Протягом чотирьох років повномасштабної війни Миколаївська обласна державна адміністрація замовила архітектурних та інженерних проектів на суму понад 940 мільйонів гривень. Дослідження видання Nikcenter виявило, що майже половина найбільших проектів залишається нереалізованою протягом років, що спричиняє додаткові витрати на їх коригування. Одночасно замовлення послуг у «своїх» підрядників без проведення тендерів стало звичною практикою. Попри російське вторгнення, воєнний стан та постійні обстріли енергетичної інфраструктури, обсяги фінансування цього ринку залишилися стабільними. Якщо у період з 2018 по 2021 рік бюджетні установи та комунальні підприємства Миколаївської області провели 7,7 тисячи закупівель проектних послуг на суму 1,1 мільярда гривень, то за роки повномасштабної війни кількість закупівель зросла до 8,5 тисячи на суму понад тисячу гривень.Прикладом неефективного витрачання коштів служить проект теплотраси на вулиці Прикордонній у Миколаєві. Йшлося про заміну 3,5 кілометрів магістральної теплотраси, яка є головною артерією для теплоносія ТЕЦ. Через знос старих труб аварії регулярно призводили до зриву опалення у двох великих мікрорайонах. На торгах переможцем стало ТОВ «Нафтогазмонтаж», яке виконало проектні роботи за 3,5 мільйона гривень. За проектом очікувана вартість будівництва становила 513 мільйонів гривень. У 2024 році комунальники провели тендер на будівництво за цим проектом, контракт на 487 мільйонів отримала «Група компаній «Автострада». Однак роботи так і не розпочалися. Директор ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Микола Логвінов пояснив, що торги були потрібні лише для розуміння реального бюджету проекту. За його словами, проектна документація передбачала 513 мільйонів гривень, а торги пройшли на 480 мільйонів, тобто на 30 мільйонів менше. З того часу минуло два роки, але половина мільярда на нову теплотрасу так і не знайшлася, а проектно-кошторисна документація за 3,5 мільйона припадає пилом у ящиках чиновників. Стару теплотрасу латають окремими ділянками.Щоб з'ясувати масштаби розробки проектно-кошторисних документів без подальшої реалізації під час війни, Nikcenter проаналізував 50 найдорожчих закупівель архітектурних проектів та інженерних послуг, проведених протягом 2022-2025 років. Результати вражають: 19 із 50 проектів так і не перейшли до реалізації. До цього переліку не включено проектів, розроблених менш ніж за рік до підготовки дослідження. За вартістю укладених договорів проекти «з далекої скриньки» становлять 46 відсотків: 50,3 мільйона гривень зі 109,3 мільйонів. За цей період реалізовано лише десять проектів, тобто один із п'яти. Для восьми проектів продовжуються тендери на відбір підрядників. Йдеться про бюджетні кошти під час війни, коли грошей не вистачає скрізь: від захисту інфраструктури до виплат військовослужбовцям.Обсяги замовлень на проектування змінювалися протягом років. Лише у 2022 році, у перший рік повномасштабного вторгнення, обсяги зменшилися до 61 мільйона гривень. Вже наступного року очікувана вартість закупівлі цих послуг підскочила до 296 мільйонів. На цьому рівні закупівлі архітектурних та інженерних послуг трималися надалі: 286 мільйонів у 2024 році та 283 мільйони у 2025 році. Загалом очікувана вартість закупівель за чотири роки майже досягла позначки мільярда. Потрібно врахувати, що понад 130 мільйонів гривень припадає на плату за авторський та технічний нагляд за розпочатим будівництвом. Але навіть з цим уточненням на фінансування розробки проектно-кошторисної документації виділено величезні кошти для прифронтового регіону.