← Назад

Квартирні схеми та бюджетні втрати: як посередники розживалися на закупівлях «Київміськбуду»

2026-02-26 00:04 · Skelet — Наші скелети · творець
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Кримінал · Медицина та фармацевтика · Медіа та свобода слова · Місцева влада · Наслідки розслідувань · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Понад рік після того, як Ігор Кушнір залишив посаду голови правління ПрАТ «ХК «Київміськбуд», з'являються нові відомості про можливі корупційні порушення за його участю. Правоохоронці припускають, що два роки тому комунальне підприємство «ФК «Житло-Інвест» придбало нерухомість за завищеними цінами через низку посередників — компаній, пов'язаних із сім'єю Кушніра, бізнесменом Олександром Глімбовським та нардепом Дмитром Ісаєнком. За версією слідства, ці суб'єкти господарювання викупили у «Київміськбуду» квартири незадовго до того, як Київрада схвалила виділення з бюджету 2 млрд гривень на закупівлю житла, а потім перепродали його «ФК «Житло-Інвесту» значно дорожче. При цьому виникає підозра, що за ці квадратні метри вказані компанії так і не розрахувалися з комунальним забудовником, адже роботи на низці «пріоритетних» будмайданчиків холдингу під час війни не були відновлені.Минулого тижня столичний юрист та правозахисник Олександр Дядюк оприлюднив на своїй сторінці у Facebook факти можливих «розпилів» бюджетних коштів керівництвом Києва за участю екс-чиновників ПрАТ «ХК «Київміськбуд» та інших суб'єктів господарювання під час закупівлі квартир.Схему розслідувало Бюро економічної безпеки України у рамках кримінального провадження № 12023000000000905 від 23 травня 2023 року. Фігурантам справи попередньо інкримінували вчинення злочинів за п'ятьма статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 3 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі або організованою групою), ч. 2 ст. 222 (шахрайство із фінансовими ресурсами), ч. 3 ст. 358 (використання свідомо підробленого документа) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення). Останнє судове ухвалу у цій справі датовано початком 2025 року. Є дані, що розслідування припинено, однак правоохоронці можуть його відновити, якщо виникне таке бажання.Алгоритм можливих корупційних дій, описаний правоохоронцями та Олександром Дядюком, досить простий. У 2023 році КП «ФК «Житло-Інвест» витратило бюджетні кошти на закупівлю квартир за імовірно завищеною ціною. Значну частину житла було закуплено у ПрАТ «ХК «Київміськбуд», але через посередників — суб'єктів господарювання, якими володіли члени сім'ї екс-голови правління та екс-президента холдингової компанії Ігоря Кушніра (очолював ПрАТ з квітня 2012 року до грудня 2023 року). Ці «посередники» придбали квартири у «Київміськбуду» незадовго до того, як міськрада вирішила виділити «ФК «Житло-Інвест» кошти на це житло у розмірі 2 млрд гривень. Дядюк наголошує, що зараз достеменно невідомо, чи сплатили ці компанії кошти будкому.«Я роблю висновки, що дружина, дочка та синок Ігоря Кушніра ну суто випадково, можливо, «забули» досі перерахувати «Київміськбуду» гроші за перепродані ними «Житло-Інвесту» квартири — ну хоча б за ціною 2,5 млн гривень. Або якщо вони таки заплатили, то значить, Кушнір і Кличко вивели ці гроші іншим шляхом. Річ у тому, що будинки по вул. придбала дружина та донька, а потім через півроку їх перепродали вже комунальному підприємству на 65-68% дорожче», – розповів Олександр Дядюк.За його словами, ця історія свідчить про те, що міська влада не налаштована на вирішення за рахунок бюджетних коштів певних проблем столиці — насамперед посадовці турбуються за власні кишені. «Ці 2 мільярди, які були виділені у вересні 2022 року, коли вже йшла повномасштабна війна і коли Київ майже щодня бомбили, Кличко спрямовує не на будівництво захисних споруд для теплоелектростанцій, не на будівництво укриттів, не на закупівлю резервних електрогенераторів і не на ремонт коштів, що прогнили. Замість цього гроші йдуть у бюджету через Кушніра та інших друзів-забудовників», – наголосив юрист.