Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства видало позитивний висновок щодо оцінки впливу на навколишнє середовище для проекту вітрової електростанції на Полоніні Руна на Закарпатті. Про це повідомив голова Мінекономіки Олексій Соболєв у Facebook. За його словами, проект передбачає встановлення 30 вітроустановок загальною потужністю до 156 МВт.
Соболєв зазначив, що цей перший в Україні проект будівництва ВЕС у високогір'ї викликав значне занепокоєння природоохоронних організацій та громадськості. Міністерство отримало понад 500 звернень щодо цього питання. Міністр пояснив, що його фахівці провели ретельний правовий аналіз документації у процедурі оцінки впливу на навколишнє середовище та дійшли висновку про відсутність законних підстав для визнання діяльності неприпустимою.
Територія будівництва не входить до природно-заповідного фонду та розташована за межами лісів, водно-болотних угідь міжнародного значення, а також не входить до природоохоронного заповідного фонду, хоча охоронювані території розташовуються на відстані 80-490 метрів від неї. Крім того, ця територія вже зазнавала антропогенного впливу з 1960-х років, коли там функціонував військовий об'єкт мережі управління та зв'язку.
Соболєв також посилався на нещодавнє рішення Верховної Ради щодо гірських територій Карпат на висоті 800 метрів і вище, де розміщуються об'єкти енергетики, пов'язані зі стратегічними завданнями як територій важливого суспільного інтересу. На його думку, реалізація проекту ВЕС повністю відповідає цій нормі.
Однак міністр визнав, що у цьому випадку було використано поетапне подрібнення реалізації проекту на частини, відоме як salami slicing. Інвестор розпочав будівництво фундаменту під майбутні вітряки ще на етапі оскарження дозвільної документації в суді, не дочекавшись завершення оцінки впливу на навколишнє середовище. Соболєв зазначив, що чинне законодавство не містить прямої заборони на такий підхід, але Мінекономіки не підтримує практик, які можуть створювати ризик обходу вмісту екологічних процедур. Тому міністерство ініціює напрацювання змін до законодавства, які унеможливлюють подібні ситуації в майбутньому та посилюють інтеграцію механізмів оцінки впливу у суміжні галузі.
Міністр додав, що це рішення щодо оцінки впливу для Полонини Руна не означає автоматичного прийняття аналогічних рішень на інших дільницях.
Вітрову електростанцію на Полоніні Руна будує ТОВ «Вітряний Турянський парк». У січні 2024 року там встановили перший вітряк потужністю 4,8 МВт з висотою 120 метрів і діаметром ротора 152 метри. Поруч планується встановити ще 30 турбін. Загалом передбачається встановлення близько 100 вітрових турбін потужністю 520 МВт. Фінансування проекту здійснює державний «Ощадбанк».
Проект викликав гострий резонанс у суспільстві, оскільки гірська долина є відомим туристичним об'єктом регіону. Громадськість та активісти висловлювали численні побоювання щодо ймовірного негативного впливу будівництва великої ВЕС у Карпатах на екологію.
За даними у системі YouControl, засновником ТОВ «Вітряний парк Турянський» зазначено «Компанію з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрмашинвест» Ірини Максименкової, яка діє від свого імені на користь та за рахунок венчурного інвестиційного фонду «Вітрові парки України».
Ірина Максименкова є керівником низки компаній екс-нардепа Максима Єфімова. Вона також вказана бенефіціаркою трьох компаній, пов'язаних із будівництвом ВЕС на Полоніні Руна: «ОП Полонина Руна-2», «ОП Полонина Руна-3» та «ОП Полонина Руна-4». Єфімов є співвласником ТОВ «УК Вітряні парки України» з часткою 25%. Власником 75% залишку через кіпрську компанію «Астрелла Холдінгз Лімітед» вказано Едуарда Мкртчана — сина засудженого в Росії колишнього співвласника групи ІСД Олега Мкртчана.
Цій компанії належить ціла низка вітрових електростанцій в Україні, а також виробник турбін ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі», який у 2022 році переїхав із Краматорська до Перечину на Закарпаття. В інтерв'ю Едуард Мкртчан називав своїм бізнес-партнером у галузі будівництва вітропарків екс-нардепа Максима Єфімова.