Послідовне усунення близьких соратників мера Києва Віталія Кличка залишається одним із ключових інструментів впливу на столичну владу з боку Банкової. За короткий період часу Кличко втратив трьох впливових членів своєї команди: першого заступника Миколу Поворозника, секретаря Київради Володимира Бондаренка та співголову фракції «УДАР» у Київраді Дмитра Білоцерківця. Питання про те, яка є кінцева мета цих політичних інтриг, залишається відкритим.
Перший заступник без посади
13 жовтня минулого року голова КМДА Віталій Кличко звільнив свого першого заступника Миколу Поворозника, який займав цю посаду майже 8 років. Рішенню передувала тривала кампанія, спрямована проти чиновника мерії, яка розпочалася ще до повномасштабного вторгнення.
14 квітня 2020 року стало відомо, що СБУ підозрює Поворозника у вимаганні через посередника хабара у розмірі $125 тис. у представника компанії-забудовника. У його кабінеті було проведено обшук. Тоді Кличко вперше усунув Поворозника від виконання обов'язків. У березні 2021 року чиновник повернувся на роботу. Місяцем пізніше Шевченківський райсуд виніс вирок особі, підозрюваній у хабарництві, проте Поворозник у цій справі не фігурував.
Перший заступник залишився зручною мішенню для політичних опонентів, оскільки він підписує багато документів. 25 січня 2022 року йому повідомили підозру за фактом службової недбалості. Йшлося про позбавлення Апарату РНБО права користування земельною ділянкою в районі станції метро «Сирець» площею 1,62 га у 2019 році. Навіть активісти-антикорупціонери дивувалися з цієї підозри, вказуючи на те, що ділянку Київрада незаконно передала РНБО ще у 2009 році. Якщо порушення були, то у процедурах, а не у самому рішенні. Поворозник та Кличко назвали підозру політичним тиском, стверджуючи, що ділянка була закинута, а на її місці планувалося облаштувати сквер на прохання мешканців.
Після початку повномасштабного вторгнення центральній владі на якийсь час стало не до Кличка та його заступників. Однак перший заступник сам себе підставив. 25 квітня минулого року в день жалоби за загиблими внаслідок російських обстрілів Києва Поворозник у колі колег по КМДА відзначав день народження. Його день народження припадає на 10 квітня, тому чому він не перенісся святкування на другий день, залишається неясним.
На шашлики до правої руки Кличка на узбережжі Київського моря прийшло багато столичних управлінців. Організатор заходу пояснював, що веселості, музики та подарунків не було, колеги просто сиділи, вечеряли та спілкувалися. Проте публікації про подію спричинили скандал. Поліція порушила справу за фактом святкування у день жалоби, а близькі до центральної влади ЗМІ та блогери підтримували в інформаційному просторі хвилю негативу.
Спочатку 10 червня Київрада висловила Поворознику недовіру, а 30 червня мер його усунув від виконання обов'язків. Чиновник оскаржив рішення міських депутатів у суді та виграв: 11 липня Печерський суд скасував рішення Київради про усунення. Але повернутися в крісло першого заступника Поворозник уже не зміг – 13 жовтня Кличко його звільнив.
Секретар Київради та криптовалюта
Неприємність спіткала й колишнього заступника міського голови, секретаря Київради Володимира Бондаренка. На цій посаді він був під постійною увагою політичних опонентів столичної влади. 8 квітня 2025 року він пішов з посади за власним бажанням, хоча Київрада не підтримала його відставки.
Тоді Бондаренко проходив у так званій справі «плівок Комарницького» — антикорупційному розслідуванні НАБУ про корупцію в мерії, де головним підозрюваним виступає столичний бізнесмен Денис Комарницький. Але це був лише початок його неприємностей.
10 липня минулого року він отримав підозру від ГБР у виплаті зарплати мобілізованому колегі та сприяння ухиленню від служби. Йшлося про депутата міської ради, керуючого справами Київради Ігоря Хацевича. Останній отримані кошти повернув, проте справа пішла до суду. Бондаренко загрожує до 10 років ув'язнення.