Олександр Дядюк переконаний, що нинішнє керівництво ПрАТ ХК Київміськбуд не зробить нічого, щоб розібратися у гріхах своїх попередників. «Нещодавно Кличко призначив чергове керівництво «Київміськбуду», і я хотів би їх запитати: друзі, то може, ви нарешті перевірите, чи розрахувалися фірми сімейки Кушніра за ті квартири чи, може, ви подасте позови про стягнення різниці, бо Кушнір виводив квартири за ціною? Це означало б, що можна визнавати угоди недійсними та стягувати велику ціну. 2,5 млрд гривень на поповнення статутного капіталу «Київміськбуду», і вся гопкомпанія вже сидить за столом з ложками та вилками, і готова жерти, аж слина тече по бороді», – висловив думку Олександр Дядюк.Як усе це робилось8 вересня 2022 року Київрада ухвалила рішення №5399/5440 «Про збільшення розміру статутного капіталу КП «ФК «Житло-інвест» на 2 млрд гривень. У пояснювальній записці до затвердженого проекту рішення (суб'єктами вистави виступили заступник голови КМДА В'ячеслав Непоп та Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА) зазначалося, що це потрібно для здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до покладених на підприємство статутних завдань участі у реалізації програм для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, на 2022-2024 роки.Остання програма була затверджена незадовго до цього рішенням міськради №4889/4930 від 14 липня 2022 року та передбачала вирішення питань забезпечення житлом низки категорій громадян, які перебувають на квартирному обліку, в т.ч. дітей-сиріт, внутрішньо переміщених осіб, сімей ветеранів війни, молодих сімей тощо.Надалі Київська міськдержадміністрація через свій Департамент будівництва та житлового забезпечення збільшила розмір статутного капіталу КП «ФК «Житло-інвест» на суму 2 млрд гривень. Як повідомляється в судових ухвалах щодо цього слідства, у тому ж 2022 році ПрАТ «ХК «Київміськбуд» уклало низку договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири, будівництво яких здійснювалося на території Києва, на користь підконтрольних його керівництву суб'єктів господарської діяльності. При цьому вартість майнових прав на відповідні квартири становила у середньому близько 2,5 млн гривень.Надалі, 10 березня 2023 року, ці підконтрольні компанії здійснили продаж відповідних квартир комунальному підприємству «ФК «Житло-інвест», проте середня вартість відповідного нерухомого майна вже становила 4 млн гривень.Такі цифри правоохоронці наводять на прикладі купівлі-продажу квартир публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ковернот». Олександр Дядюк уточнює, що ця компанія придбала квартири у «Київміськбуду» за день до ухвалення Київрадою рішення про поповнення капіталу «ФК «Житло-Інвест» — 7 серпня 2022 року. Йдеться про 6 квартир у житловому комплексі на вул. Дубищанської та 2 квартири в ЖК по вул. Кадетський гай. За розрахунками юриста, у випадку з квартирами у першому комплексі націнка, яка була нарахована при перепродажі житла зазначеній КПшці, склала від 65% до 68% — квартири купувалися за 2,3-2,5 млн гривень, а перепродувалися громаді Києва за 3,9-4,2 млн гривень.Дядюк звертає увагу на цікаву деталь. ПАТ «ЗНІКІФ «Ковернот» придбало у «Київміськбуду» квартири за договорами з відстроченням оплати. Тобто, на той момент компанія нічого не платила комунальному забудовнику, тому юрист сумнівається, що «ХК «Київміськбуд» взагалі отримала якісь кошти від цього та інших згаданих у судових ухвалах угод.На користь такої версії Олександр Дядюк наводить той факт, що якби «Київміськбуд» отримав від цих компаній усі кошти, то зміг би у 2022-2023 роках відновити будівельні роботи на «заморожених» будмайданчиках, але цього не сталося.