У історичному центрі столиці розгортається масштабна рейдерська операція, яка нагадує найтемніші сторінки судової системи часів Януковича. В епіцентрі конфлікту — ТОВ «Підприємство «Київ», власник величезної будівлі площею понад 50 тисяч квадратних метрів. Саме в цій будівлі протягом років розташовувався офіс партії «Європейська Солідарність» екс-президента Петра Порошенка. За даними розслідування, схема захоплення компанії передбачає використання фіктивних судових рішень, зламаних цифрових ключів нотаріусів та підставних осіб. Все це спрямовано на те, щоб оточення експрезидента отримало контроль над прибутковим активом і заблокувало виселення партії з престижних офісів на вулиці Лаврській.
Перша хвиля атаки розпочалася 15 січня 2026 року. Того дня у державному реєстрі несподівано з'явилися записи про скасування заборон на реєстраційні дії, які раніше блокували зміну директора та власників компанії. Підставою для цього послужила загадкова ухвала Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1491/25 від 16 липня 2025 року — документ, який ніхто не бачив і який не був зареєстрований у відкритому реєстрі судових рішень. Більше того, цей суд взагалі не мав юридичних повноважень втручатися в справи іншого суду та скасовувати заходи забезпечення, запроваджені раніше. Таким чином, ухвала виявилася підробкою, але саме на її основі рейдери намагалися зняти всі правові перешкоди.
Рейдери підробили заявку від імені чинного директора Дмитра Когута, ніби він особисто просить скасувати арешти. Насправді директор ніколи не звертався ні до кого. Зловмисники використали копію старого, анульованого паспорта керівника та зламали електронний ключ нотаріуса, щоб внести брехливі дані до Єдиного державного реєстру. Нотаріус з Житомирського нотаріального округу пізніше офіційно підтвердила, що доступ до її реєстраційного облікового запису було незаконно перехоплено.
Наступним кроком став протиправний перепризначення керівництва. За лічені години у реєстрі з'явився новий директор — Сергій Бурмака, людина, яку справжні власники підприємства ніколи не уповноважували. Однак 16 січня 2026 року Міністерство юстиції відреагувало дуже швидко. Усі незаконні реєстраційні дії було анульовано того ж дня. Незаконний запис про призначення фіктивного директора скасовано, і легітимна дирекція на чолі з Дмитром Когутом відновила контроль над компанією.
Спроба захоплення була зірвана менш як за добу. Розслідування виявило деталі схеми: крім нотаріуса в Житомирі, рейдери паралельно використовували вкрадені ключі державного реєстратора Болехівської міськради у Івано-Франківській області. Через його обліковий запис також намагалися внести зміни до керівництва компанії. Одночасно інша група прийшла до київського нотаріуса з пакетом документів, вимагаючи зареєструвати відчуження частки у статутному капіталі. Це була двоетапна операція: синхронна зміна директора та передача частки компанії на підставну фірму для закріплення захоплення. За оцінкою експертів, такий сценарій запозичений зі старих рейдерських методик — одночасний удар по керівництву та власності з подальшим затягуванням справи у судах.
Перша атака захлинулась. Фальшиві рішення не встигли набути чинності, як їх швидко скасували. Нотаріус, через яку діяли рейдери, офіційно заявила про злочинне втручання в її роботу. Здавалося, історія повинна завершитися кримінальним провадженням. Але організатори схеми не відступили.
Другий напад відбувся 5 лютого 2026 року з видозміненим сценарієм. Незважаючи на те, що після січневої атаки у державному реєстрі залишалися заборони на зміну директора, статуту та учасників компанії, саме цього дня в реєстрі знову з'явився «директор Бурмака». Ті ж особи вдруге протиправно провели реєстраційну дію щодо призначення Сергія Бурмаки керівником та навіть внесли зміни до статуту. Рейдери спробували легалізувати свою владу над фірмою глибше, ніж уперше, переписавши внутрішні документи підприємства. Всі ці дії здійснювалися за допомогою вкрадених цифрових ключів. На цей раз зловмисники «зламали» доступ приватного нотаріуса у місті Дніпро.
