Київський окружний адміністративний суд постановив відмовити в позові колишньому судді Артуру Ємельянову проти Національного агентства із запобігання корупції. Про це стало відомо з судового рішення від 27 лютого, про яке повідомляє «Судовий репортер».
Передумови перевірки
НАЗК розпочало моніторинг способу життя Ємельянова, колишнього судді Вищого господарського суду України, на основі листа Державного бюро розслідувань, отриманого у квітні 2024 року. У цьому листі йшлося про придбання близькими до Ємельянова особами протягом 2020–2021 років різних об'єктів нерухомого та рухомого майна, а також корпоративних прав. Агентство проводило моніторинг, спираючись на інформацію від фізичних та юридичних осіб, матеріали медіа та інші відкриті джерела.
25 квітня 2025 року НАЗК підготувало висновок, у якому виявило ознаки можливого незаконного збагачення на суму 97,5 млн гривень за статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Цей висновок було передано до Офісу генпрокурора для приєднання до кримінального провадження щодо екс-судді.
Позиція Ємельянова
Екс-суддя оскаржував дії НАЗК, стверджуючи, що агентство не мало права його перевіряти, оскільки він уже не займав посаду судді. Крім того, Ємельянов наголошував, що НАЗК перевищило свої повноваження, перевіряючи його колишню дружину та повнолітніх дітей, а також порушило право на недоторканність особистого життя.
Екс-суддя стверджував, що НАЗК дійшло помилкових висновків щодо його спільного проживання з колишньою дружиною та однією сім'єю без реєстрації шлюбу після 2 грудня 2014 року. Він також оскаржував висновки агентства про невідповідність вартості придбаного ним та іншими особами майна його ринковій вартості та про так зване «штучне декларування» доходів від підприємницької діяльності.
Ємельянов просив суд визнати протиправними дії НАЗК щодо моніторингу його способу життя, а також збирання, зберігання, використання та розповсюдження його персональних даних без його згоди. Він також оскаржував висновок від 24 квітня 2025 року про виявлення ознак кримінального корупційного правопорушення. Крім того, екс-суддя просив зобов'язати НАЗК знищити всі його персональні дані, які були незаконно оброблені.
Позиція НАЗК та суду
НАЗК заперечило позов, посилаючись на те, що моніторинг стосувався саме періоду 2020–2021 років, коли Ємельянов ще займав посаду судді. Ємельянов працював суддею з 2000 року. У квітні 2014 року наказом Вищого господарського суду України його звільнили з адміністративної посади заступника голови цього суду, однак він зберігав посаду судді. Лише у березні 2021 року рішенням Вищої ради правосуддя його звільнено з посади судді Вищого господарського суду України.
Суд визнав, що НАЗК діяло в межах своїх повноважень. Судді дійшли висновку, що такий моніторинг є одним із засобів фінансового контролю, врегульованого на законодавчому рівні, і не повинен передбачати надмірне втручання у особисте життя. Суд також зазначив, що НАЗК здійснює обробку інформації з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних та забезпечення таємниці, що охороняється законом.
У результаті Ємельянову у позові повністю відмовили. Він має право подавати апеляційну скаргу.
Кримінальні провадження проти екс-судді
Колишнього заступника голови Вищого господарського суду Ємельянова було затримано 2 грудня 2024 року, коли він намагався виїхати за кордон. За його власною версією він виїжджав, щоб привезти з Польщі партію дронів для військових. Ємельянову вручили підозру щодо подій 16-річної давності з приводу участі у злочинній організації разом з іншими працівниками господарських судів. Крім того, йому висунули підозру у тому, що у 2008 році за судове рішення нібито отримав неправомірний зиск у вигляді корпоративних прав компанії, які були оформлені на його дружину.
Наприкінці травня 2025 року слідчі Державного бюро розслідувань повторно затримали Ємельянова під Печерським райсудом Києва. Це сталося за кілька хвилин після того, як суд відпустив його під особисте зобов'язання. Ємельянова ув'язнили за новою підозрою — у втручанні в систему авторозподілу справ Господарського суду Києва у 2012 році. Це стосувалося позову Міноборони Російської Федерації про стягнення 3,1 мільярда гривень з держави Україна за газовими контрактами 1996–1997 років підприємства «Єдині Юлія Тимошенко».
16 грудня 2025 року суд змінив запобіжний захід для Ємельянова з утримання під вартою на нічний домашній арешт.