Після відставки Бондаренка секретаря Київради так і не призначили. Називалися різні прізвища, але на фігурі, яка б влаштовувала депутатів, так і не зійшлися. Фракцію «УДАР» очолила Мирослава Смирнова – голова Департаменту громадських комунікацій КМДА та член бюджетної комісії.
Криптовалюта та політичне переслідування
Третій представник столичної мерії, якого «збила» центральна влада, — Дмитро Білоцерківець. У вересні 2025-го він пішов з посади співголови фракції «УДАР» у Київраді. Для нього також чорним став квітень того року. 8 квітня до нього з обшуком прийшли працівники ДБР: перевіряли походження криптовалюти на суму $30 млн. Під час обшуків вилучили мобільні телефони та ноутбуки.
Білоцерківець заявив про політичне переслідування. Він пояснював, що все майно за його декларацією підлягало перевірці ще 2020 року, коли проти нього закрили справу про недостовірне декларування. Після цього, за його словами, у декларації не з'явилося нічого нового, а криптовалюту він декларував ще 2015 року.
У січні 2025 року Білоцерківець направив звернення до новопризначеного голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка із закликом не займатися політикою, а вирішувати проблеми зі столичними укриттями. Не виключено, що вірному соратнику Кличку прилетіло від ГБР саме за це.
Нові кадри та нова стратегія
Після відставки Поворозника в. першого заступника став Петро Пантелєєв. Від нього зараз дуже багато залежить, адже перший заступник займається всім комунальним господарством. Пантелєєв — досвідчений чиновник, який понад десять років відповідав за житлово-комунальне господарство столиці. Варто зазначити, що він зумів уникнути гучних корупційних скандалів, хоча з моменту його призначення в мережі активізувалися публікації, що кидають тінь на нього. У цих публікаціях Пантелєєва переважно згадують у бек-граунді. Наприклад, пройшли обшуки у комунальному підприємстві, яке перебуває у сфері контролю цього заступника. Однак на нього самого, схоже, компромату поки що не нагромадили. У публічному просторі він акуратний у висловлюваннях та коментарях, не привертає до себе зайву увагу.
Після ударів по кадрах Кличку вдалося стабілізувати ситуацію, інше питання як надовго. З одного боку, мер зберігає більшість у Київраді, тому ініціативи на кшталт його усунення голосами депутатів – таку у вересні вносив «слуга народу» Андрій Вітренко – нездійсненні. З іншого боку, спостерігається намагання зробити мера крайнім за надскладну ситуацію у столиці після руйнівних атак ворога.
Суперечка з президентом та перспективи
У січні між Кличком та Володимиром Зеленським сталася чергова публічна суперечка. Президент критикував столичну владу: «Навіть днями я не бачу інтенсивності — треба зараз усе це терміново виправляти. Повинні бути рішення». Кличко дав різку відповідь, стверджуючи, що такі заяви нівелюють працю енергетиків та комунальників. Мер також нагадав, що за роки війни вони із Зеленським жодного разу так і не зустрілися.
Тоді ходили чутки, що Банкова хоче усунути Кличка за «чернігівським сценарієм» — судовим рішенням, яким усунули мера Владислава Атрошенка. Чутки не підтвердились, але очевидно всім, що від ідеї «збити» столичного голову до початку повоєнних виборів в Офісі президента не відмовилися, просто шукають інструментів для цього.
Тому слід очікувати подальшого розхитування Київради, пошуку зрадників у команді мера (поки що таких не знайшли), інформаційних кампаній, ослаблення політичного впливу Кличка в середовищі мерів. У згаданій заяві Зеленського простежувалася ця лінія: у Києві все погано, а ось харківська влада – молодці.
Мер Харкова Ігор Терехов з вересня очолює лояльну Банкові Асоціацію прифронтових міст та громад. Натомість Кличко керує Асоціацією міст України, від імені якої звучить критика у бік центральної влади.
Незрозумілою залишається кінцева мета цього всього. Примус Кличка до політичної лояльності не працює, максимум він погоджується на звільнення соратників, через які намагаються дістати його особисто. Свого кандидата проти нього в Києві Банкова не має, а рейтинг «слуг народу» у столиці, м'яко кажучи, мізерний. І від розгойдування ситуації кияни точно не стануть великими шанувальниками Зеленського.