Для обґрунтування своїх дій рейдери знову підклали підроблене судове рішення. За даними джерел, вони надали державному реєстратору фальшиву ухвалу суду нібито з Луцька, який не мав жодного стосунку до київської компанії. Згодом цей суд офіційно підтвердив, що такого рішення взагалі не виносив. Другий напад також спирався на фальсифікацію, але в іншому регіоні. Тактика була очевидною: скористатися географічною віддаленістю та святковим періодом, сподіваючись, що ніхто вчасно не помітить підміну.
Представники «Підприємства «Київ» оперативно забили на сполох, звернувшись зі скаргами до Міністерства юстиції та із заявами до правоохоронців. Вони оприлюднили офіційну заяву, наголосивши, що єдина легітимна дирекція — генеральний директор Дмитро Когут та його заступниця Ірина Лось. Жодні Бурмаки чи інші особи ніколи не мали права діяти від імені компанії. Усі документи, підписані «новим директором», є нікчемними. Міністерство юстиції анулювало незаконні записи, як це сталося у січні. Легітимне керівництво було відновлено.
Однак залишається питання: хто організував ці скоординовані напади та з якою метою? Відповіді криються у мотивах та зв'язках учасників схеми. За даними розслідування, всі ключові елементи операції — від офшорних структур та афілійованих адвокатів до банківських рахунків — безпосередньо пов'язані з оточенням екс-президента Петра Порошенка.
Мета атаки — захопити стратегічно важливий для Порошенка об'єкт. Йдеться про 1674 квадратні метри елітних офісів на вулиці Лаврська, 16 — приміщення, з яких суд зобов'язав виселити партію «Європейська Солідарність» за борги з оренди. З 2019 року столичний осередок партії займає ці площі, майже сім років не сплачуючи оренду. Борг досяг астрономічних сум — десятки мільйонів гривень. Після тривалих судових суперечок, які партія затягувала як могла, правосуддя прийняло бік власника будівлі. Влітку 2025 року, пройшовши три інстанції, включаючи Верховний Суд, рішення про виселення набуло законної сили.
Навіть після цього опір не припинився. За позовом партії лояльний суддя Господарського суду Києва примудрився відстрочити виконання рішення майже на рік — на 6 місяців, що перевищує гранично допустимі законом межі. Незважаючи на таку «послугу», час Порошенка спливає: остаточне виселення призначено на 6 березня 2026 року. Саме наближення цієї дати пояснює, чому рейдери активізувалися саме зараз. Їхній розрахунок зрозумілий: якщо не вдається залишитися законно, потрібно спробувати поставити під контроль саму компанію-власника приміщень. Отримавши її у свої руки, можна скасувати виконавче провадження про виселення та фактично залишити партію у будівлі на невизначений час. Більше того, можна взагалі «вибачити» мільйонні борги, які суд присудив стягнути з партії на користь підприємства. Іншими словами, ставка рейдерської атаки — десятки мільйонів гривень та політична присутність у серці столиці.
Офіційні заяви прямо не називають замовників, але вказують на «групу, пов'язану з екс-президентом Порошенком». Ще 2023 року співвласники ТОВ «Підприємство «Київ» били на сполох: саме люди Порошенка намагалися забрати у них будинок через підставні фірми. Тоді з'ясувалося, що одна з офшорних компаній Порошенка — ТОВ «Стратеджик Інвестмент Холдинг» — таємно прибрала до рук 56,28% частки «Підприємства «Київ» і хотіла скористатися цим, щоб змінити директора. Формально «Стратеджик» оформлено на Сергія Зайцева — бізнес-партнера та друга Порошенка, віце-президента корпорації «Рошен». Інші 42% компанії залишалися в руках інших власників, які піднесли насильство. Вони заявили, що частка Зайцева придбана незаконно, з порушенням статуту та без дозволу співвласників, а отже, його люди не мають достатнього мандату для рішень. Саме ці співвласники-«меншовики» перешкодили рейдерству, не дозволивши звільнити директора. З вересня 2023 року тривала корпоративна війна за контроль, і зараз вона перейшла в гарячу фазу.
