Філіп Пронін, призначений головою Державної служби фінансового моніторингу 31 грудня 2024 року, протягом першого року своєї роботи провів у закордонних відрядженнях понад 70 днів. Його поїздки охоплювали Танзанію, Мексику та низку європейських держав, включаючи Францію та Люксембург.
З самого початку діяльності Проніна на посаді його роботу супроводжували контроверсійні рішення. Одним із перших кроків стало збирання інформації про бізнес Петра Порошенка, що послужило основою для запровадження санкцій проти п'ятого президента України. Цей крок викликав значний скандал, на тлі якого Пронін незабаром вирушив у відрядження до Парижа.
У перші місяці роботи голова фінрозвідки двічі відвідав Францію та побував у Люксембурзі. Водночас він пропустив кілька засідань Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на які його запрошували народні депутати. Інтенсивність його закордонних поїздок значно зросла восени 2025 року.
В вересні народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про можливі порушення під час будівництва фортифікацій на Донеччині. За його словами, ці роботи проводилися під час керівництва Полтавською обласною державною адміністрацією саме Філіпом Пронін. Нардеп стверджував, що із 372 мільйонів гривень, виділених на оборонні лінії, не менше 200 мільйонів могли бути присвоєні через схеми із підставними компаніями, завищеними цінами та фіктивними договорами.
Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування можливих розкрадань під час зведення фортифікацій. 21 жовтня 2025 року детективи НАБУ провели обшуки у керівництва Держфінмоніторингу, зокрема у першого заступника Філіпа Проніна Богдана Корольчука. Однак сам Пронін у той момент перебував у закордонному відрядженні у Парижі.
Практично весь жовтень 2025 року голова фінрозвідки провів у відрядженнях, які дивним чином затягувалися довше запланованого. На початку місяця він вирушив на одноденну зустріч до Цюріха, проте його відрядження тривало майже тиждень. Повернувшись 5 жовтня, вже за тиждень Пронін вирушив у наступне відрядження до Берна, а звідти — до Парижа, звідки повернувся лише наприкінці жовтня.
У листопаді НАБУ оприлюднило інформацію про операцію «Мідас» — масштабні розкрадання в енергетичному секторі. За даними слідства, кошти виводили через розгалужені схеми, а суми вимірювалися сотнями мільйонів гривень.
У цій справі Державна служба фінансового моніторингу мала відігравати ключову роль. Саме ця служба може отримати інформацію про фінансові транзакції, ланцюжки переказів та рух коштів. Однак, як заявляли у НАБУ, відповіді на окремі запити надходили із затримкою у місяці або взагалі не надходили.
У листопаді під заставу вийшли перші підозрювані у справі — Леся Устименко та Людмила Зоріна. За даними журналістів видання «Схеми», 37 мільйонів гривень за них внесла компанія зі статутним капіталом 1000 гривень, зареєстрована за кілька місяців до цього. У Держфінмоніторингу пояснювали, що вони не мають повноважень блокувати внесення застави та перевіряють походження коштів уже після здійснення операцій.
Лише у лютому стало відомо, що застава за ще одного фігуранта операції «Мідас» була заблокована, проте це сталося лише після публічного розголосу та критики в медіа.
На тлі зростаючої кількості питань до роботи та ролі фінрозвідки у гучному корупційному скандалі, Пронін знову вирушив у закордонне відрядження. Майже цілий місяць чиновник пробув у Танзанії та Мексиці. Загалом протягом року керівник Державної служби фінансового моніторингу провів у закордонних поїздках понад 70 днів без урахування відпусток та лікарняних.