Як зазначається в судових ухвалах з цього провадження, за схожою схемою КП «ФК «Житло-Інвест» придбало квартири (або майнові права на них) ще у чотирьох компаній: АТ «ЗНІКІФ «Амтел» (33 квартири в будинках за п'ятьма адресами), АТ «ЗНПК» (квартири в будинках за чотирма адресами) та ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» (65 квартир у будинках за 11 адресами). Судові ухвали також згадують АТ «ЗНІКІФ «Княгиня Ярославна», АТ ЗНІКІФ Лінтер, АТ ЗНІКІФ Мінкар та АТ УНІКІФ (Орландо), однак жодних подробиць щодо кількості придбаних/реалізованих ними квартир у судових ухвалах немає.Цікаво й те, що Київрада надалі ще раз погодила поповнення статутного капіталу КП «ФК «Житло-Інвест» – рішенням №7408/7449 від 23 листопада 2023 року (як і попередня, вона була прийнята за офіційною ініціативою В'ячеслава Непопа). Це поповнення було спрямоване на закупівлю квартир, які це підприємство теоретично здаватиме в оренду учасникам бойових дій та внутрішньо переміщеним особам на пільгових умовах з правом викупу.Обговорення відповідного проекту рішення у сесійній залі Київради супроводжувалося гарячою дискусією. Керівництво КП звинувачували в тому, що воно переплатило за «попередні» 567 квартир (за даними депутатів, ціна за 1 кв.м. становила 55 тис. гривень, що «багато») та використало з них за призначенням дуже малий відсоток. Також зазначалося, що «ФК «Житло-Інвест» не звітує перед міськрадою щодо своєї роботи, а тому не можна зрозуміти, наскільки ефективною та рентабельною є його діяльність, що грошей у скарбниці для цього немає, що фінанси краще спрямовувати на підтримку обороноздатності Києва, що влада хоче просто підтримати бюджетними грошима «дружніх» забудовників. При цьому голосів у КМДА все ж таки вистачило.За коментарями до цієї історії видання звернулося до «Килиму» та «Київміськбуду». У ПАТ «ЗНІКІФ «Ковернот» запевнили, що компанія здійснила оплату за придбані у «Київміськбуду» майнові права на об'єкти нерухомості протягом 5 днів з моменту укладання договору, а також у всіх «стандартних» договорах, які укладає з покупцями цей забудовник, жодних відстрочок немає. Різниця між ціною придбання та ціною відчуження квартир обумовлена проведенням ремонтних робіт у них (всі ці об'єкти нерухомості, за інформацією компанії, були придбані без оздоблювальних робіт) та відповідним підвищенням їхньої ринкової вартості.У «Київміськбуді» підтвердили повний розрахунок перед ним із боку «Ковернота». Також забудовник повідомив, що продаж квартир здійснювався за поточними цінами відділу продажу на момент укладення договорів. При цьому у «Київміськбуді» зазначили, що зміст угод з контрагентами та дані про рух коштів компанія розкривати не може, враховуючи конфіденційність.Хто продавав квартири громаді КиєваЗначна частина згаданих правоохоронцями компаній має відношення до сім'ї екс-глави ПрАТ «ХК «Київміськбуд» Ігоря Кушніра. Це підтверджують дані аналітичної системи Youcontrol. Власницею ПАТ «ЗНІКІФ «Ковернот» та ВАТ «ЗНІКІФ «Лінтер» є дружина Кушніра. Бенефіціарами АТ «ЗНІКІФ «Евіан» та АТ «ЗНІКІФ «Орландо» є їхні діти — Дар'я Кушнір та Ілля Кушнір відповідно.Цікавими є й інші компанії, через які КП «ФК «Житло-Інвест» купував квартири за бюджетні кошти. Кінцевим бенефіціаром АТ «ЗНІКІФ «Амтел» є Станіслав Глімбовський — син відомого бізнесмена Олександра Глімбовського, з яким пов'язують групу компаній-забудовників. Його дочка Катерина Глімбовська є дружиною фігуранта кількох корупційних скандалів Романа Насірова — екс-голови Державної фіскальної служби України (2015-2017 роки) та народного депутата VIII скликання від «Блоку Петра Порошенка». Також вона є депутатом Київради чинного IX скликання. Народною обраницею вона стала лише на початку червня 2022 року — у зв'язку з тим, що її колега Михайло Ковальчук припинив свої повноваження депутата.Співвласником АТ «ЗНІКІФ «Княгиня Ярославна» є одіозний Дмитро Ісаєнко — екс-замміністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат чинного IX скликання Верховної Ради (обирався від «ОПЗЖ»), який входив до комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Як раніше повідомляла преса, він має чимало скандальних проектів на території столиці, хоча свою причетність до такого бізнесу парламентар заперечував. При цьому він перебуває під слідством за підозрою у спробі заволодіти земельною ділянкою на лівому березі Києва.