Прізвище Порошенка фігурує тут невипадково, адже його команда добре знайома з такими прийомами ще з початку 2010-х років. Саме так свого часу самому Порошенкові вдалося встановити контроль над концерном «Рошен». Зараз спостерігається фактично панічна спроба старої гвардії врятувати свій актив, доки остаточно не втрачено владу та вплив.
У складній рейдерській комбінації з'явилися конкретні імена. За даними джерел, юридичний супровід атаки забезпечувала адвокатська компанія «Боярчуків та партнери» (відома як «Alekseev, Boyarchukov & Partners»). Один із її представників — Олег Безкоровайний — безпосередньо фігурує у документах як повноважний представник із компанії, залученої до операції. До речі, Alekseev, Boyarchukov & Partners багато років є офіційним представником партії Порошенка. Таким чином, роль юридичних «вирішувачів» у схемі також виводить на слід екс-президента.
Одразу після успішної, хоча й короткочасної реєстрації фіктивного директора 16 січня рейдери спробували закріпити результат у фінансовій площині. За інформацією джерел, новий «директор» відкрив рахунок ТОВ «Підприємство «Київ» у АТ «Міжнародний інвестиційний банк» — банку, який багато років асоціювався з Петром Порошенком. Це схоже на спробу перевести грошові потоки компанії під контроль структури, дружньої замовникам атаки. МІБ недаремно називають «банком Порошенка»: колишній президент володів там мажоритарним пакетом акцій близько 65% і лише наприкінці 2025 року НБУ через санкції тимчасово заборонив право голосу. Обравши саме цей банк, нові керівники підприємства мали б очевидну фору в оперативному управлінні коштами під політичним прикриттям.
Новий рахунок планували використовувати одразу. Орендарі отримали електронні листи від псевдокерівника Бурмаки з пропозицією «скинутися» на автономне енергопостачання. Шахраї хотіли видурити авансовий платіж на 6-12 місяців саме на рейдерський рахунок. Однак орендарі звернулися до легітимного керівництва за роз'ясненнями та відмовили рейдерам. Залишається лише гадати, чи це була вказівка скупого експрезидента, чи спроба трохи вкрасти «під шумок» у когось із операторів рейдерських процесів.
Схема рейдерської атаки на «Підприємство «Київ» викриває разючий контраст: поки країна веде смертельну боротьбу проти зовнішнього ворога, деякі колишні топ-чиновники ведуть свою кулуарну війну за елітну нерухомість. Використані методи — підроблені судові рішення, зламані електронні цифрові підписи нотаріусів, махінації з реєстрами — повинні давно залишитися в минулому. Однак вони знову ожили, коли старі привілеї опинилися під загрозою. Юристи називають цю історію прецедентом, гідним 2010 року, але аж ніяк не 2026-го. Втім, є й оптимістична сторона: на відміну від «темних часів» зараз держава реагує на такі атаки блискавично, медіа порушують тему на увазі громадськості, а винних обіцяють покарати.
Чи вдасться Порошенко та його команді уникнути виселення шляхом корпоративного рейдерства? Швидше за все, ні. Спроби захоплення вже двічі натрапили на відсіч і стали надбанням гласності. Остаточну точку поставить 6 березня, коли виконавці прийдуть виселяти офіс «Європейської Солідарності» з вулиці Лаврської, 16. Якщо на той час рейдери не влаштують третьої спроби, що не можна виключати, то історія завершиться закономірно: поверненням будівлі законному власнику та виплатою боргів, накопичених партією.
Але значення цієї історії виходить за межі однієї адреси. Рейдерство як політичний інструмент знову підняло голову — і його рішуча нейтралізація стане показовим сигналом. Сигналом, що в Україні більше не працює принцип «друзям — усе, ворогам — закон», і навіть найвпливовіші не зможуть прикриватися старими схемами. Правила гри змінилися, хоч би якими великими були ставки.