Журналісти центру розслідувань «Сила правди» встановили, що за майже порожньою декларацією директора КП «Луцькспецкомунтранс» Володимира Марценюка ховаються гектари горіхових садів, елітна квартира та автопарк, офіційно зареєстровані на громадянську дружину та її батька. З 2021 року Марценюк очолює КП «Луцькспецкомунтранс», яке займається вивозом побутових відходів, прибиранням вулиць міста та їх зимовим утриманням. До того як очолити комунальне підприємство, чиновник майже 20 років працював у приватному бізнесі. Він мав власну справу з міжнародних перевезень, був директором спільного українсько-ірландського підприємства «Ромгаз» та очолював департамент сервісного обслуговування українсько-польського підприємства «Модерн-Експо». У декларації за 2024 рік Володимир Марценюк прозвітував, що на «Луцькспецкомунтрансі» заробив понад мільйон гривень на рік, що становило у середньому 87 тисяч гривень щомісячної заробітної плати. З активів він задекларував лише Nissan Patrol 2000 року випуску та 200 тисяч гривень заощаджень готівкою. На цьому його офіційні активи закінчуються. Судячи з декларації, Марценюку навіть немає де жити. Насправді ж Володимир Марценюк не один рік проживає в ошатному будинку в центрі Луцька. Доказом цього є те, що біля нього часто можна побачити Ford Ranger, на якому їздить керівник «Луцькспецкомунтрансу». Квартира площею 166 квадратних метрів, гараж та підвал у будинку офіційно належать В'ячеславу Шевчуку, 78-річному чоловіку, який є батьком співмешканки Володимира Марценюка — Тетяни Шевчук. Раніше комунальник вказував жінку у своїх деклараціях, однак у 2025 році запис про неї зник з документів. Коли журналісти звернулися до Тетяни Шевчук із запитанням про її стосунки з Марценюком, вона заперечила подружні відносини, незважаючи на те, що вони проживають в одній квартирі. Після цього вона поспішила сісти в татову Mazda СХ-5. У грудні 2020 року Тетяна Шевчук разом із батьком заснувала ТОВ «Фундукова ферма». На той час Марценюк уже працював на «Луцькспецкомунтрансі», однак саме його номер телефону було вказано як контактний у профілі цього підприємства у реєстрі. Плантації горіха розташовані за 50 кілометрів від Луцька у селі Пустомити Горохівської громади, рідному селі Володимира Марценюка. Земля, де висадили фундук, також офіційно належить Тетяні Шевчук. Протягом 2018–2020 років вона придбала 14 окремих ділянок у Пустомитах загальною площею понад 20 гектарів, де висадили горіхи. Поряд із фундуковою плантацією Тетяна Шевчук також викупила майно колишнього цегельного заводу, яке коштувало їй понад 300 тисяч гривень. При цьому Шевчук у Пустомитах бачать дуже рідко. Фактичне управління плантаціями здійснює Володимир Марценюк. Фундукові сади обнесені парканом, до них підведена електролінія. На території розташовані господарські приміщення та навіси. Окремо обгороджена територія для худоби, де тримають коня та віслюка, ймовірно, для перевезення врожаю. Щодня на плантації чергує працівник, який доглядає тварин і охороняє насадження. Для збирання горіха наймають сезонних робітників. За словами місцевих жителів, найчастіше на плантацію приїжджає сам Марценюк. Зі супутникових знімків видно, що під плантацію відведено понад 20 гектарів, з яких уже засаджено горіхом близько 12. Урожайність фундуку в Україні становить орієнтовно дві тонни з гектара. Середня ціна нелущеного горіха коливається близько 150 гривень за кілограм. Таким чином, з такої плантації можна зібрати врожаю щонайменше на 3 мільйони 600 тисяч гривень на рік. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» припускає, що горіховий бізнес може приносити господарям значні прибутки. Коли журналісти запитали Марценюка про приховану нерухомість та горіховий бізнес, директор КП перейшов до так званих «лінгвістичних» аргументів. Він заявив, що декларація — це його особиста справа, і якщо її не розуміють українською, він може повторити німецькою. Юрист «Центру протидії корупції» Олексій Бойко пояснює, що якщо посадовець залишає порожнім третій пункт своєї декларації, де він зобов'язаний вказувати дані про житло, то це може свідчити про намір приховати майно, яким він володіє чи користується. За його словами, посадовець обов'язково має місце проживання, і це місце має бути зазначено в декларації. «Ну так не буває. Він не живе на вокзалі, на лавочці чи у готельних номерах. У нього як мінімум один об'єкт має бути, де він ночує. Декларація має відбивати об'єктивну реальність. Якщо він каже, що він живе з батьками і при цьому навіть той будинок не зазначає, то і той будинок іде у недостовірні відомості, тому що він має бути там вказаний», — зазначив Бойко. Фіксувати факти недостовірного внесення відомостей до декларацій можуть поліція та Національне агентство із запобігання корупції.