Зв'язки з відомими особами має і АО «ЗНІКІФ «Вебер». Його власником офіційно є киянин Анатолій Королик, також кінцевий бенефіціар та співзасновник низки компаній, які система Youcontrol відносить до т.зв. корпоративної групи «Ліко-Холдинг» (в т.ч. ТОВ «УК «Венеція» та ТОВ «Ліконет-Сервіс»).Ключовою особою зазначеної групи, чиї компанії зайняті переважно у сфері будівництва, є Ігор Лисов — депутат Київради IV скликання (2002-2006 роки) та екс-заступник голови КМДА, обраний за списками Партії регіонів, президент Федерації України зі стрибків у воду. Також він є почесним президентом девелоперської компанії Ліко-Холдинг, створеної 1991 року.Не випадково у цьому переліку є і ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ». Воно має назву, співзвучну з назвою відомого львівського забудовника «РІЕЛ», а власниця цього підприємства — львів'янка Ірина Паночко — є власницею ще кількох компаній зі схожими назвами (зокрема, ПП «Будівельна корпорація «Ріел»). Крім того, у 2021 році ЗМІ називали її главою «Корпорації нерухомості «РІЕЛ». Засновником та власником цієї корпорації є львівський бізнесмен Ростислав Мельник, а з грудня 2025 року функції управління нею були передані Олексію Зозулі.Заслуговує на увагу і АТ «ЗНІКІФ «Мінкар». Його власник Валерій Мельник був співвласником кількох компаній, які, за даними Youcontrol, стосувалися корпоративної групи «Черновецький Інвестмент Груп» — в т.ч. ТОВ «Інтерпроект» та ТОВ «Голдсенд». Ключовою особою цієї групи є син екс-мера Києва Леоніда Черновецького Степан. Разом з тим останні дві компанії в 2016-2019 роках були записані на оточення Владислави Молчанова — одіозна бізнес-вумен та власниця забудовника «Stolitsa Group», яка зараз підозрюється у справі щодо можливих угод із земельними ділянками загальною площею 18 га.Про Кушніра та його сім'юЗазначимо, що «Київміськбуд» довгий час асоціювався саме з Ігорем Кушніром — фактично вони сприймалися як одне ціле, незважаючи на те, що здебільшого компанія має територіальну громаду Києва. З персоною Кушніра пов'язані численні скандали з можливим корупційним підтекстом, найгучніші з яких спричинили його звільнення з компанії.У травні 2023 року «Bihus.Info» повідомило, що «Київміськбуд» виплачував мільярди гривень фірмам, наближеним до тодішнього Ігоря Кушніра. За інформацією журналістів, чотири таких ТОВ — «Укрбуд Інвест», «Міськбуд», «Ягуар» та «Будівельно-промислова компанія Ягуар» — у 2020-2021 роках отримали від комунального забудовника понад 3 млрд гривень за виконання будівельних робіт.Також у «Bihus.Info» з'ясували, що родичі та оточення Кушніра забудували розкішними котеджами землю в Козині, яку Київрада передавала у користування «Київміськбуду». Реакція столичної влади була досить оперативною — за два тижні міськрада створила тимчасову контрольну комісію, яка мала проаналізувати фінансово-господарську діяльність «Київміськбуду» та перевірити інформацію про неї, оприлюднену у журналістському розслідуванні.Але резонанс не лише не вщух, але навіть посилився — також завдяки журналістам. У липні 2023 року, поки зазначена комісія здійснювала свою роботу, у Bihus.Info встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра в 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазурному узбережжі з орієнтовною вартістю. Також «Bihus.Info» повідомило, що Кушнір із дружиною у травні того ж року підкорив вершину гори Еверест, виїхавши за кордон через стан здоров'я — третю групу інвалідності.Незабаром після цього, у липні, Віталій Кличко повідомив про усунення Ігоря Кушніра від виконання обов'язків керівника «Київміськбуду», і менш як через півроку, у грудні, його було звільнено.