Інцидент у Монако, під час якого постраждав відомий дніпровський підприємець Вадим Єрмолаєв, спровокував активні дискусії в медіа та ділових середовищах. Експерти та журналісти розглядають кілька можливих причин, але найбільш обговорюваними залишаються дві основні версії подій.
Перша версія пов'язує замах з діяльністю у сфері шахрайських кол-центрів. Вона стосується старшого сина Вадима Єрмолаєва — Артура, який раніше був залучений до судового розгляду справи про телефонне шахрайство. За інформацією ЗМІ, Артур Єрмолаєв, колишній президент Федерації кіберспорту України, імовірно, контролював мережу шахрайських кол-центрів під назвою Cosmo. Ця структура багато років функціонувала з Дніпра, здійснюючи обман не тільки російських громадян, але й жителів країн Європейського Союзу. При цьому Вадим Єрмолаєв, як стверджується, був бенефіціаром офісних приміщень, де розташовувалися ці кол-центри.
Згідно з повідомленнями видання Delfi, наприкінці попереднього року Артура Єрмолаєва затримали на Кіпрі за запитом Інтерполу та передали естонським органам влади. За версією естонського слідства, він разом із трьома партнерами організував в Україні мережу шахрайських кол-центрів, які пропонували європейцям неіснуючі інвестиційні проекти.
Згідно зі слідством, протягом 2019—2022 років учасники цієї схеми викрали понад 100 мільйонів євро, з яких 5,4 мільйона євро було отримано від естонців. У травні 2026 року Єрмолаєв досяг угоди зі слідством, отримав умовний вирок, виплатив 8,5 мільйона євро та залишив Естонію з забороною на в'їзд. Однак прямих доказів зв'язку цих подій та діяльності сина з замахом на Вадима Єрмолаєва поки не виявлено.
Вартий уваги той факт, що навколо бізнесу на кол-центрах, неофіційною «столицею» якого в Україні вважається Дніпро, постійно виникають криваві конфлікти, які пов'язують із боротьбою за переділ цього високодохідного ринку. Прикладом є нещодавнє викрадення та вбивство на Балі Ігоря Комарова, який на відеозаписі заявив викрадачам, що керував кол-центрами у Дніпрі під патронатом СБУ та відомого дніпровського бізнесмена Олександра Петровського, відомого як «Нарік». Разом із Комаровим на Балі перебував син Петровського Єрмак, який, за наявними даними, був основною метою викрадачів, але зумів втекти.
Друга версія пов'язує замах зі спробами українських органів влади захопити бізнес Вадима Єрмолаєва, який залишився на території України. У 2023 році проти Єрмолаєва були запроваджені санкції РНБО. Офіційним приводом стало звинувачення в тому, що після анексії Криму він переоформив частину своїх підприємств на півострові за російським законодавством і продовжив ними керувати. На Криму у нього розташовувалися значні виробництва вин та коньяків — Villa Krim, «Жан-Жак» та Klinkov. Сам Єрмолаєв та його група «Алеф» ці звинувачення спростовували, заявивши про намір оскаржити санкції в судовому порядку.
Єрмолаєв та його компанія прямо не звинувачували владу в намірах позбавити його контролю над українськими активами. Проте, як зазначається, запровадження санкцій РНБО проти великих бізнесменів практично завжди означає спроби позбавити власника контролю над активами, які після оголошення санкцій заморожуються, а ліцензії відкликаються.
Активи Єрмолаєва та групи «Алеф» були значними. До них належали найбільша будівельна компанія Дніпра Alef Estate, великі виробництва будівельних матеріалів та граніту, олійноекстракційний завод, фруктові плантації, виробництво та продаж вина під брендом Villa Ua, горілки GreenDay та коньяку Adjari.
За інформацією ЗМІ, з метою вивести активи з-під санкцій, Єрмолаєв переоформив їх на низку інших юридичних та фізичних осіб. Зокрема, частину активів було переведено на його дочку Софію Кононенко. У такій ситуації справді не виключено виникнення конфліктів за право власності, в яких могли брати активну участь представники органів влади та силових структур.