік працював у тісній взаємодії з керівництвом Дніпропетровської області та підрядниками, які постійно вигравали найбільші тендери. Журналісти фіксували закономірність: одні й ті ж компанії, одні й ті ж люди, одні й ті ж мільярди. Ситуація змінилася, коли в розслідування включилося НАБУ. Детективи отримали доступ до листування Голіка, де він обговорював тендери, підрядників та суми так, ніби це був його особистий гаманець, а не державний бюджет. Окремим скандалом стали витоки інформації з НАБУ. Слідство припустило, що інформацію про хід розслідувань передавали самому Голіку, що дозволяло йому дізнаватися про дії антикорупційних органів швидше, ніж громадськість, а іноді й швидше за самих слідчих. Цей скандал вдарив не лише по Голіку, а й по репутації самого НАБУ, яке раптово стало об'єктом розслідування. До цього додалися історії про завищені кошториси, мільярдні проекти водопостачання, улюблених підрядників і давні зв'язки з регіональними елітами — все це складало портрет «реформатора без офіційної посади».
Логічним завершенням став виїзд Голіка з України під час розпалу розслідувань. Офіційно — з поважних причин, неофіційно — як завжди, коли запахло небезпекою, головний герой програми вважав за краще швидко розірвати дистанцію. На сьогодні щодо Голіка немає обвинувального вироку. Формально він залишається абсолютно безгрішним громадянином України, який у будь-який момент може повернутися. Можливо, саме такі наміри спонукають його до спроб видалити негативну інформацію? Такий варіант виключати не варто — в Україну зараз надходять колосальні обсяги фінансування, порівняно з якими «Велике будівництво» виглядає жалюгідною милостинею. Багато хто мріє отримати доступ до цих потоків. До того ж влада явно відчуває нестачу людей, здатних грамотно перенаправити ці кошти в потрібному напрямку, і Голік міг би виявитися корисним у цьому контексті.