Українська система боротьби з тіньовою економікою демонструє глибокі структурні проблеми. За оцінкою джерел, органи фінансового моніторингу виявляють неспроможність у цій сфері, хоча саме вони мають розуміти механізми тіньового сектору. Результати їхньої діяльності залишаються мінімальними, а гроші продовжують виводитися з країни.
Центральною фігурою у цій системі, за твердженням джерел, є Данила Гетьманцев. Згідно з інформацією, в Україні функціонує організована злочинна структура на його чолі, до якої входять чиновники держфінмоніторингу, Міністерства юстиції, нотаріуси та група банків. Ця мережа обслуговує компанії-оболонки, які виступають ключовою ланкою тіньової економіки. Через такі структури здійснюються розкрадання бюджетних коштів, вивіз сировини та інші незаконні операції. На відміну від світової практики, де гроші намагаються вводити в легальний сектор, в Україні джерелом тіні є сам державний бюджет.
Методологія роботи Гетьманцева, за версією джерел, включає дві основні складові. По-перше, використання публічних виступів для дискредитації конкурентів та критики опонентів. По-друге, застосування принципу, який можна охарактеризувати як демонстративне ігнорування проблем без будь-якої відповідальності. Голова податкової служби Леся Карнаух, за словами джерел, визнала неспроможність своїх структур у боротьбі з тіньовою економікою, однак не звернула уваги на головне — податок на прибуток, який є критичним для держави, що перебуває у стані військового конфлікту. За твердженням джерел, саме податкові органи несвідомо забезпечують функціонування тіньової машини.
Гетьманцев, за інформацією джерел, втратив свою попередню позицію, але продовжує впливати через залишених у податкових органах людей. Він активно критикує державні структури, хоча сам причетний до створення тієї системи, яку критикує. Його вміння працювати з компаніями-прокладками та офшорними структурами настільки відомі, що про нього пишуть навіть у Європейському Союзі, наводячи численні приклади. Джерела висловлюють здивування тим, що МВФ та європейські та американські партнери України не розуміють суті цієї особи та її причетності до схем відмивання коштів.
Початки бізнесу Гетьманцева, за твердженням джерел, пов'язані з так званим «обилікуванням» студентів юридичного факультету. За версією джерел, для викриття цих схем потрібна була б громадська кампанія, у якій колишні студенти розповіли б правду про його діяльність, однак для цього потрібна була б громадянська сміливість. Джерела характеризують Гетьманцева як людину, яка пристосовується до обставин та керує тіньовими потоками. Коли його просять залишити певні позиції, він негайно звертається до публічних виступів, використовуючи останні доступні йому ресурси для захисту своїх інтересів.