← Назад

Колаборант із джекпотом: як держава втратила 122 млн грн

2026-02-21 11:23 · Skelet — Наші скелети · творець
Бізнес та корпоративні схеми · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

У серпні 2025 року правоохоронні органи оголосили про значне поповнення державного бюджету. На суму 2,6 млрд грн були конфісковані кошти онлайн-казино Pin-Up, офіційно зареєстрованого як ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» та пов'язаного з російськими бізнес-інтересами. Конфіскація відбулася на підставі судового рішення, яке встановило провину директора компанії. Протягом двох років до цього Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), разом із правоохоронцями ретельно контролювали арештовані активи Pin-Up. Коли одна столична суддя спробувала скасувати арешт і гроші мало не потрапили до представників казино, органи влади зберегли контроль над коштами.

Pin-Up, Ігор Зотько

Однак на початку 2026 року розгорнулася подібна, але набагато більш вигідна для приватної особи історія. Цього разу вона завдала значних збитків державному бюджету.

Власник Pin-Up Ігор Зотько, кінцевий бенефіціар ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», у січні 2026 року визнав себе винним у колабораційній діяльності. За даними слідства, протягом 2021–2024 років він вів бізнес з громадянами Росії під час російського вторгнення в Україну, отримуючи роялті від цієї діяльності. Щоб уникнути тюремного ув'язнення, Зотько уклав з прокурором угоду про визнання винності, яка передбачала умовний термін покарання.

Для демонстрації своєї лояльності державі засуджений зробив два важливі кроки. На момент затвердження вироку він задонатив 3 млн грн на потреби Збройних сил України. Крім того, він пообіцяв протягом двох місяців після ухвалення вироку сплатити 9 млн грн як добровільний внесок Третій окремій штурмовій бригаді.

5 вересня 2025 року суддя Печерського районного суду Києва Олег Соловйов ухвалив вирок у справі Зотько. Текст вироку став доступним у судовому реєстрі лише 14 січня 2026 року. Ця хронологія виявилася критично важливою для подальших подій.

Засуджений дотримав своєї обіцянки. 4 листопада 2025 року з рахунку фінансової компанії «Єдиний простір» на рахунок благодійного фонду Третьої штурмової бригади надійшло 9 млн грн.

Ігор Зотько, Третя штурмова бригада

Однак паралельно з цим розгорнулася інша лінія подій. 16 жовтня 2025 року Ігор Зотько звернувся до АРМА з вимогою повернути йому 105 млн грн та 6,5 тис. доларів США. Ці кошти були арештовані влітку 2024 року, а у червні 2025 року суд розпорядився передати їх під управління АРМА. Зотько намагався отримати доступ до своїх мільйонів, посилаючись на вирок столичного суду, який, на його думку, скасував арешти на його майно та кошти.

Але АРМА відмовила засудженому. Агентство пояснило свою позицію тим, що не знайшло вироку у судовому реєстрі. Зотько повторив спробу на початку листопада 2025 року, але отримав ту саму відповідь. Третя спроба засудженого звернутися до АРМА збіглася з датою, коли вирок нарешті з'явився у судовому реєстрі — 14 січня 2026 року.

Після цього в АРМА була створена робоча група для вивчення питання Зотько. Більшість членів групи підтримали позицію заявника. 9 лютого 2026 року в АРМА відбулося повторне голосування, яке підтвердило раніше прийняте позитивне рішення щодо повернення коштів.

Ігор Зотько, вирок, відсотки

Протягом часу, коли гроші Зотько перебували на депозитному рахунку у банку під час слідства, накопилися відсотки у розмірі 17 млн грн. Після винесення вироку засуджений успішно зняв ці кошти 18 лютого 2026 року.

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами видало дозвіл банку «Сенс» повернути гроші особі, яку український суд визнав колаборантом. Таким чином, Зотько отримав назад 105 млн грн плюс 16,96 млн грн накопленого за період арешту.

Підсумовуючи: власник Pin-Up Ігор Зотько (у червні 2025 року цей оператор втратив ліцензію) перерахував 12 млн грн на потреби ЗСУ. Однак ця сума виявилася навіть меншою за накопленими відсотками на його арештовані кошти. Засуджений повернув собі суму у 10 разів більшу, ніж та, яка потенційно мала піти на конфіскацію у дохід держави.

Юридичні аспекти справи

Злочин, який правоохоронці інкримінували Зотько (частина 2 статті 28, частина 4 статті 111-1 Кримінального кодексу України), належить до категорії нетяжких. За нього передбачено від трьох до п'яти років позбавлення волі. Обов'язковою санкцією за такий злочин є конфіскація майна.

Ігор Зотько, вирок

Однак засуджений досяг неможливого завдяки угоді про визнання винності, укладеній з прокурором та затвердженій судом. У вироку зазначалося: «Сторони (прокурор та підозрюваний) погоджуються на призначення покарання Ігору Зотько за частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій на підприємствах будь-якої форми власності, видами діяльності яких є організація азартних ігор, терміном на 10 років без конфіскації. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити засудженого від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки».

Відома юрист, яка раніше працювала в уряді, прокоментувала цю ситуацію для видання. На її думку, суд допустив серйозну помилку, не застосувавши конфіскацію майна як обов'язкову санкцію. «Якщо суд не застосував конфіскацію майна як обов'язкову санкцію частини 4 статті 111-1 Кримінального кодексу, то питання до суду. Також суд мав поставити питання правоохоронцям, відповідальним за збір доказової бази, формулювання підозри тощо. У результаті вийшла абсурдна ситуація: з одного боку, Феміда засудила людину за колабораціонізм, а з іншого — засуджений просто відкупився і завтра може залишити Україну», — наголосила експертка. На її думку, не варто валити всю вину на АРМА, коли є такий вирок суду.

Адвокат Дмитро Бузанов звернув увагу на надзвичайну швидкість розгляду справи Зотько у суді. 1 вересня 2025 року справа надійшла до суду, а вже 5 вересня відбувся розгляд угоди про визнання винності та винесення вироку.

Юрист припустив, що для держави це було визнано більш доцільним. «Виходить, що уповноважений діяти від імені держави прокурор фактично вибрав варіант отримати 12 млн грн зараз замість очікування 120 млн грн у віддаленій перспективі», — наголосив Бузанов.

#Pin-Up #колабораціонізм #конфіскація #угодапровизнаннявинності #АРМА #бюджетУкраїни #азартніігри #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування