Кіровоградщину у Верховній Раді представляють три народні депутати-мажоритарники з фракції «Слуга народу» — Олександр Дануца, Ігор Мурдій та Юрій Кубіт, а також один представник партії «Відновлення України» Олег Воронько. Найвпливовішим політичним гравцем у регіоні довгий час був Дануца, який очолював обласний штаб Володимира Зеленського на президентських виборах. Перед місцевими виборами 2020 року його призначили головою обласної організації партії «Слуга народу», але з цієї посади його дуже швидко усунули. Дануца пояснив це тим, що в інтерв'ю розповів про те, що одним із керівників штабу Зеленського був бізнесмен Ілля Павлюк. За повідомленнями медіа, у парламенті діє неофіційна «група Іллі Павлюка», яка голосує на користь окремих фінансово-промислових груп.
До цієї групи медіа відносять усіх названих мажоритарників та списочника з Кіровоградщини Богдана Торохтія, якого зі скандалом виключили з фракції «Слуга народу» після того, як він поїхав на відпочинок до Болгарії на початку повномасштабної війни. Якби Торохтій сам вийшов із фракції, він втратив би мандат, тому він перебуває у депутатській групі «За майбутнє». Ще один представник регіону — Олег Тарасов, син агробарона та мультимільйонера Сергія Тарасова, який пройшов до парламенту за списком партії влади. Один із мажоритарників, обраних від Кіровоградщини, — колишній секретар Київради Олесь Довгий. На початку минулого року він активно формував образ «волонтера», але після виходу з Верховної Ради запевнив, що більше не піде у політику. Через сім місяців після цього у нього народилася третя дитина.
Громадська організація «Голка» разом з іншими організаціями склала перелік знакових законодавчих ініціатив, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми або були корисними для захисту державності. Медіапартнер проекту публікує цикл аналітичних матеріалів про роботу мажоритарників від усіх областей України на основі цих голосувань. Сьогодні настала черга аналізу діяльності депутатів, обраних від Кіровоградщини.
Для Кіровоградської області питання деколонізації досить чутливе. Змінити назву обласного центру Кіровограда на Кропивницький було непросто. Парламент зробив це через два роки після початку війни — у 2016 році. Олесь Довгий, колишній нардеп у Верховній Раді того скликання, за зміну назви міста не голосував. Тоді розглядалися й інші варіанти, зокрема перейменування міста в Єлисаветград. Для просування цієї ідеї у місті збирали мітинги у 2015 році. Перейменування Кіровограда на Свято-Єлисавет просував тодішній народний депутат Костянтин Яринич, у якого чинний нардеп від Кіровоградщини Дануца був помічником.
Після повномасштабного вторгнення Верховна Рада ухвалила закон про деколонізацію географічних назв в Україні та очищення країни від наслідків російської імперської політики. Під час голосування за цей закон Дануца вийняв картку. Ігор Мурдій мав картку у слоті, але це питання не підтримав. Із усіх народних депутатів Кіровоградщини лише двоє мажоритарників підтримали деколонізацію — Олег Воронько та Юрій Кубіт. Списочники Тарасов та Торохтій теж голосували за.
Коли Верховна Рада голосувала за заборону Московського патріархату, Олег Воронько утримався. Воронько входить до групи «Відновлення України», яка є об'єднанням колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ. Усі інші мажоритарники Кіровоградщини голосували за. Олег Тарасов того дня голосував за інші питання порядку денного, але під час голосування за заборону РПЦ вдавався відсутнім. Торохтій цього дня не був присутній, але він був серед тих народних депутатів, хто від початку поставив свій підпис під зверненням на голову Верховної Ради Руслана Стефанчука та вимагав винести це чутливе для релігійних громад питання якнайшвидше на розгляд парламенту.
