Депутати місцевих рад регулярно здійснюють закордонні поїздки, офіційно обґрунтовуючи їх гуманітарними цілями та налагодженням міжнародних зв'язків. Однак практика показує, що не всі такі відрядження мають легітимні причини. За минулий рік понад 150 депутатів місцевих рад перебували у закордонних відрядженнях, на які з місцевих бюджетів виділили близько 2,4 млн грн, хоча деякі обранці фінансували поїздки власним коштом. Рух «Чесно» проаналізував дані про такі відрядження, отримані на запит до міськрад та з відкритих джерел, щоб з'ясувати, як часто депутати їздять за кордон, за чий рахунок і з якою метою.
Законодавчі норми та їхні змінення
Згідно з постановою Кабінету міністрів, депутати місцевих рад мають право виїжджати за кордон на підставі розпорядження про службове відрядження. У 2025 році уряд прийняв рішення, яке дозволяє жінкам-депутаткам міськрад перетинати кордон, за винятком тих, хто займає оплачувані посади в органах місцевого самоврядування. Ці законодавчі посилення та зміни відбулися на тлі численних скандалів зі зловживаннями.
Перші гучні випадки
Одним із показових прикладів став випадок нардепа з партії «Слуга народу» Миколи Тищенка. На початку 2023 року він опинився у Таїланді, зокрема перебував у Бангкоку, де українське посольство анонсувало зустріч у готелі Novotel. Однак голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що не підписував розпорядження на відрядження Тищенка до Таїланду.
Іншим резонансним випадком стала ситуація з членом депутатської групи «Платформа за життя та світ» Віталієм Бортом, який після закінчення термінів відрядження вчасно не повертався до України та продовжував перебувати за кордоном. Правоохоронці розслідують можливе службове підроблення документів для його виїзду.
Крім того, нардепи Артем Дмитрук від партії «Слуга народу» (нині член групи «Відновлення України») та Олександр Куницький (член фракції «Слуга народу») виїхали за межі України у відрядження та не повернулися назад.
Розподіл поїздок та видатків по містах
Підходи до відряджень та витрат на них у кожній міській раді суттєво відрізняються. У 2025 році Львівська міська рада лідирує за кількістю депутатів у відрядженнях — 36 осіб. На поїздки з бюджету виділили понад 1,4 млн грн, що становить найбільші показники з усіх міськрад. За уточненням у відповіді на запит, це витрати на департамент Секретаріат ради.
У Сумській міській раді ситуація інша. Незважаючи на значно меншу кількість відряджених депутатів — лише вісім осіб, видатки з бюджету становили понад 405 тис. грн. Це свідчить про те, що середня вартість одного відрядження сумського депутата є одним із найвищих у країні. Четверо депутатів Сумської міськради їздили у відрядження власним коштом або витрати покривала сторона, що приймала. За наявними розпорядженнями, обранці щонайменше двічі за 2025 рік були у відрядженні за кордон для отримання гуманітарної допомоги для міста. Більшість депутатів, що їздили, були чоловіками, основні поїздки здійснювалися до Польщі та Німеччини, також були відрядження до Грузії.
Київська міська рада витратила на закордонні візити 164 тис. грн. У відрядження їздили вісім депутатів, проте загальна сума видатків у Києві виявилася у 2,5 рази меншою, ніж у Сумах.
У Тернопільській, Рівненській та Ужгородській міськрадах найбільше депутатів їздили у відрядження. Натомість у Полтавській, Запорізькій, Черкаській та Житомирській міськрадах — найменше.
Цікавим є випадок депутата Луцької міської ради від фракції «За майбутнє» Романа Кравчука. Журналісти зафіксували, що за один рік обранець тричі відвідував Сполучені Штати Америки, при цьому офіційно він працює на комунальному підприємстві «Луцькспецкомунтранс». На перше відрядження розпорядження видали на підприємстві, тоді як на інше, за даними журналістів, надала дозвіл міська рада. У відповіді на запит «Чесно» щодо депутатів Луцької міської ради, які були у відрядженнях за 2025 рік, Кравчук відсутня. Депутат публікує фотографії із поїздок у своїх соцмережах. У повідомленні від жовтня 2025 року він зазначає, що зустрівся із сенатором Джо Вілсоном з питання співпраці та партнерства між Волинню та Південною Кароліною.