За час роботи Кушніра в цій холдинговій компанії його сім'я отримала чималу кількість активів на території столиці — цьому, очевидно, сприяв його вплив на чиновників КМДА та депутатів Київради. Наприклад, станом на 2023 рік дві будівлі на просп. Валерія Лобановського, 25/16, якими свого часу володів «Київміськбуд», було записано на компанію дружини Ігоря Кушніра Оксани.У свою чергу їхній син Ілля Кушнір, який був депутатом поточного скликання Київради від УДАРу, протягом останніх років отримав через свої компанії у користування низку земельних ділянок. Зокрема йдеться про більш ніж 1,5 га землі під колишньою бальнеологічною лікарнею на Соцмісті (Дніпровський район), яка на сумнівних підставах вибула з державної власності, та понад 2,8 га землі у Кончі-Заспі (Голосіївський район), де під виглядом реконструкції бази відпочинку зводиться котеджне містечко. Девелопером останнього проекту є компанія BudCapital, яку пов'язують із Кушніром-старшим та його бізнес-партнером Вадимом Столаром (народний депутат IX скликання Верховної Ради, обраний від нині забороненої ОПЗЖ).При цьому, Ілля Кушнір був причетний до ухвалення рішення про поповнення статутного капіталу КП «ФК «Житло-Інвест»: 8 вересня 2022 року він голосував за внесення відповідного проекту рішення до порядку денного пленарного засідання та його подальше затвердження. Це розглядається як можливий конфлікт інтересів (цікаво, що його колега Катерина Глімбовська за ці питання не голосувала).У березні 2024 року Кушнір-молодший склав повноваження депутата — це сталося невдовзі після звільнення з «Київміськбуду» його батька.Зміни керівництва та нові виклики На зміну Ігореві Кушніру до Київміськбуду прийшов Василь Олійник — посаду голови правління цієї холдингової компанії він обійняв у лютому 2024 року. На той момент Олійник керував ТОВ «Спецбуд-Моноліт» — компанією з орбіти впливу Владислави Молчанової. Ще 2021 року в Stolitsa Group Олійника називали партнером у реалізації амбітних проектів компанії, у тому числі ЖК «Варшавський мікрорайон», ЖК «Hoffmann house», ЖК «Квартет», ЖК «Галактика», ЖК «Відпочинок» та інших.На новому місці роботи на Василя Олійника публічно було покладено досить важливе завдання, з яким не впорався Ігор Кушнір — добудувати житлові комплекси збанкрутілої держкорпорації «Укрбуд», що було доручено «Київміськбуду» у 2020 році.При цьому окремі експерти припускали, що прихід нового керівника може стати фатальним для «Київміськбуду» — вони вважали, що Василь Олійник працюватиме на користь Владислави Молчанової, яка використовуватиме комунального забудовника як фінансовий донор для своїх будівельних проектів, і що така діяльність призведе до остаточної «загибелі компанії». З приводу того, що Молчанова отримала якісь «преференції» через призначення та роботу Олійника у «Київміськбуді», у відкритих джерелах інформація поки що відсутня.Проте його підходи до управління «Київміськбудом» ніяк не покращили ситуацію — як і Кушнір, Олійник тільки «просив у міста гроші». Після отримання будмайданчиків «Укрбуду» на «Київміськбуд» «упали» фінансові негаразди — на Хрещатику, 36 неодноразово скаржилися на те, що місто не було готове до реалізації таких проектів, а державна влада, передаючи будмайданчики «радбуду», не забезпечила його необхідним фінансуванням. Тому з 2021 року «Київміськбуд» регулярно «клянчив гроші» у міської влади — йшлося про мільярди гривень.У жовтні та листопаді Київрада ухвалила два рішення, спрямовані на вирішення цієї проблеми — щодо докапітизації «Київміськбуду» на суму 2,56 млрд гривень шляхом виділення коштів з бюджету міста на придбання додаткової емісії акцій цього ПрАТ та щодо звернення до Кабміну щодо компенсації цьому забудовнику збитків, пов'язаних з передачею будмайданчиків. Проте станом на той момент такі кроки міської влади не принесли жодного результату.У травні 2025 року «Київміськбуд» пережив чергову зміну керівництва — в.