Скасування незалежності антикорупційних органів минулого року стало найскандальнішим тестом для депутатів. За законодавчу ініціативу про скасування незалежності НАБУ та САП (проект 12414) голосували Дануца, Торохтій, Мурдій, Кубіт та списочник Торохтій. Воронько, якого ГБР підозрює у підробці документів, не брав участі у голосуванні. Дануцю після скандального голосування виключили з спільноти випускників Української школи політичних студій. Після ухвалення такого закону розпочалися масові протести по всій території України, включаючи Кропивницький. 24 липня 2025 року у Кропивницькому проходили протести громадян.
Після реформи децентралізації місцеві ради отримали додаткові ресурси та повноваження. Появу префектів, які здійснювали б нагляд за роботою місцевих рад, обіцяли понад 10 років тому, але їх так і не запровадили. Верховна Рада розглядала законопроект № 14048, який мав стати продовженням реформи децентралізації та запровадити систему нагляду за законністю діяльності місцевих рад. Однак у другому читанні депутати підтримали виправлення № 728, яка вихолощала систему нагляду та виводила з-під неї більшість рішень місцевих рад — земельні, бюджетні, кадрові питання та інші. Таким чином, у громадян і держави й надалі відсутній механізм, що дозволяє реагувати на очевидні порушення законодавства, як-от «туалетні схеми» та сумнівні детальні плани територій.
Усі мажоритарники Кіровоградської області підтримали це шкідливе виправлення. Списочник Тарасов також голосував «за». Торохтій традиційно був відсутній.
Слід звернути увагу й на голосування щодо євроінтеграційного законопроекту «Про запобігання зменшенню та контролю забруднення», який парламент провалив 2021 року. Законодавча ініціатива була спрямована на те, щоб змусити власників промислових активів поступово модернізувати виробництво за європейськими нормативами у чітко визначений термін. Але депутатська більшість не змогла навіть підтримати її за основу. Дануца та Мурдій утрималися, а Воронько та Кубіт не голосували. Єдиний, хто голосував за це, був Тарасов, який тоді ще ходив на засідання Верховної Ради. Згодом ці важливі норми з'явилися у вимогах міжнародних партнерів, і в умовах повномасштабної війни народні депутати були вимушені голосувати за новий законопроект № 11355. Проте Дануца цього разу теж не голосував, а Тарасов уже перестав ходити на засідання. Усі інші народні депутати з Кіровоградщини за три роки важливу законодавчу ініціативу підтримали.
Враховуючи, що Олександр Дануца до свого обрання до парламенту був медіаменеджером, слід звернути увагу на те, як він та його колеги з регіону голосували за законодавчі ініціативи, які обмежували права журналістів або створювали охолодний ефект на свободу слова. Йдеться про законодавчу ініціативу № 10242, першим автором якої став народний депутат Григорій Мамка. Вона була спрямована на посилення кримінальної відповідальності щодо несанкціонованого поширення конфіденційної інформації з публічних реєстрів або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Такі зміни можуть суттєво обмежити роботу журналістів-викривачів, які ведуть антикорупційні розслідування, що загрожує свободі слова та євроінтеграції країни.
Близько півсотні громадських організацій, медіа та журналістів закликали народних депутатів не підтримувати цю законодавчу ініціативу. Відповідна заява оприлюднило Медіарух наприкінці 2024 року. Законодавчу ініціативу розкритикував голова комітету зі свободи слова Ярослав Юрчишин. Незважаючи на це, законопроект підтримали мажоритарники Дануца, Кубіт, Мурдій та списочник Торохтій. Воронько за це не голосував.
Був ще один скандальний законопроект, через який медіаспільноті довелося проводити онлайн-флешмоб. Його першим автором також був нардеп Григорій Мамка. Проект забороняє журналістам та громадським активістам повідомляти суспільство про те, хто був клієнтом адвоката. З такою ініціативою зверталася до парламенту Національна асоціація адвокатів України, яку протягом останніх 12 років незмінно очолює соратниця Віктора Медведчука Лідія Ізовітова. Усі мажоритарники Кіровоградщини, зокрема й колишній медіа-менеджер Дануца, таку ініціативу підтримали. «За» також голосував Торохтій.