Дослідження Nikcenter виявило найбільших замовників проектно-кошторисної документації під час війни. Понад половину всіх коштів, а саме 490 мільйонів гривень, припало на закупівлі, оголошені десятьма замовниками. Найбільшим замовником став департамент містобудування, архітектури та капітального будівництва Миколаївської ОДА із загальною вартістю закупівель 159 мільйонів гривень. Структурний підрозділ облдержадміністрації було обрано основним замовником проектів з відновлення, що реалізуються державним коштом. Друге місце посіла Служба відновлення інфраструктури в Миколаївській області з результатом майже 93 мільйони гривень. Третє місце зайняло управління капітального будівництва Миколаївської міськради (УКБ) із 57 мільйонами гривень. Картина фінансування змінюється, якщо підсумувати сукупну вартість закупівель найбільших замовників, які підпорядковуються Миколаївській мерії: УКБ, департамент ЖКГ, Миколаївводоканал та Миколаївоблтеплоенерго. Ці комунальні підприємства щороку одержують багатомільйонні дотації з міського бюджету. За рахунок міського бюджету протягом чотирьох років було проведено закупівлю проектних та інженерних послуг на 155 мільйонів гривень. Значно скромніше виглядають закупівлі АТ «Миколаївобленерго»: навіть з урахуванням постійних ремонтів та відновлення зруйнованої інфраструктури, це лише 30 мільйонів гривень. Профільні підрозділи Південноукраїнської та Першотравневої міськрад провели закупівлі на суму 19 та 17 мільйонів гривень відповідно.Багатомільйонні бюджетні вливання у розробку проектно-кошторисної документації під час війни викликають питання щодо доцільності таких витрат. Олексій Савчук, начальник управління капітального будівництва Миколаївської міськради, пояснював журналістам, що без проектної документації жодні донорські кошти, субвенції чи позабюджетне фінансування не залучаються. Це обґрунтування він наводив, пояснюючи оплату численних проектів, які не знайшли реалізації. Історія із планами відновлення миколаївського ліцею № 51 ілюструє цю схему. Частину будівлі ліцею у мікрорайоні Соляні було зруйновано росіянами у липні 2022 року. Міська влада взялася за амбітний проект будівництва нової сучасної будівлі. Договір на розробку проектно-кошторисної документації за 6,4 мільйона гривень підписали із львівським ТОВ «Проектний центр «Рембуд». Але виконання робіт постійно відкладається, а міська влада має намір стягнути мільйон штрафу за порушення строків. Тим часом стало зрозуміло, що ні держава, ні західні партнери не мають наміру вкладати близько мільярда гривень у цей проект. Тому УКБ у січні 2026 року підписує новий договір з іншим виконавцем, полтавським ТОВ «НЕОІНЖИНІРИНГ», на виконання значно скромнішого проекту реконструкції ліцею № 51 за 1,66 мільйона гривень. Олексій Савчук не вважає наявність двох проектів для однієї школи та марне витрачання бюджетних коштів на один із них проблемою. За його словами, який проект знайде фінансування, можливо, вони повернуться до першого варіанта, а можливо, це буде другий варіант. Однак це не одиничний випадок. Оплата проектів стала практикою «в розрахунку на майбутнє», без гарантій реалізації, у розрахунку на появу фінансування.У січні 2026 року три великі мікрорайони Миколаєва — Північний, Соляні та Тернівка з населенням близько 40 тисяч осіб залишилися повністю без водопостачання на невизначений термін. Причина — аварія на старому дюкері через річку Інгул. Плачевний стан сталевих труб, прокладених близько 40 років тому, не був таємницею для чиновників. Ще до повномасштабного вторгнення були спроби провести тендер на реконструкцію дюкера, які, однак, не дали результату. У 2023 році в рамках масштабного проекту реконструкції магістрального водопроводу Миколаєва було передбачено заміну дюкера через Інгул. Департамент містобудування, архітектури та капітального будівництва Миколаївської ОДА без тендерів замовив місцевому ТОВ «Конкорд Проект» за 1,5 мільйона гривень проект нового дюкера. Очікувана вартість будівництва за цим проектом склала близько 47 