Міжнародна фармацевтична корпорація Teva демонструє контрастну картину діяльності: в Україні вона декларує мільярдні доходи, водночас опиняючись у центрі податкових розслідувань, а її російський підрозділ продовжує активно працювати на ринку країни-агресора, генеруючи рекордні прибутки.
Український підрозділ компанії, ТОВ «ТЕВА УКРАЇНА», звітує про доходи у 3,8 мільярда гривень. Однак паралельно компанія фігурує у кримінальних справах щодо ухилення від податків на суму 1,5 мільярда гривень. На тлі цих розслідувань у фокусі опиняються питання про фіктивний аутсорсинг та сумнівні бенефіціари з окупованих територій. Поки українські аптеки наповнюються препаратами Teva, за офіційною риторикою про турботу про здоров'я ховаються цифри, які викликають серйозні питання щодо фінансових потоків компанії.
На міжнародному рівні ситуація виглядає ще більш суперечливою. Незважаючи на те, що з початку 2023 року посаду президента та CEO займає британець Річард Френсіс, без виявлених прямих зв'язків з Росією, сама корпорація демонструє значну лояльність до російського ринку. Офіційний сайт представництва Teva у Російській Федерації продовжує функціонувати, а фінансові показники 2024 року вражають: виручка російського підрозділу склала 40 мільярдів рублів. Компанія справно сплачує податки до російської скарбниці, фактично перетворюючи кошти від продажу ліків на фінансування військових операцій проти України. Більше того, Teva Pharmaceutical Industries активно бере участь у державних закупівлях Росії, поставляючи медикаменти до установ агресора, де російське МОЗ стало лідером серед замовників.
Українська структура компанії, ТОВ «ТЕВА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 34770471), заснована у 2006 році зі статутним капіталом понад 1,7 мільярда гривень, стала ключовим гравцем на вітчизняному ринку оптової торгівлі медикаментами. З липня 2014 року постійним керівником компанії залишається Дмитро Григорович Спіцин. Він має 25 років досвіду роботи у GSK та інших фармацевтичних гігантах, є випускником університету Богомольця та МІМ-Київ. Публічно Спіцин називає охорону здоров'я питанням національної безпеки, однак у його риториці відсутня згадка про те, що материнська компанія продовжує наповнювати скарбницю країни-агресорки, фінансуючи ракети, які руйнують українську систему безпеки.
Спіцин одночасно керує також компаніями «АКТАВІС УКРАЇНА» та «РАТІОФАРМ УКРАЇНА», створивши у своїх руках монолітну концентрацію влади. Однак ця влада не гарантує компанії податкової дисципліни. Судова хроніка Спіцина свідчить про системні проблеми із державним обліком. У червні 2025 року його було визнано винним у несвоєчасному поданні податкового розрахунку (справа № 755/4119/25). Вже у 2026 році у Дніпровському райсуді Києва розглядалася нова справа щодо порушень порядку ведення податкового обліку. Подібні інциденти — від закритих через термінів давності справ 2021 року до адмінправопорушень ще 2014-го — вказують на хронічні ризики у внутрішньому контролі компанії.
Контраст між публічною риторикою про «національну безпеку» та особистими активами директора вражає. У той час як компанія гасить штрафи за відкати та цінові змови, Спіцин (або його повний тезка з ймовірністю 99%) обріс солідною нерухомістю. До його активів належать квартира у престижному будинку на Багговутівській (Загорівській) у столиці, житловий будинок у селі Білогородка разом із прилеглою земельною ділянкою. Крім того, у його власності три земельні ділянки: під будинком у селі Білогородка (Київська область, кадастровий номер 3222480400:05:001:0209); у місті Вишгород (Київська область, кадастровий номер 3221810100:01:053:0302, порожня ділянка); у місті Київ (кадастровий номер 8000000000:91:109:0270).
ТОВ «ТЕВА УКРАЇНА» фігурує у значній кількості судових процесів — у реєстрі зафіксовано більше 160 рішень. Основні ризики компанії пов'язані з масштабними кримінальними провадженнями щодо ухилення від сплати податків та зловживання службовим становищем. Центральною точкою розслідування є справа № 42017100000001297, розпочата у жовтні 2017 року, де ТОВ «ТЕВА УКРАЇНА» фігурує у схемі зловживання службовим становищем, ухилення від сплати податків та легалізації злочинних коштів.