У Харківській та Миколаївській міських радах дані щодо депутатських відряджень не задокументовані. До Одеської міської ради депутати у службові відрядження не прямували.
Не всі міськради покривають витрати на відрядження депутатів. У Кропивницькій міській раді є рішення від 2023 року, де зазначено, що оплата видатків на відрядження здійснюється за рахунок приймаючої сторони або за власний рахунок депутатів. У Рівненській, Херсонській та інших міськрадах теж не виділяли кошти на відрядження. Примітно, що Дніпровська та Тернопільська міські ради повідомили, що депутатам, які не є працівниками цих рад, витрати на відрядження не відшкодовували. Загалом депутати міськрад здійснюють свої повноваження на громадських засадах та не перебувають у трудових відносинах із міською радою, крім секретаря та голів постійних комісій.
Фіктивні відрядження та зловживання
Незважаючи на позитивний аспект поїздок із гуманітарною метою для отримання міжнародної допомоги та дипломатії, нерідко депутати використовують відрядження для власних цілей чи відпочинку. Йдеться про підробку документів та фіктивні відрядження, коли деякі депутати використовують мандат як перепустку для відпочинку за кордоном.
Яскравим прикладом став випадок депутата Дніпровської міської ради від ОПЗЖ, а нині члена депутатської групи «За Україну! За Дніпро!» та голови Амур-Нижньодніпровської районної адміністрації Руслана Вишневецького. За даними правоохоронців, чиновник оформив фіктивне службове відрядження. На підставі підробленого документа було підписано розпорядження Дніпровського міського голови про відрядження, що надало депутату право на перетин державного кордону України. Офіційною метою виїзду в червні 2023 року відзначалася поїздка до Угорщини для налагодження партнерських відносин. Однак слідство встановило, що замість виконання службових обов'язків депутат разом із родиною транзитом через Австрію вирушив на грецький острів Родос. У грудні 2025 року Вишневецькому повідомили про підозру у використанні підроблених документів та внесенні неправдивих відомостей.
Іншим резонансним випадком стала діяльність голови Кушугумської громади на Запоріжжі Володимира Сосуновського, який організував незаконне перетинання кордону депутатами селищної ради. З цією метою він об'єднався із секретарем цієї ради та директором регіонального відділення всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування. За даними слідства, фіктивні розпорядження про відрядження за кордон видавали на підставі листів-запрошень (фейкових листів) для участі в міжнародних заходах представників селищної ради. Ці документи надавали депутатам селищної ради право на виїзд за кордон. Правоохоронці встановили три факти перетину державного кордону депутатами селищної ради в особистих цілях за такою схемою.
У фіктивні відрядження їздять не лише депутати. Керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний, за даними слідства, у листопаді 2023 року та у жовтні 2024 року виїжджав до ЄС під виглядом службового відрядження, хоча насправді в цей час відпочивав в Іспанії та Італії. За даними Служби безпеки України та Нацполіції, чиновник підробляв запрошення від імені однієї з відомих міжнародних корпорацій нібито для участі у конгресах та конференціях у сфері міських інновацій. На підставі цих фейкових документів Загуменний оформляв собі службові закордонні відрядження та виплати з державного бюджету. Суд відправив Загуменного під домашній арешт та тимчасово усунув з посади керівника апарату КМДА.
Заступник голови Полтавської обласної ради Олег Білоніжко також під виглядом відрядження був у Європі з особистих справ. За даними правоохоронців, він оформив службове відрядження до міста Бидгощ, Польща, для проведення офіційних зустрічей із польськими колегами. Проте від Кракова чиновник вирушив до Португальської Республіки. За даними слідства, під час своєї подорожі заступник голови отримував заробітну плату Полтавської обласної ради.
Потреба у прозорості та відповідальності
Важливо враховувати баланс між доцільністю закордонних поїздок, їхньою реальною користю та впливом. Крім цього, депутатам та представникам місцевого самоврядування необхідно спілкуватися з громадянами щодо цілей поїздки, фінансування та результатів відрядження. Відсутність такої підзвітності породжує зловживання та шкодить принципам відкритості.