Рінат Ахметов, найбагатший бізнесмен України, через групу компаній «Метінвест» запустив амбітний проект будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб під назвою «Сталева мрія». За розрахунками, на постачанні сталевих конструкцій для цих проектів компанія може заробити сотні мільйонів гривень.
Концепція будівництва житла зі сталевими каркасами була розроблена групою «Метінвест» три роки тому. Компанія розробила близько 200 готових проектів будівель на основі трьох сталевих попередньо виготовлених елементів: каркасу, модуля та платформи. Кожен проект містить повний пакет документів — кошторис, графіки будівництва, планування та технічні рішення. У травні 2023 року гендиректор «Метінвесту» Юрій Риженков представив цю концепцію на бізнес-форумі у Києві, не приховуючи, що саме його компанія матиме намір постачати сталь для проектів. «Компанія не лише постачатиме сталь для будівництва, а й використовує власний досвід та експертизу, щоб зробити процес відновлення більш ефективним, швидким і простішим. Як великий бізнес, ми взяли на себе відповідальність розробити загальну концепцію відновлення країни», — заявив тоді Риженков.
У 2024 році «Сталева мрія» виявилася серед фіналістів конкурсу «Партнерство заради сталого розвитку» під егідою ООН. За даними сайту конкурсу, концепцію безкоштовно адаптували під будівництво житла для 18 тисяч колишніх мешканців Бахмута та 10 тисяч мешканців Маріуполя. Крім того, близько 30 громад по всій країні виявили інтерес до концепції.
Проект у селищі Гоща на Рівненщині став першим масштабним втіленням цієї ідеї. Росіяни окупували Бахмут у грудні 2023 року, знищивши його практично повністю. До війни там проживало понад 80 тисяч осіб, і всі вони залишилися без будинків. Для частини біженців вирішили збудувати нове житло на Рівненщині — у селищі Гоща з населенням близько п'яти тисяч осіб.
У травні 2025 року було укладено меморандум, згідно з яким селищна рада виділить до 10 гектарів землі, а Бахмутська міська військова адміністрація зобов'язується побудувати житловий квартал для біженців та передати його до комунальної власності громади. Проект передбачає створення мініатюрної копії Бахмута з умовним поділом на райони та відтворенням знакових місць: набережної, алеї троянд тощо.
Перша черга передбачає будівництво будинків із сталевих конструкцій на 570 квартир, укриття, школу та комунікації. Загалом житло першої черги розраховане на 1200 осіб. Вартість першої черги будівництва оцінена у 919 мільйонів гривень. Фінансування планується залучати із державного бюджету, а також від міжнародних донорів та інвесторів. У листопаді 2025 року на міжнародній конференції у Варшаві заступник міністра розвитку громад Наталія Козловська представила проект перед представниками Європейської комісії, Світового банку, ЄБРР, ЄІБ та інших міжнародних донорів. На тій же конференції Козловська розповідала про аналогічний проект будівництва житла для маріупольців у Білій Церкві, де застосовується та сама технологія.
Тендер на розробку проектної документації майже на 62 мільйони гривень оголосили в лютому 2026 року. На цьому етапі закладено ключове рішення — будинки зі сталевого каркасу. Потенційні учасники тендеру скаржилися на дискримінаційні умови. Вони стверджували, що вимоги закупівель були прописані під сталевий каркас, хоч цю технологію у житловому будівництві практично не застосовують.
Незалежні проектувальники розділилися у думках. Дехто каже, що житло в Україні так не будують — сталевий каркас використовують для промислових об'єктів, офісів та торгових центрів. Інші кажуть, що таке будівництво можливе, хоч і малопоширене. Втім, усі експерти сходяться на одному: для такого рішення має бути вагома технічна причина. Сталевий каркас дорожче, тому що потребує спеціального вогнезахисту, тоді як бетонний каркас або цегляні стіни такого захисту не потребують.
Київський архітектор Олег Гречух стверджує, що єдиний відомий йому житловий будинок зі сталевим каркасом у Києві будували ще у 2004-2005 роках — і через унікальні умови ділянки поряд із старими будинками з малими фундаментами. «Для Гощі взагалі важко пояснити, чому така технологія потрібна на порожніх ділянках», — вважає він.
Щоб нетипове рішення виглядало обґрунтовано, бахмутська влада замовила техніко-економічний розрахунок (ТЕР). Це документ, який порівнює кілька варіантів будівництва та пояснює вибір найбільш доцільного з економічного погляду. Бахмутська міськрада підтвердила, що не проводила конкурентний відбір розробника ТЕР, скориставшись спрощеннями у закупівлях під час воєнного стану. Документ розробило ТОВ «Архітектурно-планувальне бюро». Інших проектувальників не приваблювали.
Техніко-економічний розрахунок порівнював два варіанти. Будівництво на сталевому каркасі оцінили у 919 мільйонів гривень, а традиційніше з бетону та цегли — у 934 мільйони гривень. Різниця в ціні склала менше 2%, і на цій підставі розробник ТЕР рекомендував металевий каркас як «економічно доцільний».
Втім, незалежні експерти пояснюють, що ТЕР порівнює лише кошториси, а не технології. Для нетипового будівельного рішення — наприклад, сталевий каркас житлового будинку — має бути окреме технічне обґрунтування: лабораторні випробування, перевірка відхилень від стандартних норм. Нічого подібного не проводили. «Не думаю, що було два повноцінні проекти з кошторисами на дві різні технології. Вважали за попередніми умовними, абстрактними оцінками та умовними цінами. Якісь коефіцієнти становили на папері. Це не мова про реальні проекти з перевагами чи недоліками, а суто робота з цифрами», — каже архітектор Олег Гречух.