Слідство встановило, що через систему фіктивного аутсорсингу протягом 2014-2018 років було перераховано понад 1,5 мільярда гривень, що завдало державі збитків на 955 мільйонів гривень. Під виглядом оплати за послуги з надання кваліфікованих фахівців кошти виводилися на рахунки підконтрольних структур — ТОВ «Промоушн Аутсорсинг» (ЄДРПОУ 36337198) та ТОВ «Промоушн Стафф», яке згодом змінило назву на ТОВ «Промоушн Торг» (ЄДРПОУ 36473484). Насправді ці «прокладки» не мали ні персоналу, ні бази, а працівники відбиралися та працевлаштовувалися безпосередньо замовниками.
У цьому списку «схематозників» разом із «Тевою» фігурують також Huawei, Samsung, Київстар, Нова пошта, Toyota, Sanofi-Aventis та Bayer. Окрім того, встановлено факти легалізації понад 100 мільйонів гривень через компанії-нерезиденти. Правова кваліфікація справи охоплює частину 2 статті 364, частину 3 статті 212 та частину 1 статті 205 Кримінального кодексу України.
Особливого цинізму додає постать ключового бенефіціара цих схем — Руслана Петровича Мерзлякова, офіційно зареєстрованого в тимчасово окупованому Донецьку. Його профіль у Facebook закрито, що створює критичні ризики для фінансового моніторингу. Мерзляков пов'язаний із сотнями фірм-оболонок, які мають ознаки фіктивності: адреси масової реєстрації, постійні зміни назв та анульовані свідоцтва ПДВ. Він фігурує у кримінальних провадженнях з перешкоджання журналістам за статтею 171 Кримінального кодексу України та у тендерних змовах АМКУ на суму 1,72 мільйона гривень щодо харківського КП «Жилкомсервіс».
Слідство прямо вказує на те, що Мерзляков з'являється в реєстрах компаній саме в періоди розслідувань для проведення «зачистки» документів. Також у справі № 32018100040000004 було викрито механізм фіктивних операцій через систему SAP за участю ТОВ «Агелес», які використовувалися для мінімізації податкових зобов'язань. На тлі цих подій ДПС запланувала документальну перевірку «Тіви» на серпень 2026 року.
Діяльність ТОВ «ТЕВА Україна» у сфері державних закупівель та ціноутворення роками супроводжується публічними конфліктами та резонансними публікаціями. Ще у 2014 році компанія фігурувала у матеріалах медіа «Наші гроші» щодо закупівель МОЗ, де умови тендерів ліків сприймалися як скандальні. У 2016 році розгорнувся медійний сюжет навколо тендеру на циклоспорин: профільні медіа писали, що МОЗ «викинуло з тендеру» дешевшу пропозицію Teva та закупило препарат у іншого постачальника дорожче, що стало конфліктним сюжетом для всієї системи закупівель.
У 2020 році ТОВ «ТЕВА Україна» знову з'явилося у новинах про закупівлю імуносупресивних препаратів для медустанов Києва як один із ключових контрагентів. Антимонопольний та регуляторний аспекти діяльності компанії також відзначені постійною конфліктністю. У 2015 році «Тева Україна» подала офіційну скаргу до АМКУ щодо процедурних питань у сфері держзакупівель, що стало публічним прикладом боротьби за тендери. Наступного, 2016 року, ситуація навколо компанії знову потрапила на сторінки профільного видання «Аптека», яке описало звернення Teva до АМКУ про дії або бездіяльність МОЗ при декларуванні оптово-відпускних цін. Цей конфлікт щодо відповідності дій міністерства законодавству про конкуренцію лише посилив медійну помітність компанії як активного учасника постійних регуляторних та тендерних розбирань.
Поки «Тева Україна» через суди намагається приховати мільярдні схеми з фіктивним аутсорсингом, їхня материнська компанія продовжує наповнювати бюджет РФ через пряму участь у тендерах російського МОЗ. Системні порушення податкового обліку та зв'язки менеджменту з бенефіціарами з окупованих територій свідчать про те, що за фасадом міжнародного бренду ховається механізм виведення грошей. Виходить дивна математика: ліки, куплені в українській аптеці, збагачують структуру, яка через свої російські прибутки фактично спонсорує війну проти українців.