Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Шевченка, розповів у нещодавному інтерв'ю про те, що відбувається навколо вишу. За його версією, хтось у високих кабінетах намагається рейдернути ректорське крісло.
Причина нового витка конфлікту — оголошення виборів ректора, які Міністерство освіти мало провести цього тижня. Контракт Бугрова закінчується 29 квітня, і згідно із законом мають відбутися вибори, на яких він планує балотуватися на другий термін. Однак внутрішня опозиція при підтримці впливових зовнішніх сил намагається завадити цьому. Це створює складні перипетії, через які колектив університету перебуває у напруженому психологічному стані.
Статус ректора Київського національного університету імені Шевченка як головного вишу країни надзвичайно високий — його часто порівнюють із міністерським. Виш має окреме бюджетне фінансування, цього року у держбюджеті на нього закладено 2,7 млрд грн. У структурі університету функціонують престижні підрозділи, які уподобали представники української еліти, віддаючи на навчання своїх дітей. Серед них — Інститут міжнародних відносин та юридичний факультет. Тому посада ректора КНУ імені Шевченка не лише статусна, а й політично впливова, оскільки така особа за своїм статусом може вирішувати багато питань. Але в цьому є зворотний бік — ректори мають значну кількість недоброзичливців і відвертих ворогів.
Професійний шлях Бугрова до посади ректора був складним і важливий для розуміння того, що відбувається довкола вузу зараз. 25 листопада 2020 року відбувся перший тур виборів, на якому тодішній проректор з науково-педагогічної роботи Бугров набрав 42,7%, а його найближчий конкурент, директор Інституту геології КНУ Сергій Вижва, отримав 7%. Ці двоє змагалися у другому турі, що відбувся 4 грудня 2020 року. Бугров знову переміг, проте ректором не став через недостатню явку на вибори — у тодішньому законі була норма, за якою переможцем вважається кандидат, який набирає 50% плюс один голос від усіх, хто мав право брати участь у виборах, а не від тих, хто фактично прийшов.
Після цього прецеденту депутати внесли зміни до закону. Згідно з новими правилами обраним керівником вищої освіти вважається особа, яка набрала понад 50% голосів від усіх, хто має право брати участь у виборах, а у разі проведення другого туру — понад 50% голосів осіб, які взяли участь у голосуванні. За цими новими правилами у КНУ відбулися повторні вибори 17 та 24 березня 2021 року. У першому турі Бугров виявився лідером, але не набрав необхідних 50%, тож у другому турі змагався з Олександром Рожком, проректором з науково-педагогічної роботи. Бугров набрав 74,3% голосів, його конкурент — 20,45%, ще 4,6% голосували проти обох. Лише після цього міністр освіти Сергій Шкарлет своїм наказом призначив обраного кандидата ректором.
З перших днів на посаді Бугров зіштовхнувся з інформаційними атаками, які супроводжували його ректорство усі п'ять років. Це були секс-скандали, звинувачення у корупції при закупівлі продуктів, розповсюдження компрометуючих даних про нібито незадеклароване майно. Основними джерелами таких атак були телеграм-канали та так звані «журналістські розслідування». Напади то посилювалися, то на якийсь час затихали.
Однак нинішня хвиля атак має суттєві відмінності. Головна особливість — залучення державних органів, зокрема Національного агентства із запобігання корупції, а також, не виключено, силових структур. Наприкінці минулого року на сайті НАЗК оприлюднили результати перевірки декларації Бугрова за 2023 рік із переліком знайдених у ній невідповідностей. Довідка НАЗК містила питання щодо оплати за пальне та паркування автомобіля, власником якого є син ректора.
Бугров в інтерв'ю заявив, що вважає довідку НАЗК «безпідставною, тільки з метою зняти мене з посади». Сумарно у довідці НАЗК зазначено близько 890 тисяч гривень, до яких виникли питання. Ректор пояснив свою позицію щодо квартир та згаданого автомобіля сина. За першим пунктом він наполягає, що йдеться про технічні формулювання — НАЗК вважає, що ректор мав вказати право користування нерухомістю, яка перебуває у власності його дружини, хоча майно не має грошової оцінки, а не про незадекларовані квартири. Щодо історії з авто, то, на його думку, докази неблагополучні. «Як аргумент, — зазначає Бугров, — використовували фотографію в авто сина 2025 року із системи «Безпечне місто», щоб довести нібито моє використання цього авто у 2023 році». Ректор згадав у цьому контексті історію з використанням системи «Безпечне місто» для відстеження пересування співробітників НАБУ під час розслідування справи «Мідас», про що розповідав директор Бюро Семен Кривоніс.