У грудні 2025 року техніко-економічний розрахунок отримав позитивну експертну оцінку, однак у укладанні є пряме застереження: «Під час проведення експертизи технічну та технологічну частину проектної документації на будівництво не розглядали». Тобто справді металевий каркас є найкращим рішенням для житлового будинку — ніхто незалежно не перевіряв, а експертиза лише підтвердила, що цифри вважаються правильно.
Тендерна документація на розробку проектної документації для будівництва у Гощі містила специфічну кваліфікаційну вимогу: учасник має надати довідку про виконання аналогічних договорів щодо об'єктів житлового призначення на металевому каркасі класу відповідальності СС2/СС3 із підтвердженням позитивного висновку експертизи. Формальних порушень закону про публічні закупівлі у тендері не було: тендерна документація не містила прямих посилань на виробника. Проте опитані експерти будівельного ринку вважають, що поєднання вимог «житло + сталевий каркас + клас наслідків СС2/СС3 + позитивна експертиза» звузило коло потенційних учасників фактично до одного в Україні.
«Метінвест» будував університетський комплекс «Метінвест Політехніки» у Маріуполі, проект не було завершено через російське вторгнення. Це розуміли й самі учасники тендеру. У системі Prozorro один із них прямо запитав, чи усвідомлює замовник, що компаній із таким досвідом в Україні практично немає і жодна компанія, окрім самого «Метінвесту», не може виграти цей тендер. Замовник не заперечив, лише вказав на можливість участі іноземних компаній.
На тендер подалися дві компанії. ДП «Науково-дослідний та проектний інститут містобудування» запропонувало 44,9 мільйона гривень, але ця пропозиція була відхилена саме через відсутність досвіду проектування будівель на сталевому каркасі. Переможцем визнали ТОВ «Українські Архітектурні Технології» з пропозицією 61,8 мільйона гривень, яке підтвердило свій досвід проектом комплексу «Метінвест Політехніки». У поданих документах замовником аналогічного об'єкта вказана не «Метінвест Політехніка» безпосередньо, а ТОВ «Драгон Еволюшн» — компанія, яка виступала девелопером і діяла на користь «Метінвесту Політехніки». Тобто формально зв'язок із «Метінвестом» у документах непрямий — він прихований через проміжну структуру.
Під час моніторингу Держаудитслужба встановила порушення: «Українські Архітектурні Технології» приховали в аналогічних договорах суми та договірні ціни, вказавши їх як конфіденційну інформацію. За законом, документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, конфіденційними бути не можуть. Держаудитслужба зобов'язала замовника розірвати договір. «Бахмутська житлова керуюча компанія» з висновком не погодилася, тому що, на їхню думку, порушення не вплинули на визначення переможця і не призвели до незаконного використання бюджетних коштів. На момент подання заперечень вже виконано близько 20% робіт та сплачено перший транш — 3,28 мільйона гривень. Поки що замовник оскаржує рішення Держаудитслужби в суді, а договір з «Українськими Архітектурними Технологіями» залишається чинним.
Головним залишається питання — хто поставлятиме сталь. «Питання у виробника цих сталевих конструкцій – хто саме їх може виготовляти для нетипового житлового будівництва? Проектування – це копійки на тлі прибутку виробника», — пояснює незалежний експерт із містобудування Георгій Могильний.
Концепцію «Сталева мрія» розробив і просуває «Метінвест» — найбільший виробник сталі в Україні, який і визначає стандарт будівництва. І саме «Метінвест» вже має готові рішення на потрібні сталеві конструкції. Цифри дають уявлення про масштаб. «Метінвест» навіть випустив окрему книгу «Сталева мрія», де зазначено, що один чотириповерховий житловий будинок на дві секції потребує 208 тонн металу. Перша черга будівництва у Гощі — це 20 таких будинків. Тобто лише для першої черги будівництву знадобиться близько 4160 тонн сталевих конструкцій.
На червень 2026 року такі IPE профілі «Метінвест» продає по 42-46,5 тисяч гривень за тонну. Відповідно, лише вартість металу для першої черги будівництва у Гощі становитиме орієнтовно 180-190 мільйонів гривень. Загальна вартість сталевих конструкцій для втілення всього проекту на Рівненщині перевищить два мільярди гривень.
Паралельно «Метінвест» просуває аналогічні проекти у Білій Церкві у Київській області, у Тростянці та Глухові у Сумській області. За даними Метінвесту, є ще близько 30 заявок від громад по всій Україні.
NGL.media звернулися до «Метінвесту» з проханням прокоментувати описані обставини. Компанія підтвердила, що розробляла концепцію будівництва у Гощі спільно з Бахмутською МВА, але заперечувала будь-яку участь у підготовці тендеру на проектування та взаємодію з його переможцем — ТОВ «Українські Архітектурні Технології». У «Метінвесті» наполягають, що концепція передається громадам безоплатно та без зобов'язань закупити продукцію групи, а комерційна вигода може розглядатися лише у рамках офіційних тендерних процедур за участю Метінвесту на загальних умовах.
Щоб з'ясувати, чи є концепція «Сталева мрія» взагалі офіційний статус для застосування у житловому будівництві, NGL.media звернулися із запитами до державних органів. Державний НДІ будівельних конструкцій переадресував питання в Мінрозвитку, Державна інспекція архітектури та містобудування України теж. У самому міністерстві кажуть, що «концепція будівництва «Будівельні технології» до Міністерства не надходила, а рішення щодо її схвалення чи затвердження не ухвалювалися». У міністерстві уточнили, що застосування сталевих каркасів для житла чинними нормами не заборонено, але конструкція має відповідати вимогам пожежної безпеки, звукоізоляції та енергоефективності. Проте жоден орган не взяв на себе відповідальність підтвердити чи заперечувати придатність концепції житла.