о. Головою його правління стала колишня юристка «Державної продовольчої зернової корпорації» Світлана Самсонова. Незабаром після цього вона окреслила свої завдання найближчим часом: домогтися докапіталізації забудовника з міського бюджету на суму 2,56 млрд гривень, вирішити питання погашення боргів перед підрядниками, продати вже збудовані об'єкти тощо.Однак прогнози щодо успіху Самсонової були песимістичними. Головною причиною таких висновків було те, що новий голова «Київміськбуду» так і не презентував чіткого та конструктивного плану виходу компанії з кризи за допомогою зовнішніх інвесторів, у якому кожен крок буде аргументований цифрами.Фактично прогнози справдилися, адже Самсоновій не вдалося відновити будівельні роботи. У грудні 2025 року вона покинула свою посаду офіційно через «життєві обставини». На зміну їй прийшов підприємець Дмитро Никифоров – екс-директор Юнітрейд маркет, засновник фінкомпанії Омега Інвест, аптечної мережі Омега, бренду питної води VODA UA та співзасновник криптогаманця HitBit Pro. Проте останній пропрацював на цій посаді близько тижня, після чого новим Головою правління став Валерій Засуцький (екс-співробітник СБУ, який займався будівництвом житла для його службовців), зараз він і очолює ПрАТ «ХК «Київміськбуд».Паралельно тоді ж було змінено голову Наглядової Ради «Київміськбуду»: замість одного заступника голови КМДА Владислава Андронова його очолив інший – в.о. першого заступника Петро Пантелєєв.Новина про ці кадрові зміни в «Київміськбуді» доповнили інформацією про те, що компанія нарешті отримала докапіталізацію у розмірі 2,56 млрд гривень і переходить до наступного етапу антикризового плану, який передбачає стабілізацію фінансового стану, встановлення прозорішої комунікації та продуктивної співпраці з інвесторами та поетапне відновлення будівництва.При цьому до «розморожування» будмайданчиків, схоже, дійде не скоро — 6 лютого 2026 року в «Київміськбуді» повідомили про створення 24 робочих груп, які аналізуватимуть кожен об'єкт будівництва.Історія компанії та її сучасний статусНагадаємо, що «Київміськбуд» фактично веде свою історію із середини ХХ століття — його «предком» було Головне управління житлового та цивільного будівництва, створене 1955 року за Київського міськвиконкому. У 1963 році ця структура була перейменована на «Головкіївміськбуд». У 1992-1995 роках «Головкіївміськбуд» пережив реформу — це підприємство було перетворене міською владою на комунальну холдингову компанію, до складу якої тоді у статусі дочірніх підприємств увійшло близько трьох десятків суб'єктів господарювання.В даний час «Київміськбуд» є приватним акціонерним товариством, 80% акцій якого належать територіальній громаді Києва – через Департамент комунальної власності КМДА.Що стосується КП «ФК «Житло-Інвест», то воно було створене Київрадою у 2003 році та займається наданням фінансових послуг із залучення коштів інвесторів у фінансування будівництва об'єктів нерухомості.З квітня 2025 року це підприємство очолює Марина Захарченко, яка змінила на посаді директора Віктора Погрібного (керував цим КП із квітня 2024 року). Останній залишив свою посаду невдовзі після оприлюднення Bihus.Info аудіозаписів у резонансній справі щодо корупції у земельній сфері, відомої як «операція «Чисте місто». За даними журналістів, Погрібний згадувався на цих плівках — на них, серед іншого, було зафіксовано, як низку столичних посадовців та бізнесмена Дениса Комарницького (зараз перебуває за кордоном) реалізовували присвоєння комунальних ділянок. Більше того, Погрібний, на відміну багатьох своїх колег, не отримав підозри від правоохоронців.КП «ФК «Житло-Інвест» перебуває у підпорядкуванні Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, який з 2 липня 2021 року очолює Борис Працівник. Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА В'ячеслав Непоп (також є чинним депутатом Київради).

Ігор Кушнір, Київміськбуд, Житло-Інвест, Житло-Інвест, В'ячеслав Непоп
#КиївміськбудКорупція #БюджетниеРозпили #ЖитлоІнвест #КушнірСкандал #КиївськаВлада #ФінансовіПорушення #ЖитловеБудівництво #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування