Розслідування NGL.media виявило, що понад 8,6 млн доларів із українського оборонного бюджету через мережу компаній-посередників потрапили до структур, пов'язаних з близьким оточенням білоруського лідера Олександра Лукашенка. Журналісти простежили ланцюжок закупівель, у якому українські компанії придбавали товари для Збройних сил України через посередників у Польщі, Литві та Сінгапурі, контрольовані людьми, що працюють на білоруський режим. При цьому товари перепродавалися за значно завищеними цінами, а доходи від цих операцій осідали на рахунках структур, які допомагають Лукашенку обходити міжнародні санкції.
Українська частина схеми складається з п'яти компаній, які регулярно беруть участь у тендерах Міноборони: ТОВ «Пролог сервіс», «Колтрейн», «Бізнес ЛТД», «Агротрейдинг груп» та «Юністком». У листопаді попереднього року три перші компанії були оштрафовані Антимонопольним комітетом України на 26,9 млн гривень за змову на торгах Міноборони. Фахівці АМКУ встановили, що ці компанії тісно пов'язані між собою та фактично ведуть спільну господарську діяльність.
Одна з ключових знахідок у звіті АМКУ стосувалася спільного постачальника. Виявилося, що «Пролог сервіс» та «Колтрейн» закуповували товари у польської компанії Nops, яка потім перепродавала їх українським військам. Nops у свою чергу купувала ці товари у китайських виробників. Однак українські компанії подавали на тендери Міноборони документи, в яких позиціонували себе як представники китайських виробників, але не користувалися можливістю купувати продукцію безпосередньо. Це наводило на припущення, що польська компанія Nops була створена білорусами спеціально для перепродажу китайської продукції цим п'яти пов'язаним українським компаніям, які потім постачали товари для ЗСУ з завищеними цінами.
У липні 2022 року компанія Nops отримала нового власника — 45-річного білоруса з польським громадянством Дмитра Шершаня. Замість послуг з працевлаштування компанія почала займатися оптовою торгівлею, і її справи відразу пішли вгору. За підсумками року чистий дохід становив 42,2 млн злотих, що еквівалентно 358,7 млн гривень за тодішнім курсом. Однак вся діяльність цього підприємства обмежувалася виключно Україною, точніше чотирма українськими компаніями — «Пролог сервіс», «Бізнеском ЛТД», «Агротрейдинг груп» та «Юністком». Nops постачала їм специфічні військові товари: воєнні підсумки, чохли для військових фляг та інше. Компанія «Колтрейн» також отримувала ці товари, хоча й не купувала їх безпосередньо у Nops.
За даними NGL.media, всі українські компанії фактично ведуть спільну господарську діяльність і тісно пов'язані між собою спільними менеджерами, численними договорами позики та контрактами з Міноборони. Ця діяльність привернула увагу детективів Національного антикорупційного бюро України, які під час обшуку в офісі «Бізнеском ЛТД» знайшли статутні документи, тендерні матеріали та інші папери «Колтрейну», «Пролог сервісу», «Агротрейдинг груп» та навіть печатку польського Nops. Nops не виробляла товари самостійно, а лише перепродавала військові товари, закуповані у китайських виробників, які українські компанії потім перепродували Міноборони. За оцінкою антимонопольної служби, це призвело до значного завищення кінцевої вартості.
Дмитро Шершань є власником не лише польського Nops, а й одним із директорів сінгапурської компанії HDE Machinery Pte. Ltd., якою володіє WNC Pte Ltd. — ще одна сінгапурська компанія. Саме WNC Pte Ltd. у 2022 році отримала 222,4 млн гривень (понад 6 млн доларів США) від ТОВ «Пролог сервіс». Дві угоди передбачали постачання великої партії військових фляг та чохлів до них, які «Пролог сервіс» потім з націнкою перепродав українському війську. Детективи НАБУ, які розслідують цю угоду, вважають, що постачання фляг та чохлів через ланцюжок посередників, що призвело до значного завищення вартості, стало можливим через змову службовців Міністерства оборони України з керівництвом ТОВ «Пролог сервіс». Крім того, «Пролог сервіс» перерахував 38,5 млн гривень литовській компанії Namowa, яку НАБУ також розглядає як зайвого посередника.
Аналіз фінансової звітності компаній «Пролог сервіс», «Колтрейн», «Бізнес ЛТД», «Агротрейдинг груп» та «Юністком» показав, що їхній сукупний дохід у 2022–2025 роках склав майже два мільярди гривень, або близько 50 млн доларів. На закупівлю продукції в Китаї вони витратили лише 26,8 млн доларів, з яких 8,63 млн доларів заплатили білоруським посередникам.
Незважаючи на широкі власні бізнес-інтереси, 45-річний білорус Дмитро Шершань працює найманим топ-менеджером. Понад 10 років він очолює сінгапурську компанію Belazia Pte. Ltd., яка є офіційним дилером у південно-східній Азії машинобудівної компанії БелАЗ. При цьому WNC Pte. Ltd через HDE Machinery Pte. Ltd є фактичним власником Belazia Pte. Ltd. БелАЗ — одне з найбільших білоруських підприємств, яке перебуває під санкціями Європейського Союзу, США, Канади та України за порушення прав людини в Білорусі та підтримку російської агресії проти України.
Кар'єра Дмитра Шершаня в Азії пов'язана виключно з компаніями, які мають інтереси білоруської державної компанії БелАЗ. Компанія Belazia, зареєстрована у Сінгапурі, є офіційним дилером БелАЗу. Хоча дилер теоретично може бути повністю незалежним від виробника, у цьому випадку ситуація інша. За даними білоруських розслідувачів, дилери БелАЗу не бувають незалежними компаніями — усі вони працюють виключно через офіційний та напівдержавний Торговий дім «БелАЗ» і служать «прокладкою» для виведення грошей із державного виробника самоскидів. Кінцевим бенефіціаром цієї схеми є Торговий дім «БелАЗ», 45% якого належить білоруській компанії «Президентський спортивний клуб», контрольованій середнім сином Олександра Лукашенка Дмитром Лукашенком. Таким чином, директор компанії Belazia не є самостійним бізнесменом на ринку, як і сама компанія не є самостійним дилером. Те, що її фактичним засновником є WNC Pte, свідчить про те, що ця компанія контролюється Торговим домом БелАЗ.
Дмитро Шершань та представники компаній WNC Pte. Ltd та Belazia Pte. Ltd не відповіли на запити про коментарі. Власник ТОВ «Пролог сервіс» Олександр Кучер у письмовому коментарі підтвердив співпрацю з Nops та WNC Pte. Ltd, але заперечив, що ці компанії пов'язані якимось чином із Білоруссю. Він також наголосив, що його компанія припинила співпрацю з WNC Pte. Ltd у 2023 році з комерційних причин. Власниця ТОВ «Колтрейн» Юлія Кікоть запевнила, що не знала про те, що власник компанії Nops Дмитро Шершань одночасно є директором компанії Belazia Pte. Ltd. За її словами, «Колтрейн» проводить санкційну перевірку всіх своїх контрагентів, включаючи Nops. Власник ТОВ «Бізнеском ЛТД» Антон Василенко також наполягав, що нічого не знав про зв'язок Шершаня з офіційним дилером БелАЗу. Закупівлю китайської продукції через польську компанію він пояснює дистриб'юторськими правами Nops.