Нацполіція розслідує справу проти директора Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації Володимира Репіка за підозрою у службовій недбалості, яка завдала столичному бюджету збитків на 581,1 млн гривень. За версією правоохоронців, ці збитки виникли через відсотки, які довелося сплатити з бюджету Києва компаніям та громадянам за облігаціями внутрішніх місцевих позичок, викупленими у 2020-2021 роках. Слідство вважає, що таке запозичення було необґрунтованим, оскільки бюджети Києва в обидва ці роки мали профіцити по 11 млрд гривень щороку.
Кримінальне провадження № 42022102100000180 було відкрито 4 жовтня 2022 року Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. Репіку інкримінується вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Про підозру чиновнику було повідомлено 23 січня 2026 року.
Під час слідства встановлено, що у 2020 та 2021 роках Володимир Репік здійснював випуск облігацій внутрішніх місцевих позик серій "I", "J", "K", "L", "M", "N", "O" на загальну суму 2,59 млрд гривень. Прибутковість перших чотирьох серій становила 11%, а трьох останніх — 5% маржі плюс ставка Національного банку України. Ці цінні папери надалі могли купувати компанії та фізичні особи через фондові біржі. Місто одразу отримувало кошти, які поповнювали міський бюджет, але потім мало викуповувати ці боргові розписки та сплачувати відсотки.
Рішення про здійснення таких запозичень приймала Київрада у 2020 та 2021 роках. Зокрема, йдеться про рішення №439/9518 від 3 вересня 2020 року, яким передбачено емісію облігацій на загальну суму 1,49 млрд гривень. Цими рішеннями було передбачено, що директор Департаменту фінансів КМДА має вчиняти всі передбачені законодавством України дії, пов'язані із здійсненням запозичення до бюджету Києва, включаючи право подавати та отримувати необхідні звернення, заяви, довідки та інші документи, підписувати документи та вчиняти всі інші дії, пов'язані із запозиченням. Подібні положення містилися і в розпорядженні № 1920 від 8 грудня 2020 року, яким було схвалено проекти рішень про бюджет міста на 2021 рік та Програму соціально-економічного розвитку на 2021-2023 роки.
Владимир Репік підписав рішення про випуск цих облігацій. Однак, як встановили правоохоронці, потреби у залученні цих коштів у суспільства не було. За результатами комісійної судової економічної експертизи, проведеної у рамках справи, встановлено, що внаслідок дій директора Департаменту фінансів КМДА міському бюджету було завдано збитків на загальну суму 581,1 млн гривень — йшлося про кошти, сплачені зі столичної скарбниці за відсотки за цими облігаціями.
У довідках Держаудитслужби України, які лягли в основу експертизи, зазначалося, що Володимир Репік не проводив детального аналізу витрат та економічних вигод для визначення фінансових наслідків, пов'язаних з випуском облігацій. Крім того, директор фінансового департаменту КМДА не ініціював заходів щодо зменшення боргових зобов'язань — зокрема змін умов облігацій, реструктуризації боргів чи інших заходів. За висновками експертизи, три останні серії емісій були здійснені для покриття відсотків за першими чотирма. Як наслідок, ініціювання процедури місцевих запозичень Департаментом фінансів КМДА не було економічно доцільним та не відповідало інтересам територіального суспільства міста.
Після отримання підозри 26 січня Шевченківський районний суд обрав щодо Володимира Репіка запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 21:00 до 6:00. Такий захід діятиме до 23 березня 2026 року. Директор Департаменту фінансів КМДА також не має права відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повинен прибувати до правоохоронців та суду на першу вимогу, повинен повідомляти про зміну свого місця проживання чи роботи та здати свій закордонний паспорт.
Правоохоронці клопотали, щоб Репіка обрали цілодобовий домашній арешт, однак суд вирішив, що такий захід буде надто суворим. Крім того, 2 лютого той самий суд відмовив Нацполіції у задоволенні клопотання про усунення підозрюваного з посади директора Департаменту фінансів КМДА. Правоохоронці планували домогтися цього з огляду на те, що Володимир Репік, будучи на своїй посаді, нібито може перешкоджати розслідуванню. За версією слідства, чиновник може незаконними засобами впливати на свідків, які перебувають у його підпорядкуванні, погоджувати свої свідчення зі свідченнями інших свідків та схиляти цих осіб до надання свідомо хибних свідчень.
Адвокатам Репіка вдалося переконати слідчого суддю, що таких ризиків немає. Сторона захисту вказувала на те, що всі документи, які потрібні слідчим, останні давно вже мають, адже розслідування тривало майже чотири роки. Крім того, адвокати наполягали, що усунення Володимира Репіка матиме негативні результати щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня військового та техногенного характеру в електроенергетичних системах, викликаних ракетно-дроновими атаками російської федерації. Тобто йшлося про те, що Репік, враховуючи його посаду та досвід роботи, потрібен місцевій владі у цей період. Також сторона захисту повідомила, що з вересня 2025 року директор Департаменту фінансів КМДА має допуск до державної таємниці.
Під час судових засідань Володимир Репік та його адвокати не погоджувалися з підозрою та називали її необґрунтованою. Головним їх аргументом є те, що рішення про залучення місцевих запозичень ухвалювала Київрада — тобто кінцеве слово у цих випадках мав не чиновник КМДА, а колегіальний орган місцевого самоврядування. Відповідно до Положення про Департамент фінансів КМДА, саме міськрада надає директору цього структурного підрозділу столичної міськдержадміністрації доручення на підписання угод щодо здійснення запозичень. Крім того, цим Положенням передбачено, що директор фінансового департаменту підписує угоди про здійснення запозичень. Саме Положення було затверджено КМДА — органом, який за ієрархією стоїть вищим, ніж Департамент.
Владимир Репік є державним службовцем із 30-річним стажем. Чиновником він почав працювати у 1996 році в Ірпінському відділенні Державного казначейства України. Після цього у 1997-2005 роках працював на різних посадах у центральному апараті того ж органу. У 2006 році він був директором Департаменту реформування бюджетної системи Міністерства фінансів України, а у 2006-2009 роках працював першим заступником начальника управління Держказначейства по житлово-комунальному господарству України. У 2010 році Репік прийшов до КМДА, де став керівником Головного фінансового управління, яке у 2012 році було реорганізовано до Департаменту фінансів.
На той час Володимира Репіка називали протеже Олександра Попова — тодішнього голови КМДА, який до мерії прийшов саме з Міністерства житлово-комунального господарства, а нині депутат Київради, обраний від забороненої партії "ОПЗЖ", зараз позафракційний. В останні роки, за свідченням джерел у столичній міськдержадміністрації, директор Департаменту фінансів був близьким до Миколи Поворознику — багаторічному першому заступнику голови КМДА, звільненому в жовтні 2025 року, якому тривалий час підпорядковувався департамент Репіка.
Владимиру Репіку регулярно «прилітає» критика від деяких депутатів міськради за виконання профільної роботи — підготовку проектів рішень щодо затвердження бюджетів міста на конкретні роки та щодо внесення змін до них. Цікавий випадок мав місце у 2016 році, коли Репіка критикували за лобіювання інтересів Ріната Ахметова. Тоді директор Департаменту фінансів КМДА намагався домогтися погашення за рахунок міського бюджету старої кредиторської заборгованості у розмірі майже 450 млн гривень, яку столичні житлово-комунальні експлуатаційні компанії нібито нагромадили перед "Київводоканалом". Незважаючи на скандали та численні протести, Репіку та заступнику голови КМДА Петру Пантелєєву таки вдалося проштовхнути відповідні зміни до бюджету на 2016 рік.
Більше критики директор Департаменту фінансів КМДА почав отримувати за часів повномасштабної війни. Депутати Київради постійно звинувачують Репіка та всю КМДА взагалі у тому, що в основних фінансових документах неправильно розставляються пріоритети. На їхню думку, на інфраструктурні проекти — ремонт доріг, будівництво та реконструкцію розв'язок — потрібно прописувати та витрачати менше коштів, а на підтримку армії та військ — більше. Дійшло навіть до того, що під час першого у 2026 році коригування головного фінансового документа столиці депутат Дмитро Білоцерковець, представник фракції партії мера Києва Віталія Кличка "УДАР", заявив, що бюджет, сформований Репіком і Поворозником, є абсолютно неактуальним, а тому міській владі необхідно його переглянути.
Відомі у певних колах члени родини Володимира Репіка. Зокрема, його родич Андрій Репік, який мав спільне майно з директором Департаменту фінансів КМДА (про що свідчить, наприклад, декларація останнього за 2018 рік), був і є засновником та власником кількох компаній. На замовлення підлеглих столичній мерії структур ці компанії виконували різноманітні ремонтні роботи на мільйони гривень. Наприклад, ТОВ "БК "Нові технології" (Андрій Репік був його кінцевим бенефіціаром у 2016-2019 роках) виконувало реставраційні роботи та реконструкцію Київського національного академічного театру оперети та Маріїнського парку. ТОВ "Оператив Строй" здійснювало капремонт у Дарницькому районі, а ТОВ "Ек фінансиста" мерії здійснювало капремонт актової зали Київського пансіонату ветеранів праці та реконструкцію школи № 23 у Деснянському районі.