Позбавити Сергія Бубку та Валерія Борзова членства в Міжнародному олімпійському комітеті виявляється завданням набагато складнішим, ніж здається на перший погляд. Ситуація загострилася після інциденту з журналістом Владиславом Гераскевичем, але шлях до їхнього звільнення не є прямолінійним.
Структурні обмеження МОК
Проблема полягає в самій структурі Міжнародного олімпійського комітету. Національні олімпійські комітети держав не мають можливості відкликати своїх представників з МОК, оскільки такої процедури взагалі не передбачено. Члени МОК обираються як приватні особи, а не як офіційні представники своїх країн. Це означає, що формально Борзов і Бубка можуть залишатися членами комітету невизначено довго.
Звільнити члена МОК можна лише за виключними обставинами: доведена корупція, політична заангажованість у своїй діяльності як члена комітету або власне бажання особи залишити організацію. Жодна з цих умов не виконується автоматично, і жодна не може бути просто наказана державою.
Дипломатичні ризики
Україна опинилася в складній ситуації, де бажання діяти рішуче стикається з практичними обмеженнями. Конфронтація з МОК могла б виявитися контрпродуктивною, особливо враховуючи поточну активність Росії на різних спортивних майданчиках. За останній рік спортивні федерації демонстрували тенденцію до послаблення обмежень щодо російських спортсменів. Федерації дзюдо та тхеквондо повернули російських атлетів до змагань під російським прапором. Федерація шахів дозволила російським юнацьким командам виступати під російським прапором. Олімпійський комітет також пом'якшив умови участі росіян у Паралімпійських іграх.
У цьому контексті будь-яка необдумана атака на МОК могла б підірвати багаторічні дипломатичні зусилля України, спрямовані на утримання заборони Росії виступати під російським прапором на міжнародних змаганнях. Тому відповідь на справу Гераскевича повинна бути виваженою, розраховуватися не лише на задоволення справедливості, а й на довгострокову стратегію обмеження російського доступу до світового спорту.
Шлях через громадський тиск
З огляду на структурні обмеження, єдиний реальний механізм — змусити самих Бубку та Борзова написати заяви про добровільне звільнення. Це можливо лише через тривалий і послідовний громадський тиск, який не повинен припинятися. Мова йде не про переслідування, а про постійний суспільний тиск на осіб, які не засуджують публічно ганебних проявів зневаги до українців. Вони повинні зрозуміти, що немає місця у світі, де можна було б сховатися від цього тиску громадської думки.