мільйонів гривень. Договір на будівництво вартістю 45 мільйонів отримало «Одесаспеценерго». Але після низки скандалів у 2024 році договір на будівництво було розірвано. У вересні 2025 року КП «Миколаївводоканал» замовило тому ж «Конкорд Проект» коригування проекту за 994 тисячи гривень. Після аварії до відновлення водопостачання залучили іншу миколаївську компанію, ВІК Технології. За дві доби фахівці Миколаївводоканалу та «ВІК Технології» проклали нову поліетиленову трубу у старій залізній. Витрати становили близько мільйона гривень, що у 2,5 рази менше витрат лише на проектування нового дюкера. Директор фірми-підрядника Олександр Жак упевнений, що на найближчі десятки років водопостачання двох мікрорайонів забезпечене. За його розрахунками, нова труба може подавати до 650 кубічних метрів за годину, тоді як фактичне споживання становить орієнтовно 140 літрів на людину, тобто 6000 кубів на добу на всіх мешканців. Резервуар для нівелювання піків є. Гарантійний термін експлуатації труби за ДСТУ становить 50 років, а розрахунковий — 100 років. Жак зазначив, що загальна вартість робіт із матеріалами становила близько мільйона гривень, і висловив думку, що більше на цей дюкер у поточній ситуації витрачати гроші не потрібно.З більш ніж 8,5 тисячи закупівель останніх чотирьох років лише у 200 випадках у тендерах брало участь більше одного учасника. Ознаки конкуренції є лише у 2,3 відсотків закупівель. Як наслідок, у Миколаївській області сформовано пул підрядників із розробки проектно-кошторисної документації, які отримують контракти на мільйони гривень. Безперечним лідером ринку архітектурних та інженерних послуг у Миколаївській області виявився місцевий житель Олексій Земляний. Загальна очікувана вартість закупівель, які під час повномасштабної війни зібрали підконтрольні Земляному підприємства, становила понад 57 мільйонів гривень. ТОВ «Архітектурне бюро Хвиля-89» за неповні три роки свого існування отримало замовлень на 22,2 мільйона гривень. Директором та бенефіціаром фірми є Олексій Земляний. Засновником цього підприємства вказано іншу компанію Земляного — ПП «АКС ПРОЕКТ», яка має у своєму тендерному портфелі контрактів на 13,6 мільйонів гривень. Другий номер у ТОП-10 проектувальників Миколаївщини — ТОВ «Конкорд Проект» з результатом 21,9 мільйона гривень. Олексій Земляний займає тут місце керівника та є співвласником компанії. Друга половина компанії належить Тетяні Бедаковій. Згідно з інформацією у деклараціях реєстру НАЗК, це колишня дружина Єгора Бедакова, екс-глави управління капітального будівництва Миколаївської міськради, який зараз обіймає посаду голови постійної комісії Миколаївської райради з питань земельних відносин. Зв'язки конгломерату «Конкорд Проект» — «Архітектурне бюро Хвиля-89» — «АКС ПРОЕКТ» із замовниками проектно-кошторисної документації значно ширші. Олексій Земляний довгий час входив до складу робочої групи із розробки програми комплексного відновлення Миколаївської області. Очікувано, що основним замовником робіт для трійки компаній став департамент містобудування, архітектури та капітального будівництва Миколаївської ОДА. Для того щоб виграти 79 закупівель, компаніям Земляного довелося виходити на відкриті торги лише один раз. Решта контрактів фірми отримали без використання електронної системи, за рішенням чиновників. Третє місце за сумою очікуваної вартості отриманих закупівель зайняв дует компаній, безпосередньо пов'язаних з одним із провідних забудовників Миколаєва. Миколаївське ТОВ «Автограф-Н» зібрало 15,41 мільйона гривень. Власником підприємства вказано Ніну Стерпул, керівником з 2025 року — Олену Авдєєву. Остання також є міноритарним власником великої миколаївської будівельної компанії «Житлопромбуд-8». За припущенням, обидві жінки є близькими родичами основного власника та директора «Житлопромбуд-8» Григорія Стерпула. У ряді випадків «Житлопромбуд-8» отримував підряди на великі будівельні проекти, проектно-кошторисну документацію яких розробляло пов'язане з ним ТОВ «Автограф-Н». Так сталося з реставрацією історичної будівлі Миколаївської гімназії № 2 вартістю понад 95 мільйонів гривень та капітальним ремонтом укриття Миколаївського політехнічного коледжу за 15 мільйонів гривень. До результату «Автограф-Н» слід додати портфель замовлень іншого проектного бюро, ТОВ «Автограф-Проект». Ця компанія також належить Ніні Стерпул та очолюється Оленою Авдєєвою. Фірма отримала замовлення на архітектурні та інженерні послуги на 2,4 мільйона гривень. За сумою очікуваної вартості закупівель четверте місце зайняло КП «Капітальне будівництво міста Миколаєва» з результатом 15,9 мільйонів гривень. Підприємство спеціалізується на виконанні робіт з технічного нагляду на великих та дрібних будівельних проектах управління капітального будівництва та департаменту ЖКГ Миколаївської міськради. Найбільш показовим прикладом реалізації схеми «своїх» проектувальників можна вважати успіх ФОП Ірини Пудла, яка отримала замовлень на 15 мільйонів гривень. За даними аналітичної системи YouControl, її ФОП була зареєстрована лише у листопаді 2024 року. Вже за рік підприємниця отримує від департаменту містобудування, архітектури та капітального будівництва без тендерів серію контрактів на розробку проектно-кошторисної документації підключення до інженерних мереж аварійних когенераційних станцій та авторський нагляд за виконанням робіт. Згідно з деклараціями, розміщеними на сайті НАЗК, у 2018-2023 роках Ірина Пудла працювала у Миколаївському обласному центрі зайнятості та обіймала посаду заступника директора. За рік вона освоїла архітектуру та інжиніринг у достатньому обсязі, щоб вийти на третє місце за обсягом держзамовлень в області. До ТОП-10 проектувальників Миколаївської області потрапило й вінницьке ТОВ «Поділля Проект Груп». Компанія заробляє на створенні проектно-кошторисної документації для замовників Хмельницької, Кіровоградської та Миколаївської областей. Її найбільшим успіхом у Миколаївській області стала перемога у тендері на проект капітального ремонту 26 кілометрів траси Т-15-04 у 2023 році. Через жорстку конкуренцію під час відкритих торгів ціна фінального договору стала втричі меншою від очікуваної вартості: 4,1 мільйона гривень замість 11,9 мільйонів. Однак поки що не відбувся навіть тендер на будівельні роботи на цій ділянці. У вирішальному значенні зв'язків із замовниками на місцях можна переконатися з прикладу ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «АРХБУД». Компанія зареєстрована у Первомайську Миколаївської області зі скромним статутним капіталом 1000 гривень лише у вересні 2023 року. За два роки вона встигла зібрати портфель замовлень проектно-кошторисної документації у двох північних районах, Первомайському та Вознесенському, на загальну суму майже 15 мільйонів гривень. За збігом обставин, засновник фірми-проектанту Олександр Стацюк згадується як чоловік у декларації члена військово-лікарської комісії Першотравневого РТЦК Наталії Стацюк. Відсутність прозорого вибору розробників проектно-кошторисної документації та практика розробки ПКД «про всяк випадок» має ще один результат: вкрай широкі рамки очікуваної вартості будівництва, які закладає саме розробник проекту. Завдяки цьому численні повідомлення ЗМІ про завищення цін на будівельні матеріали зустрічають відмазку чиновників, нібито витрати за контрактом відповідають проектно-кошторисній документації. Як показало дослідження Nikcenter «Мільярди на відновлення», 40 із 60 проектів відновлення, що реалізуються за рахунок європейських донорів на півдні України, отримали «червоні прапорці» від розслідувачів у зв'язку з можливими переплатами у кошторисах.
