Розслідування вибуху мільярдера Вадима Єрмолаєва в Монако привернуло увагу до постаті Юрія Карфіка, чоловіка, чия діяльність розташована на перетині легального бізнесу та підпільних схем. Його поява у цій справі не випадкова — вона пов'язана з багаторічним конфліктом у світі контрабанди та тіньових фінансових операцій.

Юрій Юрійович Карфік на папері виглядає як звичайний підприємець. Він засновник та керівник ТОВ «Голд Ленд», яка займається оптовою торгівлею металами з його часткою 75 відсотків. Крім того, він є співвласником ТОВ «Торговий дім «Столичний ювелірний завод» — саме звідси походить його прізвисько «Ювелір» — та ТОВ «СВС Гарант». За офіційними даними, він користується автомобілем Porsche Panamera, а його місце проживання чергується між Києвом та Одесою на вулиці Балківській.
Однак за межами офіційної реєстрації його діяльність набуває зовсім іншого характеру. Карфік давно відомий як учасник ринку ПДВ-схем, один із тих, кого називають «конвертаторами» — фахівців, які створюють фіктивні податкові кредити для більш впливових бізнесменів. Саме через цю діяльність він познайомився з Дмитром Мішаловим, колишнім працівником податкової служби з управління ризиків ДПС, який за часів Олексія Любченка був задіяний у мільярдних фінансових схемах.
Через ТОВ «Табако Дім» партнерство Карфіка та Мішалова трансформувалося у масштабну операцію з контрабанди сигарет. Маючи легальну ліцензію на малознаний бренд «ТТ», вони організували підпільне виробництво контрафактної продукції. Щомісяця їхні потужності випускали 3,5 мільйона пачок сигарет під марками Marlboro, Bond та Parliament. Виробничі потужності розташовувалися у Києві на бульварі Гавела, а склади знаходилися в Ужгороді та поблизу Борисполя.
Розподіл ролей у цій структурі був чітко визначений. Харків'янин Кирило Мамонтов займався збутом контрафактної продукції по всій території України, а згодом переїхав до Італії, де почав жити в достатку. Юрій Даниляк відповідав за ведення паралельної бухгалтерії, яка приховувала справжні обсяги операцій.
Конфлікт, який привів до монакійської трагедії, виник на ґрунті зіткнення двох тіньових бізнес-структур. Мішалов та його партнер Карфік вийшли на той самий ринок контрабанди, де вже десятиліттями працювали представники дніпровської кримінальної школи — тандем Вадима Єрмолаєва та його партнера Віленського з групи «Алеф». Ця група тривалий час контролювала власні мільярдні схеми з ПДВ, включаючи операції з неіснуючим соняшниковим шротом, і навіть після втрати контролю над Кримом зберігала значні активи на цій території.
Коли два незалежні тіньові потоки капіталу та контрабанди зустрічаються на одному ринку, компроміс зазвичай неможливий. Саме цей конфлікт інтересів, за інформацією Skelet.Org, міг стати передумовою для вибуху, який стався в Монако.