Окрім претензій від НАЗК навколо персони ректора університету відбуваються й інші події, які він називає «містифікаціями». У 2024 році Бугров із подивом з'ясував, що подавав позов до громадської організації «Наші гроші» про захист честі, гідності та ділової репутації. «Я не подавав такого позову. Від слова зовсім», — написав ректор на своїй сторінці у Facebook. За його словами, він попросив суд повернути позовну заяву як підписану особою, яка не має права її підписувати. Суддя ухвалила рішення повернути заяву «позивачу», тобто Бугрову, який насправді позову не подавав.
Але це не був кінець абсурдних подій. З'ясувалося, що майже копія попереднього позову, але до іншої громадської організації, була прийнята до розгляду в Ірпінському міському суді Київщини, куди надійшла поштою. Там було ідентичне рішення суду повернути «позивачу». Виявилося, що людина може не знати, що від її імені подано позовну заяву і дізнається про це, коли судовий розгляд уже розпочався.
Щодо сенсу фейкових позовів, то вони дозволяють лаяти Бугрова разом з антикорупційними журналістами. Крім того, про нібито наміри засуджених із громадськими активістами повідомляють анонімні телеграм-канали. Можна простежити зв'язок між виникненням позовів та активністю анонімних каналів. У КНУ вважають ці канали лише виконавцями, за ними стоять впливові особи, яких цікавить «свій» ректор, через якого можна буде накласти лапу на майно вишу.
Після цих «містифікацій» Бугров звернувся до поліції, щоб вона встановила, хто відправляв від його імені позови. Поліція знайшла відправника. У цієї особи провели обшук та вилучили телефон, балаклаву та флешку за підписом «Ріжко». Таке прізвище було у колишнього суперника Бугрова на посаді ректора. Причому тут Рожко, залишається незрозумілим, але про відправника відомо, що в базі YouControl така особа є директором «Національної юридичної академії». Однак це ще не кінець історії. За рішенням суду особі, яка провела обшуки, повернули вилучене майно на підставі нібито грубих помилок у зверненні прокурора до суду про продовження арешту вилученого майна. Це схоже на відверте «зливання» справи.
У згаданому інтерв'ю Бугров прямо назвав прізвище людини, зацікавленої у його усуненні, — проректор, член-кореспондент Національної академії правових наук Микола Погорецький. Серед академіків та членів-кореспондентів цієї академії можна знайти багато юристів, діяльність яких сприймається суспільством неоднозначно. Наприклад, Сергій Ківалов, з яким деякі джерела пов'язують Погорецького.
Втім, схоже, зв'язки проректора тягнуться ще до найвищих коридорів влади. Погорецький був серед кандидатів на посаду судді Конституційного суду за квотою президента. Тоді громадські активісти виявили зв'язок Погорецького з Олегом Татаровим, заступником керівника Офісу президента, у співавторстві з яким у 2014 році він опублікував навчальний посібник «Розслідування масових заворушень». Крім того, аналіз біографії виявив інші цікаві факти: названа особа у 1986–1988 роках була слухачем курсів підготовки оперативного складу зі знанням іноземних мов контррозвідувального факультету ВКШ КДБ СРСР імені Дзержинського, після чого працювала в органах КДБ у Харківській області.
Шанси Погорецького стати ректором незначні, проте схоже, йдеться про схему із призначенням виконавача обов'язків ректора до виборів, які будуть перенесені на невизначений період у зв'язку з новими подіями. Для цього, можливо, і «збивають» Бугрова руками НАЗК, щоб внести його до реєстру корупціонерів. Тим самим давши Міністерству освіти підстави для звільнення ректора та призначення виконавача обов'язків. Або якщо такий номер не пройде і вибори відстрочити не вийде через негативну реакцію колективу університету, яка однозначно буде, — не допустити балотування Бугрова на другий термін. А серед кандидатів опиниться той чи той, кого до ректорського крісла вестиме невидима рука влади.